Ким є Кемаль Киличдароглу, головний конкурент Ердогана: вважає себе нащадком Мухаммеда, має близнюка

В Туреччині завершилося голосування на парламентських й президентських виборах. Виборчі дільниці вже закриті, починається підрахунок голосів. Перші результати мають повідомити вже сьогодні ввечері, 14 травня. Влада в Туреччині може перейти до опозиційного політика — Кемаля Киличдароглу.

Головний конкурент президента Реджепа Ердогана вважає себе нащадком пророка Мухаммеда, одружений на жінці, яка є наполовину курдкою, має брата-близнюка. А ще на нього неодноразово здійснювали замахи. Він очолює Республіканську народну партію, виступає за подальшу демократизацію і прозахідний вибір країни. Однак, ймовірно, це не заважатиме йому намагатися підтримувати гарні відносини між Туреччиною та рф

Киличдароглу має реальні шанси перемогти

Першого травня у Франції на тлі сутичок між поліцією та протестувальниками лишилися непоміченими конфлікти в середині чисельної турецької діаспори. Прихильники чинного президента Реджепа Ердогана та його головного конкурента, Кемаля Киличдароглу, влаштували між собою одразу кілька бійок у Марселі. Сутички були такого розмаху, що розбороняючи їх, поранення отримали аж четверо поліцейських. Причина проста — за два тижні в Туреччині мають відбутися президентські та парламентські вибори, які багато хто називає «доленосними». Відголоски тих пристрастей, які киплять всередині країни, відчувають і за кордоном.

Уперше за 20 років Ердоган має всі шанси програти та втратити владу. Його та його владну вертикаль звинувачують у численних зловживаннях, корупції, нецільовому використанні коштів, переслідуванні за політичною ознакою. Ердогану докоряють також авантюрною економічною політикою, яка спричинила до інфляції на рівні 85 % та нездатності впоратися з викликами, такими, як швидка реакція на землетрус — під завалами загинули понад 50 000 турків, а ще шість мільйонів стали біженцями.

Наскільки заполітизоване турецьке суспільство показують результати соцопитування: 84,1 % респондентів заявили, що обов’язково прийдуть на виборці дільниці, ще 11,3 % заявили, що ймовірно проголосують. Голоси всіх невдоволених Ердоганом опозиція вирішила сконцентрувати на спільному кандидаті — Кемалі Киличдароглу.

Результати соціологічних опитувань суттєво відрізняються і є підстави сумніватися в неупередженості компаній, які їх проводили. Однак, якщо виводити середнє значення для опитувань 9 різних соціологічних компаній, виявляється, що Киличдароглу набирає 42,5 % голосів виборців, у той час, як чинний президент — 43 %. Якщо жоден із кандидатів не набере 50 % голосів (а різні соцопитування показують, що це може зробити й один, і другий), буде проголошено другий тур виборів. Тоді перевага буде за Киличдароглу, адже є ще два опозиційні кандидати, які не схотіли знімати свої кандидатури на його користь і набирають разом приблизно 9 %. Ймовірно, у другому турі голоси їхніх виборців перейдуть до опозиційного політика.

Але Ердоган буде пручатися, адже ставкою в цій боротьбі є не лише влада, а і свобода, тож припускають, що можливе розгортання широкого протестного руху у відповідь на можливу спробу влади сфальшувати результати голосування. Киличдароглу доведеться докласти багато зусиль, щоб вирвати перемогу, але він має всі шанси. Ердоган це розуміє, стрес, підточує його здоров’я, а Киличдароглу став причиною постійного «головного болю».

Хто такий Кемаль Киличдароглу

Кемаль Киличдароглу — лідер Республіканської народної партії (РНП) та депутат парламенту Туреччини з 2002 року. Він народився в 1948 році в селі Назиміє в провінції Тунджелі. За освітою економіст — закінчив Анкарську академію економіки та комерції в 1971 році та працював у різних державних установах. В 1994 році він був обраний «Державним службовцем року» журналом «Ekonomik Trend».

У 2002 році Киличдароглу розпочав політичку кар’єру, вступив до РНП і став депутатом від Стамбула. А вже через 8 років він став лідером своєї партії, причому його кандидатуру підтримала рекордна кількість делегатів. Киличдароглу у 2009 та 2014 роках балотувався на пост мера Стамбула, але програв кандидатам владної Партії справедливості та розвитку (АКП).

Киличдароглу виріс у родині, де було семеро дітей. У нього є брат-близнюк Адиль, який підтримує Кемаля, хоч і є членом іншої опозиційної партії. Його сім’я належить до алевітського племені Курейшан, які сповідують власний варіант ісламу, через що іноді до них ставляться упереджено. Згідно з переказами цього племені, Кемаль Киличдароглу є сеїдом — потомком пророка Мухаммеда.

«Хто ти такий, щоб сумніватися в моєму ісламі? Ти ким є якщо ви хочете знати про мого прадіда, дозвольте мені розповісти вам. Мій прадід — Сеїд Махмуд Хайрані», — казав політик у відповідь на звинувачення супротивників.

Кемаль Киличдароглу одружився зі своєю двоюрідною сестрою Сельві Гюндюз. Сельві — колишня журналістка. До 4 років вона не розмовляла жодною іншою мовою, крім зазакі, яку вважають діалектом курдської мови. Через це представники націоналістичних рухів Туреччини часто докоряють Киличдароглу, що оскільки у нього дружина курдка, він не готовий протистояти курдському сепаратизму. Ці звинувачення пан Кемаль відкидає. Подружжя має п’ятеро дітей.

Які політичні погляди відстоює Киличдароглу

Киличдароглу вважається ліберальним політиком, який виступає за подальше відділення релігії від держави. Він відстоює гендерну рівність, свободу слова та демократичні реформи, захищає права меншин. За це його прямо підтримує друга за величиною опозиційна партія Туреччини, прокурдська HDP, співлідер якої назвав вибори «найважливішими в історії Туреччини». Киличдароглу затято критикує авторитаризм та корупцію уряду Реджепа Ердогана та закликає до мирного вирішення «курдського питання».

Киличдароглу був причетний до декількох скандалів та судових справ, пов’язаних із його політичною діяльністю. У 2016 році йому присудили сплатити штраф за образу Ердогана — він назвав його «тінейджером-диктатором». У 2017 році він очолив «Марш справедливості» — 450-кілометровий протестний хід з Анкари до Стамбула на підтримку опозиційних політиків, яких заарештували після невдалого перевороту 2016 року. У 2016 році в нього стріляли на похоронах солдата, який загинув унаслідок терористичного акту, підозрюваного затримали. Він звинувачував Киличдароглу в потуранні теракту. У тому ж році автоколону, у якій рухався політик, обстріляли. Тоді загинув один із поліцейських супроводу. У 2020 році проти Киличдароглу провели широку кампанію дезінформації, про те, що він, нібито, має зв’язки з терористичною організацією Фетхуллах Гюлен.

У зовнішній політиці Киличдароглу виступає за членство Туреччини в Європейському Союзі та більшу інтеграцію із Західним світом. Водночас він не вважає взаємини з росією надзвичайно важливими.

«Я дбаю про довгострокове, стабільне взаєморозуміння у відносинах із росією, засноване на неперіодичній і послідовній політиці», — сказав Киличдароглу за кілька тижнів до виборів.

Киличдароглу підкреслює роль, яку зіграв кремль, надаючи технології, які дозволили Туреччині розвивати промисловість. Водночас є також його висловлювання стосовно війни в Україні.

«Ми вважаємо, що ми повинні підтримувати Україну в російсько-українській війні. Неправильно, коли країна з ядерною зброєю вторгається на територію країни, яка не має ядерної зброї, щоби почати війну», — заявляв він.

Як зміниться політика Туреччини після виборів

Зараз дипломати зі всього світу мізкують над тим, якою буде зовнішня політика Туреччина після виборів. Почне вона тісніше співпрацювати зі своїми союзниками по НАТО, чи навпаки намагатиметься дистанціюватися від них і стати ближче до рф та Китаю. Аналітики Texas National Sekurity Review вважають, що визначальним для подальшого курсу Туреччини буде не геополітика, а економіка. Темпи інфляції та падіння курсу ліри створює економічні реалії, які змусять переможця виборів підтримувати відносини як із західними покупцями турецького експорту, так і з російськими та китайськими постачальниками ключових імпортних товарів.

Іншими словами, Ердоган, якби йому й хотілося, не зможе далі дрейфувати від США та ЄС, але й Киличдароглу змушений буде шукати порозуміння з росією і Китаєм. Подальша зовнішня політика Анкари нагадуватиме політику країн, які намагаються утримувати нейтралітет. Але Туреччина зберігатиме тяжіння до Заходу, рішуче засуджуватиме російську агресію і надаватиме Україні допомогу, як ті ж «Байрактари» чи сприяння в зерновій угоді. Ставлення Анкари не буде схожим на нейтралітет Індії.

Ми писали, що нещодавно Київ підписав із виробником Bayraktar три нові контракти. Інформатор також повідомляв про те, що президент Ердоган вийшов на зв’язок із путіним, попри проблеми зі здоров’ям.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.