Економічний експерт Михайло Крапивко вважає, що урядовий кешбек на пальне дає додатковий привід мережам автозаправок не знижувати ціни на бензин та дизельне пальне
З 2 квітня ціни на нафту в світі суттєво знизилися (на 35%) після пікового зростання. Попри це, бензин та дизпаливо на АЗС в Україні не дешевшає, а навпаки зростає у ціні. Інформатор поспілкувався з економічним експертом Михайлом Крапивком з Дніпра, який пояснює причини стабільно високих цін на пальне в Україні, однією з яких є запропонований урядом Юлії Свириденко кешбек "єБачок".
Українські АЗС не відреагували на падіння цін на нафту у світі після 2 квітня 2026 року. Це можна помітити на графіку нафти марки Brent. А зараз вона знову почала зростати.

7 квітня ціна на нафту марки Brent знизилася зі 127,61 до 105,4 доларів за барель (падіння на 21%), на 13 квітня ціна склала вже 96,5 долара за барель, а 15 квітня - 94,31 (тобто на 35% менше, ніж піковий показник, який був 2 квітня). Можна подивитися графік цін на пальне в українській мережі АЗК WOG у цей час (в інших ситуація аналогічна, але ціни можуть дещо відрізнятися): зниження вартості бензину та солярки в Україні не відбулося, а навпаки вони зросли.

Однією з причин, чому мережі АЗС не хочуть знижувати вартість пального на автозаправках Михайло Крапивко вважає державну "підтримку" водіїв своїм кешбеком (який у народі охрестили "єБак" чи "єБачок" від Кабміну Свириденко). Продавці чудово розуміють, що частину грошей за пальне (2-4 гривні на літрі) споживач все одно отримає від держави. "Навіщо продавцію знижувати свої ціни, якщо ціни вже знизила держава своїм кешбеком", - риторично питає експерт.
Аналогічної думки щодо недоцільності кешбеку на пальне притримується директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Він зазначає, що кешбек збільшує попит на пальне, а значить і штовхає ціни на заправках вгору. Омельченко вважає, що програму "єБачок" потрібно терміново припинити, а після цього скасувати авансові платежі для мереж АЗС на прибуток, особливо на прифронтових територіях. Тобто АЗС платять державі наперед за прибуток, який мають отримати у майбутньому. Авансові платежі додатково впливають на збільшення вартості пального та роблять дрібних гравців неконкурентоздатними. За час повномасштабної війни декілька разів піднімали акцизи. А зараз замість тимчасового зниження акцизів відповідають на проблему запровадженням кешбеку.
"Не треба плутати біржові ціни (як на марку Brent) з цінами у роздріб. Біржа живе по хвилинах, а роздріб - великими періодами. Від продажу до закупівлі нової партії за контрактом проходить суттєвий період (іноді це навіть не місяць). Роздріб не стільки реагує на ринки, як на ризики (пов'язані з інформацією, яку отримують роздрібні гравці від інсайдерів, бірж тощо, - Ред.). Тобто, продаючи сьогодні літр дизпалива, власник мережі очікує отримати ті ж гроші, які він заплатить за нову партію (а це може бути через значний проміжок часу): він закладає у ціну майбутні ризики. Тому роздрібні мережі так не реагують, як реагують біржі", - пояснює аудитор Михайло Крапивко.
Економічний експерт Михайло Крапивко підкреслює, що ціни на АЗС формуються під впливом факторів, що впливають на нафту. Це, зокрема продовження війни в Ірані, блокування Ормузької протоки, санкції до російських постачальників нафти - тобто обмеження ринку.
"Що б не казав Трамп, учасники ринку розуміють, що Іран увійшов у довготривалий конфлікт. Також Іран вимагає компенсувати завдану йому шкоду хоча б завдяки платні за прохід суден через протоку. Це буде по 1 долару за барель нафти. Завтра ця плата може стати ще більшою. Поки ситуація не стабілізована, ці ризики залишаються високими, ризки і закладаються у ціну на АЗС", - зазначає Крапивко.
У Європі схожа ситуація. Там теж продавці пального оцінюють ризики. Норвезької нафти катастрофічно не вистачає для потреб споживачів. Залишається вибір або продовжувати отримувати нафту через Ормузьку протоку у нинішніх умовах (Іран, наприклад, пропускає китайські танкери), у т.ч. з використанням тіньового флоту, або купувати нафту у недружніх до ЄС США. Жоден з цих варіантів не виглядає привабливо. Тому продовжиться рух країн Європи до зменшення залежності від викопного палива, але цей процес повільний.
"Оптимізму зараз особливо немає. Якщо російська нафта марки URALS піднялася вже вище 100 доларів за барель, це свідчить про великий дефіцит на ринку. Дефіцит завжди компенсують ціновою складовою. Найближчим часом чекати на зменшення вартості бензину та дизпалива не варто. Помітного підвищення вартості, я думаю, теж не буде, бо вже закуплені великі об'єми пального", - резюмує Михайло Крапивко.
Програма почала працювати 20 березня 2026 року. Суть кешбеку на паливо у тому, що водій може отримати до 1000 грн на місяць на паливо, оплачуючи його на АЗС, які є партнерами урядової програми. Це 15% на дизелі, 10% на бензині, 5% на автогазі. Програма діє до 1 травня 2026 року.
Нагадуємо, раніше Антимонопольний комітет України (АМКУ) не побачив ознак змови мереж АЗС для підвищення вартості пального та зазначив, що вдалося запобігти відсутності палива в Україні. А державна Укрнафта працює з мінімальною рентабельністю та продає пальне дешевше за приватних конкурентів - цим ще у березні хизувалася прем'єрка Юлія Свириденко. Якщо урядовий кешбек не приходить - Інформатор пояснив, що потрібно зробити.