Вторгнення формату 2022 року не повториться — Флеш назвав реальні сценарії наступу з Білорусі

Радник міністра оборони оцінив військові ризики з боку Мінська та запевнив у готовності ЗСУ до відсічі можливої агресії

Сергій Флеш, Білорусь
Сергій Флеш оцінив ризики вторгнення з Білорусі. Фото: Facebook Флеша, відкриті джерела

Радник міністра оборони Сергій Флеш у пʼятницю, 29 травня, розібрав загрози з боку Білорусі та запевнив, що нового масштабного наступу з півночі не буде. За його словами, повторення подій 2022 року неможливе, бо характер війни змінився, і ворожі колони техніки не протримаються й кількох годин. Наша розвідка повністю контролює ситуацію, а військ та оборонних ліній на кордоні достатньо, щоб відбити будь-які спроби ворога відтягнути українські сили.

Таку оцінку ситуації на кордоні Сергій Бескрестнов (Флеш) оприлюднив на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що вирішив відповісти всім, оскільки постійно отримує запитання від близьких та знайомих про загрозу з півночі.

Білоруські військові
Білоруські військові крокують із державним прапором

На думку радника, хоча готовності напасти на нас умовно «завтра» немає, певний рух на території сусідньої держави все ж триває. Українська сторона бачить цю активність, яка в майбутньому потенційно може створити небезпеку для нас чи для країн Європи.

«Глобальне вторгнення формату 2022 року вже не повториться. Війна змінилася. Будь-яка колона техніки не протримається й кількох годин», — зазначив Флеш.

Замість великого наступу сушею аналітик очікує від противника зовсім інших кроків. Ворог може спробувати відволікти наші підрозділи від головних ділянок фронту або знову використати Білорусь як майданчик для ударів ракетами та «шахідами».

«Я щиро вірю, що народ і армія РБ бачать сучасний формат і результати поточної війни для всіх сторін і не дозволять втягнути себе в це божевілля. Народам України та Білорусі нема чого ділити і нема чого ворогувати», — підсумував радник.

Чи змусить Кремль Білорусь воювати та які оцінки дають інші експерти

Аналітичні висновки Сергія Флеша щодо ситуації на північних кордонах загалом поділяють і в офіційних відомствах. Зокрема, 29 травня ситуацію прокоментував речник Держприкордонслужби Андрій Демченко, зазначивши, що хоча нарощування сил безпосередньо біля рубежів немає ще з 2022 року, Кремль суттєво посилив тиск на Мінськ. Москва намагається змусити білоруську армію відкрито піти проти України власними силами, тому наші прикордонники готуються до можливих провокацій і не виключають спроб нового вторгнення. Білорусь активно готує військові об'єкти, а Росія здатна перекинути туди свої війська у будь-який момент.

Схожу оцінку ситуації 27 травня дав і військовий оглядач Денис Попович, зауваживши, що наразі триває лише вербальна ескалація без реального стягування ворожих сил. Проте аналітик закликав щодня пильно стежити за кордоном, адже після подій 2022 року загроза повторення північного сценарію залишається цілком можливою. Про плани Кремля розширити лінію фронту раніше попередив і Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, чиї слова підтвердили у Держприкордонслужбі.

Російський Генштаб розглядає п'ять різних сценаріїв дій аж до нового удару по Києву. Проте для реалізації такої масштабної атаки Росії знадобиться близько 100 тисяч нових солдатів і чергова хвиля мобілізації, тож подібні кроки можливі не раніше осені. Наразі ця загроза залишається низькою, оскільки переміщення техніки чи військ безпосередньо біля України не зафіксовано, а вздовж північних рубежів уже створено потужні оборонні укріплення.

Водночас Мінськ активно будує дороги та артилерійські позиції, які Москва може використати для швидкого кидка своїх сил під виглядом спільних навчань. Хоча Олександр Лукашенко запевняє, що Білорусь не нападе першою, аналітики Інституту вивчення війни вважають республіку повністю залежною від Кремля через втрату суверенітету після ядерних тренувань. На тлі цього тиску ситуація вийшла на рівень великої дипломатії, і президент Франції Еммануель Макрон уперше за чотири роки зателефонував Лукашенку, щоб особисто застерегти його від відкриття другого фронту.

Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що Сили безпілотних систем України (СБС) зафіксували понад 500 потенційних цілей на території Білорусі. Про це заявив командувач СБС Роберт "Мадяр" Бровді, а попередження білоруському диктатору він опублікував після масштабного нальоту дронів на Москву. Конкретні об'єкти військові не розкривають, натомість незалежні аналітики вже окреслили пріоритетний список - від нафтопереробних заводів до символічних будівель режиму.

Читайте нас у Facebook

Image
Оперативні новини: Україна, світ, війна. Підпишись 👇

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити