Качиний тест для митрополитів: навіщо в Зеленського женуть коней з законом проти УПЦ і чи роздратує це США

Проєкт закону, яким в цілому заборонять УПЦ, як церкву, що підпорядковується Кремлю, вже готовий для винесення під купол: у ньому дещо подовжили строки, впродовж яких релігійні громади можуть думати над тим, чи переходити до ПЦУ

Верховна Рада УПЦ заборона законопроєкт
Найближче сесійне засідання Верховної Ради почнеться з остаточного вирішення релігійного питання в Україні

Найближче сесійне засідання Верховної Ради почнеться з остаточного вирішення релігійного питання в Україні. Йдеться про прийняття законопроєкту, яким в цілому заборонять УПЦ, як церкви, що підпорядковується РПЦ і її очільнику, патріархові Кирилу (Гундяєву). Сам проєкт, як каже спікер парламенту і депутати, вже доробили та вдосконалили для прийняття у II читанні й в цілому. А от що саме змінили в проєкті й, головне, якими тепер будуть наслідки для УПЦ та українського суспільства в цілому, дізнався Інформатор.

Качиний тест для митрополитів

Депутати прийматимуть проєкт №8371, "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій". Його проголосували у I читанні в жовтні 2023-го, відтоді документ неквапливо вдосконалювали у профільному Комітеті з питань культури та духовності (до II читання підготували аж 1265 правок). Проєкт де-факто тримали на паузі аж до першої декади серпня, коли президент зробив гучну заяву про зміцнення духовної незалежності України.

З самих початків у текст вписали механізм (само)розпуску УПЦ, як церкви, що підпорядковується РПЦ (звісно, прямо назву не вказували, але усім зрозуміло, що йдеться про єдину релігійну організацію в Україні). Прописано, яким чином та хто саме встановлюватиме зв'язок із "центром" у РФ, і питання підпорядкованості, і можливість переходу громади до ПЦУ. Завдання довести, що церква має "червоточину", покладено на ДЕСС (Держслужбу з етнополітики та свободи совісті). Власне, щодо визначення, що церква є проросійською, у тексті прописали простий "качиний тест" ("якщо воно ходить, як качка, і крякає, як качка - то це качка").

"...враховуються факти поширення пропаганди ідеології "русского міра" як безпосередньо релігійною організацією, так і її статутними або іншими органами управлінні, та іншими особами, що діють від їхнього імені", - мовиться у проєкті, відтак, все нібито просто: якщо у проповідях чи публічних виступах звучали елементи ворожої пропаганди - уся церква має відповідати. Альтернатива проста, громадам пропонуватимуть перехід до інших церков. Передовсім, звісно, - до ПЦУ.

Насправді ситуація значно складніше, ніж здається. Сама субординація в релігійних організацій УПЦ має заплутаний характер. Як пояснював Інформатору відомий волонтер, протоієрей УПЦ Андрій Пінчук, відсторонений від служіння за критику патріарха РПЦ Кирила (Гундяєва), в УПЦ структура побудована таким чином, що громади на найнижчому рівні, та єпархії на більш високому, максимально незалежні одна від одної та від центру.

"Церковні організації дуже децентралізовані. ДЕСС буде виписувати приписи всім всеукраїнським і єпархіальним (обласним) управлінням такої церкви. Такий зв’язок (статутний і канонічний) вже встановлений між УПЦ і РПЦ. Тож в УПЦ такі приписи будуть надані київській митрополії та всім єпархіальним управлінням, яких біля 50", - пояснив він у колонці для нашого видання.

Тепер - про оновлення в законопроєкті. Основні списи ламалися між кількома групами впливу, і дискусія була про строки, впродовж яких релігійна громада може перейти до інших церковних юрисдикцій. Депутатка Наталія Піпа з "Голосу" розповідала, що йшлося про пів року чи рік - а у порівняльній таблиці значиться дещо інша цифра.

"У законі прописано, він набирає чинності через місяць після підписання. Це пов’язано з певними процедурними особливостями, коли такий важливий і політично складний законопроект вступає в дію. Також надається три місяці (і це мінімальний термін, бо в інших випадках ми зазвичай прописуємо шість місяців), щоб ДЕСС розробила нормативку під цей закон. А це, зокрема, і положення про формування складу тієї комісії, яка має бути незалежною від виконавчої влади і яка буде проводити дослідження наявності зв’язків, афіліації з Москвою або дослідження стосовно фактів розповсюдження ідеології "руського міра", - пояснив Укрінформу нардеп Микита Потураєв.

Відтак, через 4 місяці після вступу закону у дію ДЕСС почне формувати комісію - це також займе час. Потім вона буде проводити дослідження (Потураєв каже, на них піде ще 2 місяці - виходить вже пів року). А згодом ДЕСС видає припис, на виконання якого громадам дадуть ще 2 місяці. В цілому виходить 9 місяців від моменту прийняття закону.

Хто такі Живі люди та чим вони загрожують Україні

Відкидають державу, намагаються заблокувати роботу державних органів
Image
Журналіст Інформатора Ігор Рець поспілкувався з членамии дивного руху, що був "імпортований" з Росі«, як і з тими, хто заробляє гроші на Живих людях

В Порошенка бачать "змову" влади та церкви

За задумом, "проблемні" громади, і цілі єпархії, зрозумівши, що в нинішньому статусі на них чекає лише шторм, блокування діяльності та швидке забуття, мають прибігти до єдиної тихої гавані - ПЦУ. Її очільник ще напередодні оприлюднення фінальної версії законопроєкту звернувся до УПЦ з відкритим листом (зазначивши передовсім що пише не стільки до її голови, митрополита Онуфрія, скільки до ієрархів) із закликом до діалогу про єднання "без попередніх умов". Під такими Епіфаній розуміє вимоги, що висловлювали раніше ієрархи УПЦ у схожих публічних відозвах - зректися зв'язку з Вселенським Патріархатом (церковною мовою це - звичайний тролінг, чи провокація).

Але й подібні відозви стали підставою для політичних звинувачень - вже з боку опозиції у вигляді "Євросолідарності" Петра Порошенка. Річ у тому, що екс-президент просто не може подарувати Володимиру Зеленському власний піар-інструмент: адже й сама кампанія "гетьмана" 2019-го будувалася на створенні ПЦУ, як незалежної української церкви. Відтак, там витрактували подовження строків для УПЦ, як змову влади з церковниками.

"Заява (Епіфанія - ред.) виглядає невчасною і недоречною, зробленою під тиском. Хотів би - зробив би раніше. МП вся чи частково заявить про згоду до діалогу, і це зупинить розгляд закону у Верховній Раді, чи, навіть у разі його голосування, відтермінує його дію чи перетворить закон в папірець, як вже сталося з законом про перейменування МП, прийнятий у грудні 2018-го. Заборона церкви перетвориться у розмови про об'єднання чи приєднання", - написав у Facebook екс-нардеп Олександр Бригінець, близький до структур "Євросолідарності".

А це підіймає ще одне, надважливе, питання: чому проєкт закону вирішили приймати саме зараз? Зазначимо, що ще навесні до документу вносили правки, загалом 1265. Далі потяг поїхав дуже швидко: до II читання Комітет опрацював їх усі. З них врахували лише (!) 13 штук, ще 72 пропозиції "враховані редакційно" (їхній зміст так чи інакше присутній в фінальній версії, але не достовірно у такій редакції). А вже 16 серпня, як пишуть на сайті Верховної Ради, профільний Комітет завершив роботу над висновком до проєкту. Змінилася і його назва: тепер вона звучить так: "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій".

Чи варто забороняти УПЦ МП?

Image

Навіщо Офіс Президента жене коней

У Офісі президента явно поспішали, запустивши процес (або ж продумали логістику буквально до дрібниць, що досить рідко трапляється в українській верхівці). Того ж дня президент обговорив документ з членами Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, отримавши від неї благословення на прийняття цього проєкту.

"Ми підтримуємо законодавчу ініціативу президента України щодо унеможливлення діяльності таких організацій в нашій країні, яка має також широку політичну і суспільну підтримку", - зазначили у офіційному комюніке цієї Ради, додавши, що "моспатріархат" виправдовує погроми й обмеження релігійної свободи, катування, убивства священників та пасторів - а все перераховане вище є "цинічним попиранням Господніх установлень".

Цікаво, що, аби відкинути звинувачення у створенні будь-яких напруженостей, просто в текст проєкту вирішили вписати тези про те, що жодне з положень закону "не може тлумачитися, як обмеження свободи сповідування релігії або переконань". Відтак, першу версію з причинами максимального пришвидшення запропонував політолог Валерій Клочок. Він написав у соцмережах, що "слабо вірить" в те, що парламент здатний буде проголосувати за таку ініціативу, особливо після затягнутої паузи.

"Більше схоже на шантаж (росіян), які завивають з цього приводу у себе в пабліках", - зазначив він.

Друга версія полягає у піар-складовій: заборона УПЦ може стати потужним козирем, який команда президента запропонує громадянам (і, зрештою, рано чи пізно - виборцям). А приймають проєкт у максимально зручний для цього момент - коли ініціатива найкраще запам'ятається і буде витрактувана, як цілком державницький патріотичний жест.

"Нам намагаються продати, очолити процес, будемо аплодувати президенту, який нарешті ініціював. Але ми втратили час, півтора року, за які переважна кількість приходів УПЦ могла б уже безболісно стати частиною ПЦУ. Такі законопроєкти повинні прийматися надзвичайно оперативно - тижні, рішення РНБО, указ президента. Цього ж не сталося: а самий законопроєкт - це дві сторінки, одна принципова правка і все, видавайте! Там немає, що допрацьовувати та переписувати", - вважає політолог, доктор історичних наук Олексій Кошель.

Хто захищає УПЦ і чи правда це питання хвилює Трампа

Власне, сумніви в тому, чи буде прийнятий проєкт, розвіяв очільник Офісу президента Андрій Єрмак, який висловився з питання чи не останнім. У дописі в Telegram він підсумував: церква буде позбавлена російського впливу, адже ще з радянських часів у РФ вона була територією спецслужб.

"Росія сьогодні є країною, яка руйнує храми в Україні. Для них не існує Бога, не існує віри. Це ширма для вбивств і насильства", - резюмував Єрмак (закинувши ще тезу про "захисників церкви" - вона стосується конкретно депутата Артема Дмитрука, що місяць тому став іподияконом в УПЦ).

Звісно, церкву в Україні захищає не лише (і не стільки) Артем Дмитрук. Річ у тому, що за УПЦ та афілійованими з нею структурами в нас історично стояли олігархічні і політичні кола - а це й колишнє оточення Віктора Медведчука, і нинішнє - підсанкційного в Україні Вадима Новінського. А політологи називають і менший за розмірами бізнес, як-от власників станцій БРСМ-нафта, що будували церкви на Західній Україні просто до початку повномасштабного вторгнення.

Відтак, це дозволяло УПЦ вибудовувати свою лінію оборони. Це як юридичний складник включно з фінансуванням мільйонних застав для фігурантів гучних справ. В понеділок, наприклад, з СІЗО вийшов священник УПЦ Сергій Чертилін, затриманий СБУ за підозрою в роботі на російські спецслужби - суд змінив йому запобіжний захід на домашній арешт. Так і звернення до справжніх "грандів" підкилимної боротьби.

Йдеться про участь у захисті УПЦ лобістів-адвокатів у США. Так, у інтересах УПЦ працює Роберт Амстердам, відомий лобіст, чия фірма "Амстердам та партнери" офіційно заявила про фінансування її діяльності з боку Вадима Новінського. Навесні 2024-го сам Амстердам приїздив до Києва, щоб зустрітися з головою УПЦ митрополитом Онуфрієм, при цьому його поселили у маєтку Новінського в Козині під Києвом та надали в користування автівку екс-депутата. За оцінками шеф-редакторки LB.ua Соні Кошкіної, одна година роботи компанії Амстердама лише за офіційним прайсом коштує 1400 доларів - відтак, про загальну суму можна тільки здогадуватися.

Одним із наслідків візиту Амстердама став лист від його компанії до керівництва Верховної Ради: у ньому Амстердам погрожував, що в разі прийняття законопроєкту "наша команда" ("Амстердам і партнери") буде працювати над тим, щоб санкції та інші правові наслідки були накладені на тих, хто дозволив атаку на свободу віросповідання в Україні". Він апелював до Акту Магнітського - а документ, дійсно, є підставою для накладення санкцій на винних у порушенні прав людини та принципу верховенства права. Щоправда, приймався для російської верхівки.

Цікаво, ким насправді є Амстердам. Його офіційна біографія описує пана лобіста, як непересічного кризового менеджера міжнародного рівня, який пропонує "унікальний міждисциплінарний підхід до розв’язання складних питань". Втім, насправді Амстердам - це людина-енергія у чистому вигляді: почавши бунт ще у підлітковому віці (юнака відсторонювали від навчання за антиурядові протести), він став прихильником "лівих" ідей - зустрічався з Че Геварою, Фіделем Кастро, подорожував СРСР - а у зрілих роках почав заробляти на переконаннях.

Відтак, проводити паралель між Амстердамом та Республіканською партією (чи будь-ким іншим в оточенні нинішнього та майбутнього президентів США) неправильно. Довіряти на слово самому адвокатові також не варто: він полюбляє прикрашати дійсність, скажімо, усі його офіційні біографії стверджують, що 2005 року його було визнано "юристом тижня" виданням The Times. Насправді він фігурував лише в якості героя щотижневої рубрики, а це не є ані нагородою, ані визнанням.

Прикметно, що, своєю чергою, сам Амстердам винайняв для захисту інтересів УПЦ професора Вільяма Вітні Берк-Вайта. Той вже написав статтю для видання The Hill, у якій стверджував, що Україна, буцімто, забороною діяльності УПЦ на своїй території "обмежує свободу віросповідання". Відтак, адвокат веде роботу зі створення суспільної дискусії навколо питання церкви в Україні - нічого більше. Та й навряд чи українські еліти починали б такий масштабний проєкт, якби знали, що він буде потужним подразником для якоїсь із політичних сил у США. Минулого разу, після американських виборів 2015 року, українським політикам довелося витратити багато часу і нервів, щоб налагодити стосунки з тодішніми очільниками у Вашінгтоні після того, як деякі представники українських еліт (зокрема, Арсен Аваков) дозволили собі пошпетити майбутніх переможців у Facebook.

За що юристи з Верховної Ради критикували проєкт, і коли насправді "підтягнули" його текст

Нагадаємо, наприкінці травня 2024-го Інформатор писав про те, що юридичне управління Верховної Ради виступило з критикою щодо законопроєкту, який міг відкрити шлях до заборони Української православної церкви Московського патріархату. Вони заперечують, що цей документ, мотивований "захистом національної безпеки", має право на існування. Юристи вважають, що законопроєкт треба доопрацювати.

Тоді ж таки Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики завершив роботу над законопроєктом, який забороняє діяльність релігійних організацій, афілійованих з країною-агресором - УПЦ МП. Очікувалося, що парламент зможе проголосувати за цей документ вже у травні або червні - втім, "дотягнули" аж до кінця серпня.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube