Директор Управління з питань імміграції Берліна Енгельхард Мазанке розповів, що Німеччина не планує швидкого й примусового повернення українців після припинення бойових дій
Українці, які знайшли прихисток у Німеччині, не повинні хвилюватися, що після завершення бойових дій їх почнуть масово виселяти за кілька тижнів чи місяців. Про це розповів директор берлінського Управління з питань імміграції Енгельхард Мазанке, передає «Укрінформ». Він нагадав, що рішення ЄС щодо тимчасового захисту продовжене до березня 2027 року, але й додав: ніхто не знає, що буде далі.
За його словами, сценарію, коли у 2027-му серйозно обговорювали б повернення 1,3 млн українців у стислі строки, просто не існує.
«Цього точно не станеться в Німеччині – незалежно від того, як розвиватиметься політична ситуація. І навіть якби хтось вимагав чогось подібного – а тепер цього немає – практичне впровадження було б неможливим», – заявив Мазанке.
Він зауважив, що Німеччина ще ніколи не приймала так багато людей із «культурно близької країни» за такий короткий час. На відміну від 2015–2016 років, коли переважали потоки чоловіків із Сирії, цього разу приїхали переважно жінки середнього віку з професійним досвідом та дітьми. Прогнози щодо того, хто залишиться, а хто повернеться, Мазанке робити не став, але припустив: з досвіду Балканських війн вибір може розподілитися приблизно порівну.
Він підкреслив, що на рішення про довгострокове проживання впливає не стільки робота чи мова, скільки родинні обставини.
«Дослідження міграції показали – також у межах ЄС, – що вирішальним чинником для постійного проживання в новій країні після імміграції є не робота, мова чи освіта, а створення нової сім’ї. Основа інтеграції – не так кар’єра, як сім’я», – сказав Мазанке.
Він також вважає, що отримання німецького громадянства через п’ять років за наявності роботи, податків і без держдопомоги може не стримувати повернення в Україну, а навпаки – інколи робити це рішення легшим.
Уряд Німеччини збирається змінити правила підтримки для українців, які приїдуть після 1 квітня 2025 року. Таких громадян розглядатимуть уже не як тимчасово захищених, а як прохачів притулку. Це означає менші щомісячні виплати й інші умови отримання допомоги.
За даними ЗМІ, лише невелика частина українських біженців у Німеччині офіційно працює. Влада сподівається, що нова система стане стимулом для активнішого працевлаштування та інтеграції. Для молодих українців умови в’їзду залишаться без додаткових обмежень, а програми підтримки для тих, хто вже має тимчасовий захист, продовжать діяти.