І так, і ні: в Офісу Президента є одразу дві позиції про мирні переговори з Росією – причина елементарна
Зеленський підготував два плани щодо завершення війни, один з яких більше зацікавить США, інший – Європу; але саме швидке припинення бойових дій буде вигідне і Києву, і Кремлю
Радник президента Володимира Зеленського Дмитро Литвин 10 жовтня спростував, що Україна готова до переговорів за сценарієм, що передбачає поступки територіями в обмін на гарантії безпеки США і НАТО. Про це раніше писала італійська Corriere Della Sera – і це був не перший такий витік в західних ЗМІ. Якщо це неправда, звідки тоді інформація? У Інформатора є проста відповідь.
Західні ЗМІ брешуть, попри авторитет?
Про мирний план, де окрім поступок територіями згадується прискорений вступ в ЄС, писала не лише Corriere Della Sera. Його згадували інші авторитетні ЗМІ:
- Forbes оприлюднив інформацію, що Зеленський змушений буде поступитися територіями, але після цього виникне ризик державного перевороту за участі радикальних сил.
- Financial Times опублікувала матеріал про те, що новий глава МЗС України Андрій Сибіга нібито обговорював із західними колегами в США можливість проведення переговорів про "землю в обмін на безпеку" (його потім спростував речник МЗС Георгій Тихий).
- FT писало, що Київ і Вашингтон змушені розглядати план переговорів з територіальними поступками Москві. Теж казали, що окуповані землі можуть бути повернуті дипломатичним шляхом.
- Іспанське El País заявило, що західні союзники України все більше посилюють тиск на Київ, закликаючи до перемовин.
Припустити, що західні ЗМІ розганяють вигадки, не дозволяє їхній авторитет. У них він, приміром, вищий за вже зіпсований авторитет Дмитра Литвина, якого “Українська правда” звинуватила у тиску.
В ОП не вперше заяви західних медіа та політиків називають брехнею. Так вже було напередодні 24 лютого 2022 року – українська влада публічно спростовувала підготовку РФ до великого нападу – зокрема і сам Зеленський називав це “чутками біля під’їзду”.
Переговори без повернення земель – про це казав і Зеленський
У липні 2024-го Зеленський робив суперечливі заяви щодо готовності до миру без повернення територій:
“Це не означає, що у цей момент (початку переговорів з РФ, зокрема, у рамках другого Саміту миру – ред.) ми будемо на кордонах 91 року. Це я вам відповідаю на ваше запитання. Ні, це не означає", - сказав тоді президент в інтерв'ю виданням Le Monde, AFP, L'Equipe та Libération.
Тобто, такий розвиток в команді президента розглядається. Інше питання, чи є він пріоритетним?
Бо є й зворотна думка в західних медіа про те, що Київ не збирається нічим поступатися Кремлю – землями теж. Майже одночасно з італійською Corriere про це написало іспанське El Mundo.
Чому ж тоді пишуть про діаметрально протилежні речі? Все просто – обидва плани правильні.
Перший передбачає безумовне відновлення справедливості після війни. Другий - “план перемоги” - про швидке припинення боїв із закриттям неба, дозволом на удари вглиб РФ зброєю Заходу та гарантіями вступу в НАТО. І Зеленський передбачає, що завдяки цим “бонусам”, що створять сильну позицію, частину окупованих територій можна буде повернути вже на переговорах з РФ. Частину, але ж зрозуміло, що не всі:
“Дипломатичні рішення, вони хороші, якщо ти сильний. В іншому випадку Путін навіть не братиме в цьому участі”.
На кого розраховані ці плани
Замість питання, чому є два плани, краще пояснимо, на кого ці плани розраховані. Це найкраще зрозуміло із різних мотивів союзників України.
Як відомо, одним з таких союзників безперечно є Демпартія США. Вона бачить екзистенційну загрозу в російській агресії щодо України для американців.
Якби ми програли, то США перестали б бути гарантом безпеки у світі, з ними б не рахувалися, а інші могли б влаштовувати геноциди, ядерні війни навіть в Європі.
Ідея ця не абстрактна. Після Другої світової США побудували найбільший і найефективніший військово-морський флот, і взялися за безпеку світового мореплавства. Тому і борються з піратами, хуситами, Іраном, допомагають Ізраїлю, протидіють Китаю.
Це дає США і Британії змогу контролювати морську торгівлю і змушує світ грати за їхніми правилами. Морські перевезення є найдешевшими серед усіх інших, тож хто контролює їх, той контролює світовий ринок, встановлює йому правила гри. Але це лише допоки США здатні впоратися з нестабільністю та конфліктами у різних кутах світу.
Якщо виявляться нездатними, то монополія США рухне - і постане загроза занепаду Америки. Виходить, демократи не можуть допустити перемоги Путіна, зокрема, територіальної. Тобто насправді їх навряд чи цікавлять сценарії, у яких Україна поступається своїми землями - і на тому війна припиняється. Бо це дасть сигнал Китаю, що можна напасти на Тайвань, погрожуючи ядеркою. А впоратися із Китаєм буде набагато складніше, ніж з Росією.
Саме на Демпартію, мабуть, розрахована формула №1, тобто Формула миру Зеленського. Вона передбачає, що Україна буде чинити опір, аж допоки справедливість не відновиться. Тобто упродовж можливо десятків років.
Це повністю влаштовує Байдена чи команду його наступника. Продовження війни продемонструє, що Путін даремно її почав. Він зав’яз у бойових діях, боргах, зростаючих проблемах в економіці та суспільстві. При цьому він не здатний ані виграти війну, ані припинити її.
План №2, тобто план перемоги, розрахований ймовірно на європейських партнерів України. От дивіться: Зеленський презентував його Байдену, той прочитав, але не схвалив. Байден навіть відклав візит до Шольца та участь у Рамштайні. Але Зеленський все одно поїхав в Європу. Його зустрічі із європейськими політиками почалися 10 жовтня.
Це вказує на зацікавленість європейців. Звісно ж Європі не вигідний тривалий жах безпосередньо на континенті, збільшення видатків на оборону та ризик скочування до економічної прірви через біженців, торгівельні обмеження тощо.
Такі політики, як Еммануель Макрон, Олаф Шольц та, ймовірно, Кір Стармер, з якими власне й зустрівся чи ще планує зустрітися Зеленський, зацікавлені встановити мир навіть шляхом поступок. Причому вони теж зацікавлені, щоб ці поступки мінімізувати. Тож ймовірно вони очікували Байдена в Європі, щоб умовити його підтримати план №2.
Також є припущення, що цей план №2 може зацікавити й Росію. Принаймні для Росії вин виглядає набагато кращим, ніж план №1. Додатково цей план дозволяє Путіну вміють вийти із невдалої війни та зберегти обличчя - саме як і пропонував Макрон у 2022 році.
Щодо Республіканської партії США та особисто Трампа, то складається враження, що він підтримає план №2, якщо зрозуміє, що цей план здатний спрацювати. Бо Трамп зацікавлений у швидких та ефективних рішеннях щодо війни, оскільки неодноразово робив заяви щодо її припинення під час передвиборчої кампанії.
І план цей, врешті-решт, підходить Україні, оскільки де-юре вона не відмовляється від територій. Вони будуть визнані окупованими. Тобто повернути їх вдасться за будь-якої влучної можливості. І для підсилення позицій на переговорах українське військо почало операцію в Курській області РФ – все це частина “плану перемоги”.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
