Хто ви, агент Люся: Арестович - конкурент Зеленського чи таємний помічник Офісу президента

Уявіть собі, що Офісу президента потрібен "свій" поганий хлопець. Як акумулятор усього негативу, що несеться на оточення Зеленського в умовах війни, економічної нестабільності, тощо. Уявіть також, що Офіс президента не все може пояснити в публічній площині. Тож хтось має пояснювати за них. Тоді це все Арестович, який нещодавно оголосив, що піде у президенти. Попри критику у бік команди Зеленського, до якої раніше Арестович входив, у експертному середовищі його вважають проектом Банкової – і на то є резони. Інформатор розбирався, чи реально Арестовичу прийняти участь у майбутніх президентсьских перегонах та де у відношеннях екс-радника Єрмака з командою влади той крок, що відділяє любов від ненависті. 

Впізнаваність Арестовича серед українців є дуже великою. От тільки це ще геть не означає автоматичну конвертацію медійності в електоральні бали та конкретні рейтинги. А вони в Арестовича, за деякими даними, якраз-таки не надто гарні. То чи зможе "агент Люся" позмагатися з президентом Володимиром Зеленським та чи слід чинному гаранту побоюватися конкуренції з боку опального блогера? 

Арестович - головний опозиціонер?

Після того, як Арестович покинув роботу в Офісі президента, його, як-то кажуть, "прорвало". Начне з рогу достатку, з Арестовича почала литися критика на адресу української влади, ОП, особисто президента Зеленського та української держави загалом. 

Пригадувати всі скандальні заяви, які зробив Олексій Арестович лише за неповний рік, означає приректи себе на текст розміром з наукову дисертацію. Тож згадаємо основне:

• вступ до НАТО без тимчасово окупованих територій,
• конфлікт з волонтером Сергієм Притулою,
• конфлікт з секретарем РНБО Олексієм Даніловим,
• звинувачення українського керівництва в "повній неадекватності",
• звинувачення в корупції,
• обіцянки "відкрити українцям очі",
• кримінальні справи за статею "загроза нацбезпеці",
• конфлікти з нардепами,
• пости на захист російської мови,
• сексистські та шовіністичні випади на адресу "жінок, яких хочеться душити та трахати",
• зрештою втеча з України...

Ледь не кожен пост чи публічний виступ Олексія перетворюється на скандал, який активно тиражується українськими медіа. В чому ексраднику ОП точно не відмовиш - так це в умінні створювати інформаційний шум та привертати увагу до своєї особи. 

Однак чи стоїть за цим щось, окрім, власне, хайпу та того самого інфошуму? Що пропонує Арестович українському виборцю - окрім того, що хоче, аби той "не був покидьком"? Скажімо відверто: нічого аж надто цікавого чи проривного.

Так, на початку листопада Олексій опублікував свою політичну програму. Вона складається з 14 пунктів і, читаючи її, складається враження, що писав Арестовичу цей текст другокурсник з кафедри політології. Реформувати одне, реформувати друге, змінити кадри, підняти економіку...

Написати таке міг буть-хто з мінімальними знаннями в політиці або навіть без останніх. Окрім вступу до НАТО без урахування ТОТ - нічого такого, за що зачепилося б око. 

Така відверта політична нахабність в публічному просторі на контрасті з такою непоказною, сірою та просто ніякою програмою наводить багатьох українців на думку, що Арестович насправді є проєктом Банкової. Така собі "консерва ОП", якій дозволяють говорити непопулярні речі для акумуляції та збору усього негативу, перенаправлення суспільної злості.

Таємний агент ОП "Люся"

Існує декілька аргументів, які підтверджують тезу, що Арестович по факту працює на Банкову. Ця ідея вже досить популярна в українському суспільстві.

По-перше, Арестович продовжує багато говорити, але йому при цьому йому ніхто нічого не робить. Є лише заяви. Наприклад, за словами секретаря РНБО Данілова, їм "займається СБУ". Є, втім, контртеза: блогер покинув Україну, тому й продовжує говорити вільно. Всередині ж країни на нього відкрито вже декілька кримінальних справ. 

По-друге, Арестович, власне, покинув країну. Йому лише 48 років, він дуже активна для свого віку людина, чудово виглядає, займається спортом та є до того ж військовим-офіцером запасу. Як він виїхав? Звичайно ж йому дозволили, всі про все домовились, думають пересічні громадяни.

Однак знову ж таки існує й контртеза: блогер офіційно є батьком трьох дітей. Тож згідно з законом він має право покидати територію країни, до того ж робити це абсолютно легально. А от як і чому його випустили з відкритими кримінальними справами - то вже питання до правоохоронних органів. 

По-третє, риторика Арестовича. Її не можна назвати відверто проросійською, однак скажімо так: вона повністю та радикально суперечить чинній ідеологічній лінії, яку проводить українська влада. Загалом, посил Арестовича скоріше нагадує дещо модернізовані тези умовної ОПЗЖ: мир, переговори з рф, відмова від військового повернення ТОТ, статус російської мови тощо.

Тобто Арестович працює на якусь частину електорату зі Схода, яка зараз є вільною. Це важливо для команди Зеленського: адже якщо Арестовичу вдасться захопити цей електорат своєю харизмою, він вже нікому іншому не дістанеться. 

По-чеверте, Арестович активно "прокачує" тему виборів. Тоді як президент прямо каже, що електоральні перегони зараз "не на часі", ексрадник голови ОП постійно акцентує на необхідності їх проведення та заявляє про їхню неминучість вже наступного року. Контртези, втім, тут особливої немає: чи справді така поведінка може дратувати Зеленського, чи це робиться з його дозволу та санкції - питання відкрите. 

Відомо, що Захід наголошує на необхідності проведення цих виборів. Зеленський висловлюється проти голосування під час війни. Більшість українців за даними опитуваннь, поділяють думку президента. Вважають, що до закінчення війни вибори не на часі. Проте якщо вибори все ж проводитимуться, з політичних чи навіть прагматичних міркуваннь, хто буде готувати до цього суспільну думку? Звісно, Арестович! 

Приналежність Арестовича до "таємної агентури ОП" залишається відкритим питанням. Але є речі, які змушують так думати.

Як би там не було, але своїми висловлюваннями Арестович точно відкриває та розширює "вікна Овертона", тобто кордони дозволеного в публчній риториці сучасної України. Такі тези, як переговори з рф чи фактична відмова повертати захоплені рф території військовим шляхом, це саме те, що Банкова категорично не обговорює. Але мабуть аналітика, які працюють на президентську команду, дуже цікаво з'ясувати, який резонанс ці тези викличуть у суспільстві. Тож Арестович з цими тезами є дуже корисним. 

Це фіаско, братан!

Але чи зможе Арестович конкурувати з президентом на майбутніх виборах? Це навряд чи.

За закритими даними, які вдалося дізнатися "Інформатору", Арестович наразі має до 5% підтримки серед українців. Це дуже, дуже мало - при тому, що його впізнаваність наближається до 80%. 

За словами секретара РНБО Данілова, сьогодні навіть в Порошенка антирейтинг менший, аніж в Арестовича. Згідно з вересневим опитуванням "Центру Разумкова", колишньому раднику Єрмака не довіряє 71% українців. Як каже молодь, "це фіаско, братан". 

На що може розраховувати "агент Люся" з такими цифрами? Максимум - на свою невеличку іменну фракцію у Верховній Раді, за яку частково проголосує електорат на Сході та Півдні країни. Однак і це не факт: всі прекрасно пам'ятають брехню Арестовича про "два-три тижні", яка вселяла надію, а потім забирала її, руйнуючи вщент. А ще можна згадати одкровення ексчлена команди ОП про те, що він взагалі-то не є патріотом і ніколи ним не був. І таких прикладів безліч.

"Я багато брехав вам, починаючи з весни 2014 року... Це була чисто пропагандистська робота. Я - не патріот, до того ж не тільки України, але й жодної національної держави як такої", - писав Арестович в 2017 році, зазначаючи, що він є глобалістом та прихильником ідеї "Єдиного Людства". 

Отже, станом на сьогодні жодних шансів обратися президентом, до того ж роблячи це з-за кордону, "на удальонці", Арестович не має. Це - факт. Він активно критикує Зеленського політично, але не представляє для нього прямої загрози електорально. Тож навіщо він це робить? 

І тут можна згадати Петра Порошенка та його знамениту схему кооперації з Віктором Медведчуком. "Євросолідарність" працювала на електорат західних регіонів.

ОПЗЖ в свою чергу агітувала на сході, серед євроскептиків та фанатів росії. Така політична дихотомія "качала" Зеленського у довоєнні роки. Що заважає повторити цю технологію зараз, але навпаки?

"Інформатор" вже робив докладний розбір того, чи має Порошенко шанси повернутися в президентське крісло. Наш висновок був у тому, що єдиний шанс для Порошенка - знайти симпатиків на Сході. Інашке йому не вистачить голосів. Але Порошенку буде важко закріпитися на Сході чи Півдні, коли Арестович почне там "їздити по вухах" у повну міць. 

"Рука мерця" чи "флеш-рояль"

Й дуже важливий момент насамкінець. Арестович є унікальним політиком  нарцисичного типу. Як та на кого він би не працював, зрештою він працює на себе, свою медійність, свою особисту капіталізацію та свій хайп. 

Як би він себе не поводив, він має на меті максимальне привернення уваги до себе. Питання війни та миру, держави та управління нею, України та світу стоять для нього на другому плані. Він не є головним опозиціонером, запеклим конкурентом Зеленського чи майбутнім президентом. Він - Остап Бендер української політики, "великий комбінатор", такий собі трікстер нашого політичного та медийного просторів. 

Проте в українському політикумі ходять чутки, що блогер вже заручився підтримкою певних фінансово-політичних кіл всередині країни, а зараз активно вояжує на Заході, заводячи контакти з окремими елітами США, Британії та Європи.

Політику часто порівнюють з грою в шахи. Але завершити наш матеріал ми хочемо аналогією з покером. В цій карточній грі є комбінація "флеш-рояль": вона вважається найкращою для перемоги. Арестович дуже хотів би стати "флеш-роялем" або хоча б "фул-хаусом" української політики. Однак наразі він скоріше "рука мерця": політичний безпритульний, "лідер на удальонці", політик без партії та команди, який при цьому має все ж певні шанси поборотися за своє місце в політичній системі.

Та для цього йому потрібно багато чого змінити в собі та своєму публічному позіционуванні. Чи зробить він це? Час покаже. 

Агент Люся: звідки це пішло? 

Ще до президентських виборів, Арестович працював у сфері культури та мистецтва, був продюсером у театрі, зіграв майже два десятки ролей в другосортних серіалах (зокрема, російських). Саме в одному з них, під назвою "Не бійся, я поряд" майбутній радник голови ОП виконав свою найкращу та найвідомішу роль: починаючої співачки Люсі Зайцевої, яка заспівала справжній хіт про "девочку-конфетку", яка "всего добивается сама" та "всех мужчин на свете сводит с ума". З тих пір за Арестовичем міцно закріпилися прізвиська на кшталт "Люся", "агент Люся" та "Карамелька". 

В цьому періоді біографії є немало схожого з президентом Зеленським, який також прийшов у політику зі сфери кіно та мистецтва. Однак, як кажуть, талановита людина талановита в усьому. Тож паралельно з акторською кар'єрою, Арестович випробовував себе і в інших амплуа. Наприклад, у якості коуча сумнівних психологічних курсів, а також на військово-політичному фронті. 

Раніше інформатор писав, чи зможе Залужний скласти конкуренцію Зеленському на майбутніх президентських виборах. Ми також з'ясовували питання, що потрібно зробити Зеленському, щоб цього сценарію не допустити.

Також ми вивчали феномен Юлії Тимошенко, ще одного можливого кандидата під час майбутніх перегонів за головну політичну посаду в країні. Ми зазначили, що за будь-яких розкладів шансів на перемогу Тимошенко не має, натомість у неї є уроки, які можуть виявитися надзвичайно корисними для Зеленського.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Арестович заявив про неминучість виборів наступного року і пояснив, як Україна може їх провести
• "Це дуже смішно": Арестович прокоментував перспективи відкритого проти нього кримінального провадження
• Поки двері відкриті: Арестович зажадав прийняти пропозицію про вступ до НАТО без окупованих територій
• Арестович зізнався, що втік за кордон, але все одно збирається йти в президенти України