Хто та чому розмінував Чонгар? ЗМІ стверджують, що Залужний може бути фігурантом розслідування
Мости треба руйнувати завчасно, якщо є максимальна загроза, що неможливо буде стримати противника. Але по Чонгару ухвалити таке рішення не могли: не було воєнного стану, а влада публічно заспокоювала українців, що розмови про вторгнення – це паніка
Чому росіяни швидко і легко прорвали оборону півдня 24 лютого? Чому не були підірвані мости у Чонгарі, якими вони безперешкодно пройшли на материкову частину з Криму? Ці питання хвилюють українське суспільство. Зараз Державне бюро розслідувань проводить експертизи та допитує командирів Збройних сил у справі, яка стосується оборони Херсонщини в лютому 2022 року. Західні ЗМІ кажуть, що фігурантом справи може стати Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
Про деталі окупації півдня України пише видання ВВС із посиланням на власні анонімні джерела. Тут зауважують, що слідство триває вже півтора року. Головком ВСУ Залужний вже розмовляв зі слідчими. Але процесуального статусу у цій справі він поки що не має.
"Не виключено, що такий статус з'явиться пізніше. З огляду на такий можливий розвиток подій у вузьких політичних колах справу про окупацію Півдня вже називають "справою Залужного. Це може статися вже найближчим часом", - пише видання.
Журналісти ВВС зазначають, що вже був допитаний командувач сил оборони Сергій Наєв, а також колишні командувачі угрупуванням військ "Південь", зокрема генерали Андрій Ковальчук та Андрій Соколов. У цьому ж переліку - ексначальники Генштабу Віктор Муженко та Руслан Хомчак, екскомандир 59-ї окремої мотопіхотної бригади, яка обороняла південь, Олександр Виноградов. Важливими є свідчення, які дав військовий Іван Сестріватовський - саме він мав підірвати мости на Чонгарі, але це в нього чомусь не вийшло.
"Кілька наших джерел стверджують, що в рамках розслідування цієї справи слідчі приходили на бесіду до Валерія Залужного. За даними ВВС, процесуального статусу у цій справі в головнокомандувача ще немає, так само як не було і офіційного виклику на допит. Ми написали запит в ДБР, аби з’ясувати, чи фігурує Залужний в цьому розслідуванні, але там відмовились надати цю інформацію. Так само відмовились і в СБУ, представники якої беруть участь у спільній слідчій групі в цьому провадженні. У спецслужбі вказали, що основним слідчим органом у цій справі є ДБР, тож всі питання - до бюро", - пише ВВС.
У ДБР подробиць не розголошують
Водночас журналісти видання "Українська правда" опублікували великий матеріал про те, як ЗСУ готували південь до оборони і мінували Чонгар. У ньому вони розпитали слідчих Державного бюро розслідування про хід справи, а також поспілкувались з військовими, які несли службу у цьому районі.
ДБР розслідує кримінальне провадження за подіями на Херсонщині від квітня 2022 року. Справа стосується можливої недбалості військових, а саме – командування угруповання військ "Південь". Є версія, що споруди могли бути заміновані неналежним чином, тому вибухівка не спрацювала.
"Головними фігурантами цієї справи можуть бути командувач Об'єднаних сил генерал-лейтенант Сергій Наєв і генерал-майор Андрій Соколов, який із жовтня 2021 і станом на початок великої війни був командувачем управління військ "Південь"", - стверджують журналісти УП.
Втім, у відповідь на офіційний запит ДБР дає вкрай скупу інформацію, посилаючись на таємницю слідства. Відомо лише, що у справі призначено комісійну військову експертизу та сім комісійних судових вибухотехнічних експертиз. Їх проведення триває, хоча є проблеми - експертизу на окупованих територіях провести неможливо.
Також в ДБР повідомили, що у якості свідків допитали командування управління військ (УВ) "Південь" і командирів підрозділів. При цьому зауважили, що допити проводяться з урахуванням можливості встановлення місця перебування допитуваних осіб та їх можливості прибути на допит. Фактично це вся інформація від слідчих, яку можна оприлюднювати.
Влада заспокоювала, що війни не буде
Водночас військові, з якими кілька місяців поспіль спілкувались журналісти, виявились більш відкритими. За цим спілкуванням з людьми, які несли службу у цьому районі, вдалося реконструювати події останніх місяців поблизу адмінкордону з окупованим Кримом. А дні перед і під час повномасштабного вторгнення - погодинно.
Головне з того, що говорять військові: мости треба руйнувати завчасно, якщо є максимальна загроза, що буде неможливо стримати противника. Але по Чонгару ухвалити таке рішення не могли. Не було воєнного стану. А центральна влада публічно заспокоювала українців, що розмови про вторгнення – це паніка. Так, ворог вже давно брязкав зброєю. Але ніхто не міг бути впевненим до кінця, що саме цього ранку брязкання не буде черговим відволіканням уваги чи провокацією.
Військові кажуть, що навіть 23 лютого начальник Антитерористичного центру СБУ Ігор Садохін на закритому засіданні цивільної влади в Херсонській ОДА заявив: вторгнення не буде. І підірвати мости на свій страх і ризик ніхто не наважився.
Те, що мости були замінованими, військові підтверджують. За їхніми словами, ще в грудні 2014 року, відразу після відступу росіян почались замінування. І йшлося не лише про мости на перешийку у Чонгарі (два автомобільних і один залізничний). Готовими до підриву були міст у Генічеську і ще чотири дамби вздовж межі з півостровом. Також замінували поля поблизу.
Єдині мости, з яких перешкоди з часом зняли, розташовані далі вглиб материка, на Північно-Кримському і Каховському магістральному каналах. Їх розмінували ще до 2018 року, оскільки кількість військових на півдні зменшилась. Банально не було кому ці мости утримувати. Боєприпаси з тих мостів зберігали на складах у Чаплинці аж до самого повномасштабного вторгнення. У разі загрози їх можна було знову підготувати до підриву.
"З часом кількість військ зменшувалася, тому що вони потрібні були в зоні АТО. Залишити замінований міст на мирній території без нагляду не можна", - пояснив генерал Андрій Соколов, який командував обороною регіону.
За дев'ять днів до початку вторгнення міни були на місці
Усі військові, з якими спілкувались журналісти, запевняють:з мостів на перешийках міни ніхто не прибирав. Про це свідчить журнал перевірок, копію якого передали в ДБР. Останній запис щодо перевірок - від 15 лютого 2022 року. Цей журнал вів 808-й окремий полк підтримки. У ньому не просто записували дати, а й ставили свої прізвища та підписи люди, які ці перевірки здійснювали. Чи могли ці позначки потрапити до рук ворогів? Такого варіанту військові не виключають.
Також відомо, що восени 2021-го сапери замінили підривники на всіх мінах. Тобто, мови про несправності бути не може. Але підірвати міст не вдалося.
"Якщо виходить з ладу зв'язок, то відповідальні мають підривати мости самостійно. Я так і вчинив. Але вибуху не сталось. Я стояв саме біля мостів, на першій лінії. Намагався перепідключити, перепровірити дроти: може, якась помилка сталася, неправильно щось підключили. Підключив заново, знову спробував. Рази три це зробив – вибуху не відбулося".
Катастрофічно бракувало людей
Також військові кажуть про надзвичайно малу кількість людей на півдні на той час. Один лише факт: батальйон з 300 морпіхів тримав смугу на 238 кілометрів. Тобто, фактично один морпіх мав стримувати ворога на ділянці шириною трохи менше кілометра. Натомість для захисту такої території потрібно щонайменше 14 бригад.
"Безумовно, того, що було у нас на півдні, було недостатньо. Скоріш за все, було недостатньо сил і засобів. Противник зосередив свої війська на великій ділянці від Білорусі до Криму, треба було і в зоні ООС тримати війська, і Київ прикрити, і північ прикрити, Слобожанщину, Харківський напрямок" - розповів генерал Соколов.
За таких умов стримати ворога було нереально. Проте, своїх планів росіяни на півдні досягти також не змогли. Адже, з перехоплених документів, ЗСУ довідались: росіяни збирались вже через п'ять днів пройти Миколаїв і висаджувати десант під Одесою. На дев'ятий день – блокувати та захоплювати Білгород-Дністровський. А вранці 11-го дня – вийти на кордон з Молдовою та виставити там свої пости.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
