“Ми підтримуємо ідею посилення України. Я позитивно сприймаю, що Еммануель (Макрон) вже мав контакти з деякими лідерами. Поки що не хочу говорити деталі, бо ми в процесі. І я бачу, що є вже позитив від деяких лідерів щодо цього. Це непростий процес, ви розумієте, які в цьому ризики”
У четвер та п'ятницю 26-27 грудня на небі сформується напружена конфігурація
Приспів цієї пісні лежав у моїх чернетках кілька років. Я постійно до нього поверталася, але… І ось одного зимового ранку (насправді листопадового, коли випав перший сніг) я сіла за фортепіано, і “пазл склався”. «СНІГ» — це новорічна історія про стосунки. Ваше нагадування про те, що Новий рік — чудова нагода дійсно розпочати НОВИЙ РІК свого життя.
Водночас 70 депутатів виступили з ультиматумом та вимагають розглянути законопроєкт негайно
Депутати Верховної Ради ще у травні почали збирати підписи за те, щоб законопроєкт №8371 про заборону УПЦ Московського патріархату був включений до порядку денного роботи парламенту. Але понад 60 депутатів від партії “Слуга народу” досі не поставили свої підписи. Також вони не мають наміру підтримувати його у другому читанні.
Про це 21 липня пише LB.ua, посилаючись на власні джерела. За даними видання, серед тих "слуг", яки не підтримали розгляд документа про заборону УПЦ - Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (днями вийшла з фракції “СН”), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко тощо.
Ще понад 30 “слуг” досі вагаються, чи підтримувати заборону УПЦ МП. Серед них, як стверджує LB.ua, і голова фракції Давид Арахамія. Окрім нього до тих нардепів, що вагаються, належать голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, депутати Олександр Качура, Анна Пуртова, Андрій Клочко, В’ячеслав Медяник, Олег Семінський, Юлія Грішина, Олексій Кузнєцов, Олексій Устенко, Ігор Васильєв абощо.
Крім того, за даними джерел, проти ухвалення законопроєкту щодо заборони УПЦ МП виступає голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який також активно "зриває" збір підписів. Окрім Гетманцева, є певна кількість "слуг", котрі точно не голосуватимуть.
Натомість близько 70 парламентаріїв (серед них депутати "Європейської Солідарності", "Голосу" та частина "слуг" - мажоритарники), як свідчать джерела LB.ua, поставили ультиматум керівництву “Слуги народу” та Ради: якщо законопроєкту щодо УПЦ МП не буде в порядку денному наступного тижня, вони не голосуватимуть взагалі ні за що, окрім продовження воєнного стану.
За даними LB.ua, до другого читання законопроєкту прихильникам заборони вдалося зібрати необхідні 226 голосів. Однак потрібні ще голоси “для підстрахування”.
Під час засідання Верховної Ради 21 травня фракції "Євросолідарність" і "Голосу" заблокували трибуну, вимагаючи винести на голосування законопроєкт про заборону Української православної церкви та створити комісію для розслідування будівництва фортифікацій на прифронтових територіях.
Оскільки вимоги не були виконані, народні депутати заблокували трибуну, а спікер закрив засідання на той день. Стефанчук на брифінгу прокоментував цю ситуацію. Він сказав, що на засіданні Верховної Ради 21 травня "наші крикуни" (йдеться по ці дві фракції, - ред.) вимагали винести на голосування законопроєкт у сесійну залу з порушенням регламенту.
У жовтні 2023 року Верховна Рада України ухвалила його у першому читанні (законопроєкт №8371) згодою 267 депутатів. До 24 лютого 2022 року на території України було приблизно 8 782 церкви Московського патріархату, але протягом двох років війни лише 685 церков приєдналися до Православної церкви України.
4 травня цього року законопроєкт знову був оприлюднений у Верховній Раді під тим самим номером. Проте він декілька разів зникав з сайту парламенту після голосування відповідного комітету. Автори законопроєкту стверджують, що його прийняття сприятиме захисту національної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України. Водночас у юристів Ради були зауваження до законопроєкту.
Необхідно зазначити, що 15 травня 2023 року Київський окружний адміністративний суд визнав УПЦ МП частиною Російської православної церкви. Це рішення суду стало додатковим аргументом на користь законопроєкту про заборону УПЦ МП в Україні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.