Хмельницький апеляційний суд розглянув скаргу банку на рішення у справі про крадіжку 44 тисяч гривень через мобільний застосунок.
Хмельницький апеляційний суд 2 липня 2026 року розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" у справі про крадіжку 44 555 гривень з кредитки через Приват24. Позивач стверджував, що не передавав нікому конфіденційних даних і не підтверджував жодних операцій, проте банк відмовив у відшкодуванні. Ще у квітні 2026 року Хмельницький міськрайонний суд ухвалив рішення на користь клієнта, і саме його АТ КБ "ПриватБанк" намагався оскаржити в апеляції. Справа стосується захисту прав споживачів фінансових послуг і несанкціонованого доступу до банківського рахунку.

Справу розглядала колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі Костенка А.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О. та Ярмолюка О.І., що підтверджує Єдиний державний реєстр судових рішень. Засідання відбувалося у закритому режимі. Апеляційну скаргу від імені Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" подала його представник - адвокат Вонсович Ольга Анатоліївна.
Позивач звернувся до суду у червні 2025 року. Він вимагав від АТ КБ "ПриватБанк" виконати дві вимоги:
Крадіжка сталася 16 квітня 2025 року - з 17 год. 44 хв. до 17 год. 49 хв. Зловмисник через несанкціоноване втручання в мобільний додаток "Приват24" викрав з кредитної картки позивача 44 555 грн. За словами клієнта, у той самий час на його телефон безперервно надходили дзвінки з автовідповідача АТ КБ "ПриватБанк" із запитом щодо підтвердження інтернет-оплати. Проте він жодного підтвердження не давав і одразу зателефонував на гарячу лінію банку.
18 квітня 2025 року позивач подав до Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області заяву про вчинення злочину. Того ж дня відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12025243000001185 за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України (крадіжка у великих розмірах). Кредитну картку АТ КБ "ПриватБанк" заблокували з міркувань безпеки, натомість клієнту видали нову.
21 травня 2025 року позивач звернувся до АТ "ПриватБанк" із заявою - просив повідомити, на який рахунок і кому надійшли викрадені 44 555 грн, а також не нараховувати відсотки за кредитом і не здійснювати примусового списання боргу. АТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні заяви відмовив, посилаючись на те, що при авторизації були введені конфіденційні дані картки. При цьому банк не надав жодних документів, які б підтверджували, що саме клієнт добровільно передав ці дані третім особам.
2 квітня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі судді Палінчака О.М. ухвалив рішення у цивільній справі на користь позивача. Саме це рішення і стало предметом апеляційного оскарження з боку Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк".
Хмельницький апеляційний суд розглянув доводи апеляційної скарги, заслухав пояснення представників обох сторін і дослідив матеріали справи. Постанова у справі набрала законної сили 2 липня 2026 року - в день її ухвалення. Реєстр не розкриває повний текст судового рішення в публічному доступі, проте зафіксований факт розгляду апеляційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" та її опрацювання судовою колегією.
Ця справа - наочний приклад протистояння клієнта і банку після кіберкрадіжки, коли фінансова установа перекладає відповідальність на самого постраждалого. Ключове юридичне питання тут: чи зобов'язаний банк повернути кошти, якщо він не довів вину клієнта у розголошенні конфіденційних даних. Судова практика в Україні все частіше схиляється до того, що тягар доказування лежить саме на банку, а не на споживачеві.
Раніше Інформатор повідомляв, що шахраї зняли 64 581 гривню з кредитної картки, а АТ КБ "ПриватБанк" звинуватив у цьому саму клієнтку. Суд у тій справі також розглядав питання відповідальності банку за несанкціоновані операції та права споживача на відшкодування коштів.
Також ми писали, що ПриватБанк затягнув реструктуризацію боргу за кредитом на 4 роки і нарахував 238 185 гривень зайвих відсотків. Суд у тій справі визнав дії банку неправомірними щодо умов кредитного договору з клієнтом.