Військовослужбовець втратив понад 1 мільйон гривень з рахунку в ПриватБанку через шахраїв - що вирішив суд
Золочівський суд відмовив військовому у стягненні з банку 1 051 531 грн, списаних шахраями через Приват24
Золочівський районний суд Львівської області відмовив військовослужбовцю у стягненні з АТ КБ "ПриватБанк" 1 051 531,50 грн, які шахраї зняли з його рахунку під час перебування чоловіка в зоні бойових дій. Рішення суд ухвалив 10 вересня, встановивши, що усі транзакції пройшли через власний акаунт позивача в системі "Приват24" з правильно введеними паролями та кодами.
Як зазначено у рішенні, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, чоловік мав у ПриватБанку рахунок, на який йому як військовослужбовцю нараховувалося грошове забезпечення. 19 лютого 2023 року, коли він перебував у зоні бойових дій, йому зателефонувала невідома особа, яка представилася співробітником служби безпеки банку.
Того ж дня з рахунку позивача кількома транзакціями зникла загальна сума 1 051 531,50 грн. Дізнавшись про це, чоловік 21 лютого 2023 року звернувся до Покровського РУП ГУНП в Донецькій області із заявою про кримінальне правопорушення - за нею внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Позивач наполягав, що не розголошував пін-код чи інші дані і не вчиняв дій, які сприяли б втраті персональних ідентифікаційних даних, тому вимагав від банку повернути списані кошти.
Представник ПриватБанку заперечив проти позову, посилаючись на те, що всі оспорювані операції в системі "Приват24" були здійснені з правильним введенням логіна, паролів, ПІН-коду картки та одноразових СМС-паролів. За позицією банку, обов'язок зберігати ці дані покладається виключно на клієнта, а сам банк лише технічно виконав розпорядження, сформовані через авторизований акаунт користувача.
Що встановив суд у справі
Суд дослідив виписку з банківської картки та матеріали службового розслідування банку і встановив, що транзакції ініціювалися безпосередньо з електронного кабінету позивача в "Приват24". Операції відбувалися короткими проміжками часу одна за одною стандартними лімітованими сумами:
- переважно по 29 145 грн з комісією 145 грн;
- 24 120 грн;
- 12 060 грн;
- 26 130 грн;
- 9 547,50 грн.
Загалом 19 лютого 2023 року з 13:54 до 15:57 було проведено 36 видаткових операцій на суму 993 241,50 грн через "Приват24" - перекази на карти банків "Перший український міжнародний банк", "Ощадбанк" та Monobank. Суд звернув увагу, що здійснення десятків однотипних транзакцій поспіль свідчить про використання автоматизованого доступу до "Приват24", який став можливим лише після повного проходження автентифікації - введення пароля акаунту та СМС-підтверджень.
Суд також дослідив обвинувальний акт у кримінальному провадженні, витребуваний у Центрального районного суду м. Дніпра, за обвинуваченням іншої особи у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України. Із цього документа встановлено, що 19 лютого 2023 року невстановлена особа під вигаданим приводом представника служби безпеки ПриватБанку під час телефонної розмови обманом переконала потерпілого повідомити конфіденційні дані. Внаслідок цього чоловік особисто розголосив реквізити своєї банківської картки та паролі, надавши шахраям доступ до онлайн-банкінгу через "Приват24".
"Безпідставне списання коштів із рахунку позивача стало можливим виключно внаслідок того, що сам позивач порушив вимоги законодавства та договору і повідомив третім особам свої персоніфіковані аутентифікаційні дані банківського рахунку", - зазначив суд у рішенні.
Суд послався на статтю 38 Закону України "Про платіжні послуги", яка зобов'язує держателя електронного платіжного засобу вживати заходів для запобігання розголошенню ПІН-коду чи інших даних. Аналогічні обов'язки закріплені й в Умовах та правилах надання банківських послуг ПриватБанку. Суд також врахував практику Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, за якою банк у таких правовідносинах виступає лише як платіжний посередник, що виконує авторизовані інструкції клієнта і не є набувачем коштів.
Суд відмовив у задоволенні позову
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність вимог до банку і в резолютивній частині рішення:
- відмовив у задоволенні позову військовослужбовця до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення 1 051 531,50 грн;
- зазначив, що ненадання позивачем належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог є підставою для висновку про їх недоведеність;
- вказав, що належним способом захисту права позивача є пред'явлення вимог про відшкодування шкоди безпосередньо до винних осіб у межах кримінального провадження або в порядку цивільного судочинства.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження і може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Раніше Інформатор повідомляв, що клієнт ПриватБанку не зміг повернути гроші після того, як з його кредитки без SMS-підтвердження провели 34 транзакції через Facebook. Суд також розглядав цю справу крізь призму відповідальності клієнта за збереження даних доступу.
Також ми писали про справу, де ПриватБанк продовжував списувати відсотки з рахунку клієнтки вже після її смерті, а її брат вимагав через суд повернути 52 823 гривні.
Слідкуйте за нами у Telegram
