Дзвінок «від Київстару» — на киянку оформили кредит та викрали з картки 29 983 гривень: суд виніс рішення

Жінка вказує, що зазначені у договорі кредитному договорі електронна адреса та номери телефонів їй ніколи не належали, а кошти були перераховані на банківську картку, номер якої їй невідомий

Київстар
Жінка після дзвінка від нібито Київстар дізналась про взятий кредит та списання з картки коштів у розмірі 29 983 гривень

Жінка отримала дзвінок від нібито Київстару щодо закінчення терміну користування її SIM-картою. Вона виконала певні дії, а згодом дізналась про оформлений кредит та списання з картки 29 983 гривень. Про це йдеться у рішенні Дарницького районного суду Києва, опублікованому 14 квітня 2025 року. 

23.01.2024 року жінці зателефонувала невідома особа, яка представились працівником ПрАТ «Київстар» та повідомила, що нібито закінчується термін користування її SIM-картою. Повіривши цій інформації, вона виконала вказівки невідомої особи, надіславши за її номером телефону комбінацію чисел. Надалі дізналась, що невідома особа, скориставшись системою BankID, отримала доступ до додатка «Дія» і до її особистої інформації, після чого зняла з її карткового рахунку в АТ «Універсал Банк» кредитні кошти в розмірі 29 983 гривень та уклала кредитний договір з ТОВ «Лінеура Україна». Зазначені у цьому договорі електронна адреса та номери телефонів їй ніколи не належали, а кошти були перераховані на банківську картку, номер якої їй невідомий. 24.01.2024 року подала до поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення. На підставі вказаної заяви відкрите кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у якому має процесуальний статус потерпілої.

08.03.2024 року жінка звернулась до ТОВ «Лінеура Україна» із заявою, у якій повідомила, що ніколи не користувалась послугами мікрофінансових установ, особисті дані і згоду на отримання коштів не надавала та їй невідомі істотні умови договору. У відповідь на це звернення ТОВ «Лінеура Україна» надав їй запитувані нею документи (електронний договір з додатками), повідомив, що при укладенні договору у належний спосіб було здійснено верифікацію клієнта та наданої ним інформації, наявність витягу з ЄРДР не є підставою для списання заборгованості та запропонував здійснити погашення тіла кредиту вказуючи, що у такому випадку усі нарахування за договором будуть списані. Факт видачі ТОВ «Лінеура Україна» суми кредиту, передбаченої спірним договором, підтверджується даними кредитного звіту Українського Бюро кредитних історій. З цього звіту та довідки про рух коштів по картковому рахунку в АТ «Універсал Банк» вбачається, що 23.01.2024 року відбувся перевипуск платіжної картки «Monobank», здійснено операції з переказу та отримання готівкових коштів з цієї картки на загальну суму 29 983,88 грн та отримано два мікрокредити від ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Авентус Україна», а 24.01.2024 року - третій мікрокредит від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога». Вона вважає, що кредитний договір підлягає визнанню недійсним з підстав відсутності її волевиявлення на його укладення та невідповідності вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Що вирішив суд? 

Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Факт неукладення договору суд вважає доведеним, проте цей факт не може бути підставою для визнання договору недійсним.

"Наведені позивачкою обставини та сукупність наданих нею доказів дають достатні підстави вважати, що кредитний договір вона не підписувала, а відтак і не погоджувала його умови. Так, дізнавшись про несанкціоновані платіжні операції з карткового рахунку в АТ «Універсал Банк», позивачка одразу ж звернулась до поліції із заявою про кримінальне правопорушення, а після отримання інформації про отриманий кредит - повідомила про це відповідача та звернулась зі скаргою на його дії до Національного банку України. Наявні в розпорядженні Українського Бюро кредитних історій відомості підтверджують, що позивачка завжди добросовісно виконувала свої кредитні зобов`язання і до розглядуваних подій кредити від небанківських фінансових установ не отримувала. Послідовність подій, а саме те, що в один день було здійснено перевипуск банківської картки «Monobank»і здійснено платіжні операції на усю суму кредитного ліміту, а впродовж двох днів отримано кредити у незначних сумах під непомірно велику процентну ставку, також свідчить на користь доводів позивачки. З огляду на викладене, факт неукладення договору суд вважає доведеним, проте цей факт не може бути підставою для визнання договору недійсним. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц, які суд ураховує при розгляді цієї справи на підставі частини четвертої статті 263 ЦПК України. Згідно з цими висновками правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним, оскільки такий спосіб захисту не є ефективним. У випадку заперечування самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Отже, враховуючи, що інших вимог, окрім визнання договору недійсним, позивачка не заявила, суд відмовляє у задоволенні позову з підстав обрання неефективного способу захисту", - наголосив суд. 

Стежте за нами у Viber

Image
Оперативні новини та розбори: Україна, світ, війна. Підпишиться👇

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити