Василь Воскобойник пояснив, кому з українських чоловіків за кордоном загрожує депортація та чому саме переправа через Тису стане вирішальним доказом
Чоловіки, які перетнули кордон нелегально - зокрема через річку Тиса, - з великою ймовірністю будуть депортовані назад в Україну. Питання про тимчасовий захист в ЄС для українців набуло нового виміру після заяви профільного експерта. Ключовим критерієм стане наявність або відсутність відмітки про перетин державного кордону в паспорті.
Про це заявив Василь Воскобойник, голова громадської організації "Офіс міграційної політики". За його словами, ситуація з тими, хто залишив Україну легально, залишається неоднозначною. Механізм розмежування між чоловіками, які мали законне право на виїзд, і тими, хто такого права не мав, до кінця не опрацьований європейською владою. Проте з окремою категорією осіб, за словами експерта, все набагато простіше.
"М'яко кажучи, буде важко розібратися місцевій владі, який чоловік з України має підстави перебувати й виїжджати за кордон, а який — ні, бо люди виїздили: хтось зі статусом особи з інвалідністю, хтось як багатодітний батько тощо. Тобто підстави були. Зрозуміло, що у тих, хто просто перетнув кордон через Тису, там же все дуже просто: у паспорті немає відмітки про перетин кордону, і у таких людей будуть проблеми, і, скоріш за все, їх будуть депортувати", — заявив Воскобойник.
Таким чином, відсутність прикордонного штампу у паспорті фактично стає автоматичним сигналом для застосування процедури депортації. Воскобойник уточнив, що чоловіки, які виїхали легально за наявності підстав - статус особи з інвалідністю, багатодітного батька тощо - опиняються у правовій "сірій зоні". Їхня доля залежатиме від того, наскільки чітко ЄС відпрацює механізм перевірки.

Тема депортації виникла на тлі масштабної дискусії між Україною та Євросоюзом щодо статусу чоловіків призовного віку за кордоном. Нелегальний перетин кордону через Тису - один з найпоширеніших маршрутів - перетворився на своєрідний "маркер". Відсутність будь-якого документального сліду виїзду унеможливлює посилання на законні підстави перебування в Європі. Саме тому ця категорія осіб матиме найменше шансів уникнути повернення.
Паралельно тривають дискусії про те, чи зможуть ті, хто виїхав легально, зберегти свій статус. Навіть серед них ситуація неоднорідна: частина має документально підтверджені підстави для відстрочки, а частина - ні. Остаточне рішення залежить від того, як єдиний механізм перевірки буде узгоджений між Києвом та європейськими інституціями.
Питання захисту українських чоловіків за кордоном перебуває в центрі уваги вже кілька тижнів. Низка держав ЄС - зокрема Берлін та Стокгольм - підтримала ідею скасування захисту для українських чоловіків призовного віку. Обговорення йде в контексті перегляду Директиви про тимчасовий захист для нових заявників.
Водночас стало відомо, що сама Україна виступила ініціатором жорсткішої позиції. Єврокомісар Бруннер підтвердив, що Київ звернувся до ЄС із проханням не надавати захист чоловікам віком від 23 до 60 років. Це принципово змінює контекст дискусії: питання повернення чоловіків з-за кордону стало не тільки вимогою Європи, а й офіційною позицією української сторони.