Легендарний український співак розповів, як він зараз живе та, чому насправді тріо зникло зі сцени
В перший день нового року легенді української естрадної пісні Валерію Мареничу виповнилося 80 років. Але ж свято вийшло не дуже. Також в інтерв’ю OBOZ.UA він розповів, чому свого часу його тріо зникло зі сцени.
Святкуючи ювілей Валерій Маренич отримав багато дзвінків з привітаннями. Навіть військові прийшли в гості. Але колишня дружина Антоніна та син Богодар так і не подзвонили. Після того, як у 2004 році тріо розпалося, стосунки поступово зійшли на нівець. Приблизно в той саме період вони і розлучилися. Але деякий час доводилося жити разом.
Багато в чому їхній колектив зруйнувався через квартирне питання. Справа в тому, що все тріо мешкало разом в одній квартирі. Оскільки друга солістка Світлана рідна сестра Антоніни. Колишня дружина сама визнає, що жити всім разом 24 на 7 це велике випробування.
Але справжньою причиною розпалу вона називає самозакоханість та егоістичність чоловіка по відношенню до колектику. В якийсь момент йому захотілося виступати сольно, що він і робив, зриваючи виступи тріо.
"Якщо людина протягом тривалого часу ставить свої інтереси понад усе, якщо вона без докорів сумління зловживає добрим ставленням до себе, завдаючи шкоди колективу, це серйозно. Коли зневажливо-байдужий підхід до справи перейшов всі межі, моє терпіння лопнуло. Нас у колективі троє, значить, і працювати ми повинні разом. Ну скільки можна закривати очі на те, що він думає тільки про власну вигоду?", - розповідала Антоніна Маренич в 2005 році.
Подружжя розлучилося, а їхнє нормальне спілкування і до цього моменту вже зійшло нанівець. І ось він, плачевний результат.
“Чи привітали мене з днем народження рідні – син, колишня дружина Антоніна? Ні, я нічого такого не чув. І де вони зараз живуть – мені теж ніхто не каже. Вони не хочуть, щоб я їх турбував, я прийняв це. Якось прийшов на один об’єкт – а там глухо, як у танку. Не знаю, може, не захотіли спілкуватися. Можливо, подумали, що прийшов з якимись проханнями? Але це не в моєму характері", - каже Валерій.
Тим не менше без привітань він не залишився. Хоча пропозиції зустрітися та відсвяткувати його трішки лякають. Напевно через брак коштів, бо пенсія, каже він, маленька і вся їде на ліки.
“Цьогоріч мене гарно вітали, телефонували, казали: треба зустрітися. Дзвінків було багато – щирих, таких, що, як кажуть, зі сльозами в очах. І від тих, хто далеко, і від тих, хто поруч. Усі говорили про одне: треба зустрітися. А я ночами кручуся, не сплю, думаю: яка зустріч? Зустріч – це ж не просто зібратися. Її треба чітко прописати: раз, два, три. Кому та як говорити, як прийняти, де”, - ділиться співак.
Сьогодні легендарний співак проводить свої дні практично на самоті.
"У мене на забезпеченні зграя приблудних котів та собак – тих, кого життя винесло на узбіччя. Опікуюся ними – і так відчуваю, що не один на планеті. Куплю зранку обрізочки м’ясні – і до них. Це вже наш маленький ритуал. Щойно з’явлюся за кілька десятків метрів – впізнають миттєво. Хвости виляють так, що здається, от-от відірвуться. Люблю їх дуже – це ж брати й сестри наші менші. І, мабуть, саме з такого простого спілкування і складається справжнє життя", - каже Валерій Петрович.

Остаточно тріо Мареничей розпалося лише у 2004 році. Але популярність зникла набагато раніше. Причин називали багато. Одна з них та, що Валерій дуже багато пив і це сильно впливало на стосунки. Але Антоніна заперечую. В одному з інтерв’ю вона сказала, що алкоголь зовсім не причина. Можливо, натякаючи на те, що для артистів це буденність. Але називали і набагато серйозніші причини.
По-перше, тріо відмовилося у 1980 році виступати під фонограму перед олімпійцями.
По-друге - мовне питання. Від них вимагали переходу на російську мову та корекції репертуару, щоб у ньому були не лише українські народні пісні, але і пропагандистські. Валерій відмовив. Після цього вони втратили теле та радіо-ефіри і наче зникли аж до 1991 року.
І, в третє, не простий характер співака. Він легко міг посваритися з ким завгодно. За словами самого Маренича, кампанія проти його колективу почалася після того, як він посварився з директором запорізького Палацу спорту.
"Коли ми зникли зі сцени, одразу пішли розмови: мовляв, Мареничу пропонують виступи, а він просто не хоче виходити до публіки. Це неправда. Ще раніше почали розганяти іншу байку – нібито ми поїхали на гастролі до Канади й там просили політичного прихистку. Це теж брехня. І я не боюся назвати речі своїми іменами: це була цілеспрямована дезінформація, фактично диверсія.
Усе почалося в Запоріжжі, в місцевому Палаці спорту. Зала – крижана, такий холод, що навіть у верхньому одязі неможливо зігрітися. А з нами мали виступати понад десять дитячих колективів. Керівники бігали до нас без упину: "Діти падають з температурою, треба щось вирішувати". Я звернувся до колег – це був збірний концерт. Дмитро Гнатюк, царство йому небесне, тоді мене не підтримав. Ауріка й Лідія Ротару теж промовчали.
Директор Палацу спорту сказав просто: "Ви зараз виступите й поїдете собі далі з концертами. А в мене через тиждень міжнародні хокейні змагання. Лід не топитиму – гроші треба заробляти".
Ми дуже серйозно посварилися. Я відмовився виходити на сцену в таких умовах – передусім через дітей. Після цього й почалося. Про мене стали розповідати всілякі нісенітниці: що ми хотіли залишитися в Японії, потім – у Кореї, а зрештою з’явилася "канадська історія". Ми тоді думали: ну хто ж у це повірить? Абсурд же. Але повірили", - згадує Маренич.