ЦНАП відмовив чоловіку в реєстрації за адресою фактичного проживання в гуртожитку - що вирішив суд
Чоловік з народження постійно проживав і на даний час фактично проживає у гуртожитку
Чоловік не зміг зареєструватись за адресою фактичного проживання в гуртожитку. Працівники ЦНАП йому відмовили у зв'язку з відсутністю правових підстав провести реєстрацію місця проживання, оскільки у нього відсутній ордер на вселення в спірне приміщення та договір найму житла. Про це йдеться у рішенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, опублікованому 28 липня 2025 року.
Чоловік постійно проживав з народження і на даний час фактично проживає у гуртожитку. Зазначеною кімнатою його мати та її батько користувались на підставі ордера №71 на житлову площу в гуртожитку, виданого 14.11.2002 року. Його сім'я проживала у вказаному гуртожитку з 1993 року. Його дід та мати померли. На момент смерті матері він був неповнолітнім і не знав про юридичну важливість реєстрації місця проживання, також йому не відомі підстави чому мати зареєструвала його місце проживання не у гуртожитку. Адреса реєстрації його місця проживання відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади у будинку, який належить рідній сестрі його матері, і тому, коли на початку 2025 року вона попросила його виписатись, він не зміг зареєструватись за адресою фактичного проживання в гуртожитку. У ЦНАП йому відмовили у зв'язку з відсутністю правових підстав провести реєстрацію місця проживання, оскільки у нього відсутній ордер на вселення в спірне приміщення та договір найму житла. Вказує, що факт його постійного проживання за адресою можуть підтвердити сусіди, що також проживають у гуртожитку (пояснення додаються).
Розгляд справи
Суд з'ясував, що чоловік вважає, що після смерті його матері, яка користувалася спірним житловим приміщенням на підставі ордера, він як член сім'ї наймача, має право на користування спірною кімнатою, в якій проживає з народження та до цього часу. Тим часом матеріали справи не містять достатніх доказів вселення та постійного його проживання разом з матір'ю до її смерті, у спірному житловому приміщенні. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, що він після смерті матері продовжує проживати у спірному житловому приміщенні, несе відповідні витрати на оплату користування вказаним житлом та комунальних послуг. Так, у позовній заяві вказує, що факт його постійного проживання в спірному житловому приміщенні можуть підтвердити свідки, однак жодних клопотань про виклик та допит свідків ним до суду не було подано. Суд також зауважує, що рішенням Виконавчого комітету Чопської міської ради йому було відмовлено в зміні договору найму спірного житлового приміщення, у зв'язку з відсутністю підтвердження місця його реєстрації за вказаною адресою. Також було рекомендовано позивачу підтвердити право користування даним житловим приміщенням в судовому порядку.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Він не надав доказів постійного проживання разом з матір'ю, до дня її смерті, у спірному житловому приміщенні зареєстрований не був, на час смерті матері був зареєстрований за адресою, тобто останній забезпечений житлом, зберігає постійне місце проживання у вказаному будинку.
"Суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, а також врахувавши докази, які містяться у матеріалах справи, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав достатніх доказів на підтвердження постійного проживання у спірному житловому приміщенні. Всупереч наведеним нормам, позивачем не подано до суду належних доказів на підтвердження низки обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог. Так, позивачем не надано доказів постійного проживання разом з матір'ю, до дня її смерті, у спірному житловому приміщенні зареєстрований не був, на час смерті матері позивач був зареєстрований за адресою, тобто останній забезпечений житлом, зберігає постійне місце проживання у вказаному будинку. Крім того, слід зазначити, що за змістом ст. 65 ЖК України за особою, яка проживає у наймача житлового приміщення як член його сім'ї, не може бути визнано право користування цим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання в іншому житловому приміщенні. З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи й заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю належними, допустимими та достатніми доказами", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
