Між цивілізованим світом та Україною існує очевидний консенсус: росія повинна відшкодувати збитки, завдані війною. Після початку російської агресії проти України уряди багатьох країн заблокували рахунки, пов’язані з росією та олігархами путінського режиму. Лише золотовалютних активів центробанку рф, які були заморожені по всьому світу, – понад $300 млрд.

Політики західних країн не сумніваються, що ці кошти має отримати Україна. Але є два ключових питання – яким чином та коли?

Про яку суму йдеться?

Найбільший шматок санкційного пирога – це суверенні активи росії, тобто власність її як держави, $580 млрд з яких розміщені за кордоном. Існують ще кошти на іноземних рахунках, а також нерухоме та інше майно російських компаній та олігархів.

Як пише Bloomberg, ЄС і партнери з “Великої сімки” заморозили $311 млрд резервів російського центробанку та 19 млрд євро активів російських бізнесменів, які перебувають під санкціями. Видання зазначає, що оцінки не є повними, а активи перебувають у зваженому стані та не можуть бути розподілені.

Однак українські економісти вважають, що об’єм активів російського бізнесу та олігархів, заморожених за кордоном, дещо більший. За словами президента Київської школи економіки Милованова, йдеться про такі суми:

• $30 млрд, про які звітували REPO (створена США міжнародна група з пошуку російських активів);
• близько $20 млрд, ідентифікованих у Євросоюзі;
• близько $18 млрд, ідентифікованих у Великій Британії.

За підрахунками члена товариства фінансових аналітиків Віталія Шапрана, активи, контроль над якими внаслідок санкцій втратив центробанк рф, сягають $392,5 млрд, а всього в різних країнах заморожено орієнтовно до $1 трлн російських коштів. 

Навіть частини цієї суми було б достатньо для покриття прямих збитків від російської агресії, які, за підрахунками Київської школи економіки, сягають $138 млрд. Правда, за оцінками Кабміну, план відновлення України оцінюється в ще більшу суму – $ 750 мілрд. 

Втім, зауважує економіст в інтерв’ю Фокусу, всі ці цифри динамічні. Україна продовжує потерпати від агресії і нести колосальні матеріальні втрати. Триває і розшук активів, перелік підсанкційних осіб доповнюється, і, враховуючи, що йдеться не лише про банківські рахунки, а й про нерухомість, яхти, автомобілі тощо – відбуваються арешти або продаж майна.

Інша справа, що між арештом російських активів і передачею цих коштів на потреби України поки лежить справжня прірва.

В минулому передача заморожених золотовалютних резервів уже відбувалася, однак у незрівнянно менших обсягах та в інтересах громадян і компаній, де вони й були заблоковані. Так, у 2016 році суди США визнали Тегеран відповідальним за атаки на американських морпіхів у Бейруті 1983 року та причетним до теракту 11 вересня 2011 року. Відтак, суд надав право вилучити із заморожених іранських резервів $12,5 млрд на виплату компенсацій американським постраждалим, їхнім сім’ям та страховикам.

Однак обставини та грошові об’єми, про які йдеться у нашому випадку, суттєво відрізняються.  

Що заважає вилучити заморожені кошти і передати їх Україні?

Основна проблема – це міжнародні правила, які надають державі суверенний імунітет і забороняють забирати її власність.

У 2012 році Міжнародний суд ООН зазначив, що жоден національний суд не може позбавити іншу державу її власності, які грубі та жорсткі порушення міжнародного права вона не вчинила б.

Тож, заморожені у Європі та США активи центробанку рф та російських олігархів можуть надійти в Україні лише після проходження довгого шляху політичних, дипломатичних і юридичних дозволів. 

“Справа в тім, що просто так забрати російські активи країни Заходу не можуть. Їм потрібна якась юридична база, яка зробила би це рішення стовідсотково гарантованим і не викликало запитань у інших людей, компаній, які тримають гроші у Лондоні, Нью-Йорку і так далі”, – говорить економіст Сергій Фурса. 

Для того, щоб Україна отримала хоча б частину грошей, світ має юридично та дипломатично змінити систему захисту суверенних коштів іноземних держав, які зберігаються в інших країнах. Для цього Генасамблея ООН повинна видати постанову про укладення міжнародного договору. Цей документ буде важливішим за національні закони України чи росії.

Також потрібне спеціальне законодавство у кожній країні, де перебувають російські активи. До того ж кримінальний процес відбуватиметься щодо кожного арештованого активу для кожної підсанкційної особи. Це займе кілька років. Розблокування коштів рф пішло б швидше, якби США визнали росію країною-терористом. Проте, як бачимо, поки до цього далеко.

Що зроблено для прискорення передачі російських грошей Україні?

Серед партнерів України поступово визріває розуміння того, що треба шукати шляхи вирішення цього питання, а не аргументи, чому це не можна робити. Але відбувається це надто повільно.

Першопрохідником на шляху створення механізму конфіскації та використання російських активів для допомоги Україні, стала Канада. Відповідні поправки до Закону "Про спеціальні економічні заходи" (Special Economic Measures Act) її сенат затвердив ще 23 червня 2022 року.

При цьому Канада не є ключовим утримувачем російських активів: за оцінками Statista, вона контролює близько $16 млрд заморожених активів центробанку рф. Кількість приватних активів росіян під її юрисдикцією та заморожених транзакцій теж невелика – близько $400 млн.

Однак зусилля Торонто у цьому напрямку складно переоцінити. Як і перший практичний крок: наприкінці минулого року очільниця міністерства закордонних справ Канади Мелані Джолі повідомила про вимогу конфіскації на користь України $26 млн у компанії Романа Абрамовича Granite Capital Holdings Ltd.

Доволі активно діють у цьому плані і американці. Міністерство юстиції США планує найближчим часом розпочати процес передачі частини конфіскованих активів Росії на користь України. Про це під час дискусії в Гудзонівському інституті у Вашингтоні заявив керівник групи Мін’юсту США з виявлення й конфіскації незаконно зароблених активів Ендрю Адамс.

Така можливість в американського Мін'юсту з’явилась після того, як у грудні минулого року Сенат США ухвалив закон про держбюджет на 2023 рік, який підписав президент Джо Байден. У цьому законі й передбачена відповідна можливість щодо російських активів.

Щоправда, уточнив Ендрю Адамс, не всі активи вдасться передати таким чином – зокрема дії закону не підлягають кошти, вилучені у зв’язку з порушеннями експортного контролю.

“Це не “срібна куля”, але все ж дозволяє сподіватися, що ми побачимо перші передачі (конфіскованих активів) від Міністерства юстиції Держдепартаменту найближчими тижнями й місяцями”, – наголосив американський чиновник.

Чому Європа пасе задніх? 

На цьому тлі недостатніми видаються зусилля третього ключового союзника України у боротьбі з російською агресією – Європейського Союзу. Попри активні заяви та гучні заголовки, станом на кінець 2022 року ЄС так і не вжив реальних заходів для конфіскації російських активів.

“Найбільше російських активів заморожено в ЄС. Але, на жаль, наші європейські партнери повільно просуваються у напрямку передачі їх Україні, тому що в ЄС досі відсутнє відповідне законодавство, – говорить член товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

Це законодавство мали розробити ще в жовтні 2022 року, проте з'ясувалося, що у Єврокомісії виникають проблеми навіть зі збором даних від країн-членів щодо кількості заарештованих російських активів. 

Тож, поки що європейські країни працюють над цим питанням кожна окрема.

І найбільше просунулась уперед Естонія, яка планує запровадити правову базу для конфіскації російських активів до кінця цього січня. Правда, за оцінками естонського відомства з боротьби із відмиванням грошей, заморожені кошти на російських рахунках в країні становлять лише 20 мільйонів євро.

Ці гроші мають бути виплачені!

Насправді, зрозуміти, чому західні союзники України гальмують процес передачі російських активів, які потрапили під санкції, важко.

“Тільки вдумайтеся, як ми зараз відреагували б на дії нацистської Німеччини? Росія чинить так само, як Німеччина. Невже ми нічого не навчилися під час Другої світової війни? Якщо ми не розподілятимемо ці активи, то відповідь на це питання буде негативною”, – пише з цього приводу у колонці на NV.UA британський економіст Тімоті Еш.

Він впевнений: пояснення цього зволікання необхідністю дотримуватись суверенного імунітету рф або керуватися захистом приватної власності, не витримує критики. 

“Я не думаю, що захист суверенного імунітету має використовуватися, коли йдеться про таку державу, як росія, яка вчиняє воєнні злочини та геноцид проти іншої держави, такої, як Україна. Передача активів із росії в Україну фактично слугуватиме чітким сигналом для інших держав, які обмірковують подібні дії, щоб вони замислилися та зупинилися”, – аргументує свою позицію Тімоті Еш.

До того ж, на його переконання, передача заморожених активів Україні не може вважатися атакою на права приватної власності. Адже росія є державою, яка знищує власність, краде землю і майно і буквально проїжджає танками по правах приватної власності.

“Прокиньтеся! Я розмовляв з багатьма учасниками ринку, і ніхто з моїх знайомих не проти передачі цих активів Україні – всі, з ким я говорив, за винятком тих, хто працює у наших казначействах, кажуть, що активи мають бути відібрані в Росії та передані Україні. Казначейства Великої Британії та США мають прокинутися. Адже Україна може програти на той час, коли вони нарешті почнуть діяти”, – наголошує експерт.

Раніше Інформатор розповідав, на яку допомогу Заходу Україна може розраховувати у 2023 році.

Також ми писали про те, коли і як може початися новий наступ рф на Україну.