За словами аналітикині, наразі мирний план виглядає як класична операція впливу, схожу з тими, які застосовує російська ФСБ
Оприлюднений у ЗМІ так званий "мирний план" США щодо врегулювання війни в Україні жодним чином не є планом ,як таким. Він містить небезпечні формулювання та не враховує українські інтереси. Частина пунктів цього документа фактично зрівнює агресора та жертву. Документ виглядає, як продовження ультиматумів РФ. Для Києва дуже важливо нейтралізувати ганебну ініціативу США, чітко пояснюючи партнерам українську позицію і при цьому тримати голову "холодною", щоб не допустити істеричних настроїв, на які розраховує РФ.
Такими думками поділилася аналітикиня Центру ініціатив "Повернись живим" Марія Кучеренко у своєму Facebook. За її словами, самі формулювання "у разі нападу Росії на Україну", "у разі нападу України на Росію" створюють хибну симетрію. Україна ніколи не нападала на РФ, а спроби звільнити окуповані території не можна називати агресією. Це фактично спотворює саму суть військового протистояння, перекладаючи відповідальність на обидві сторони. Відтак, саме така риторика й вигідна Кремлю.
Кучеренко також наголошує, що Росія ніколи не погодиться офіційно визнавати українські території українськими, тож незрозуміло, чим відрізнятиметься "де-факто" від "де-юре", а без чітких юридичних рамок будь-які домовленості стають фікцією.
"У формулюванні "у разі нападу Росії на Україну, у разі нападу України на Росію" - що це означає? Україна колись нападала на Росію? Чи це означає спроби відвоювати окуповані українські території? У цьому випадку, чим "сповідь де-факто" відрізнятиметься від сповіді де-юре? Російська сторона ніколи і ні за яких обставин не піде на визнання своїх територій і це очевидно", - йдеться у її дописі.
Кучеренко пояснює, що пункт щодо проведення виборів через сто днів після припинення вогню є необґрунтованим і небезпечним. Аналітикиня підкреслює, що наразі незрозуміло, хто контролюватиме перемир'я, які санкції діятимуть за його порушення, та як, власне, забезпечать якусь безпеку.
Без відповідей на ці питання народне волевиявлення стає лише формальністю, яка може підірвати стабільність. Також взагалі невирішеним залишається питання голосування громадян на окупованих територіях та українців за кордоном.
"Наступна класна річ - провести вибори через 100 днів. Через сто днів після чого - припинення вогню? За припиненням вогню слідкуватиме і хто забезпечуватиметься? Якою буде санкція за порушення режиму припинення вогню і хто забезпечить реалізацію санкції? Поки не буде відповідей на ці питання, не буде припинення вогню. Вибори після припинення вогню, що є першим етапом врегулювання, а не врегулювання як такого, становлять величезний ризик для безпеки І виникає політичне питання - як буде забезпечено голосування громадян України, які проживають на окупованих територіях? Як проходитиме голосування українських біженців за кордоном? Багато запитань і жодної відповіді", - пише вона.
Кучеренко також критикує ідею, за якою США контролюватимуть фонд відбудови, наповнений замороженими активами РФ та внесками ЄС. Вона вважає неприйнятним, щоб країна-партнер отримувала економічну вигоду від коштів, призначених для відновлення України.
Це, за її словами, суперечить логіці міжнародної підтримки й ставить питання про реальні мотиви укладачів плану.
"І останнє - чому США мають наживатися на Фонді відновлення України, наповненому замороженими російськими активами та грошима Європи? Чому ми говоримо про повернення Росії до союзів та активну зовнішньоекономічну діяльність у напрямку ЄС та США перед тим, як вирішувати першопричини санкцій - тобто до закінчення окупації українських територій?", - додає аналітикиня.
Вона закликає українську владу діяти твердо й послідовно, пояснюючи партнерам реальну позицію України без емоцій і хаосу. За її словами, європейські країни активно ставлять питання щодо цього "мирного плану", тому важливо давати чіткі відповіді, аби уникнути плутанини.
Кучеренко наголошує, що головне зараз - зберегти стабільність і не допустити внутрішньої істерики, на яку розраховує Росія.
"Потрібно тримати холодну голову, спілкуватися з європейськими партнерами, та вказувати - твердо, спокійно і послідовно - українську позицію", - підсумувала аналітикиня.
Ввечері 21 листопада Володимир Зеленський звернувся до українського народу щодо мирного плану, наголосивши на одному із найважчим моментів в історії країни. Президент заявив про небувалий тиск на нашу державу та нелегкий вибір, перед яким опинилася Україна. З одного боку, мирний план США на 28 пунктів, з іншого - втрата підтримки ключового партнера - США, нові ризики, важка зима.
Глава держави наголосив, що Україна не може втратити власну гідність, тому національний інтерес має враховуватися у мирному плані США. Київ докладатиме всіх зусиль для справедливого і гідного миру. Зеленський підкреслив, що від початку власної каденції присягнув на вірність Україні, її Конституції та народу держави, тому робитиме все для того, щоб не зрадити державу. Він закликав до єдності.
Напередодні звернення глава держави провів майже годинну розмову з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом.
Президент США Дональд Трамп озвучив дедлайн для ухвалення мирного плану - День подяки у США, 27 листопада. Він також заявив, що запровадить потужні санкції проти РФ.