Популярний комік ледве не став телеведучим в стилі Нагієва
Популярний комік з Маски шоу Борис Барський пригадав, як випадково викрив ЛГБТ-спільноту серед російських коміків та телевізійників. Про це він розповів в інтерв’ю виданню BLIK. А ще він розповів, як на українському телебаченні з нього намагалися зробити нашого Нагієва - хамського та жорсткого. Але його друг порадив не зв’язуватися з ТБ.
Борис Барський розповів про те, як на фестивалі “Юморина” у Сочі російські колеги його мовчки забанили. Комік прочитав не той, як йому здається, вірш. І це було ще на початку нульових. Єдиний, хто його підтримав, це був Жорик Делієв, котрий підійшов до самотнього Барського і подякував.
“В 2000-х роках нас запросили на фестиваль “Юморина” в Сочі, там була вся обойма гумористів. І Жорик сказав, що ми зараз зайдемо туди, накриємо своєю харизмою — і вони наші. Ми добре виступили, нас запросили на фуршет для зірок. І тут хтось згадав, що я пишу вірші, і попросив зачитати.
Я з келихом шампанського починаю читати. І бачу, як навколо мене стає все більше і більше людей. І я харизмою починаю накривати. А Жорик так дивиться на мене. Із захопленням. Молодець! А я читаю. Але я не той вірш вибрав. Це потім я вже зрозумів. Я з келихом. Коротко кажучи, навколо мене все більше людей. А я читаю:
Из глубин морской пучины
Выходила ты... Всплывали
Кверху брюхами мужчины,
Рыбы вслед тебе рыдали...Как Венера из ракушки,
В пене мокрая рождалась,
Ты: от пяток до макушки
Вдруг материализовалась.Не повёл я даже бровью,
Потому что я — могила,
Всё мужское поголовье
За тобой одной следило.С жадностью, дыша носами...
Я же, спрятав взгляд в ресницы,
Так, слегка, скользнул глазами
Чуть пониже поясницы...Всё! И тут же отвернулся!
Это выше моих сил:
Чуть слюной не захлебнулся,
Чуть язык не прикусил!Кожей чувствую влеченье,
Кто бы что ни говорил,
Но творенья совершенней
Женщин — Бог не сотворил!И не надо. Не хочу я.
Гордо хвост задрав трубой.
Слава Господи, шепчу я,
За то, что я не голубой.І раптом весь цей натовп відвертається від мене і розходиться. Я зрозумів, що я не в тому місці. Але я ж не знав, що вони всі такі просунуті. Ну, і Делієв підійшов, каже: “Дякую, панський низький уклін тобі!”, - розповів комік.
Дивно, але з Бориса Барського колись намагалися зробити жорсткого ведучого. І це при тому, що всі його шанувальники знають, що він доволі м’яка людина. Від нього вимагали ставити жорсткі питання про те, про що гості не хотіли розмовляти. Він намагався впиратися та гнути свою лінію. Як результат - комік так і не став телеведучим.
“У мене було запрошення на М1. Я їздив, напевно, тижнів три, у вихідні на проби. Але я дуже добрий за природою, а вони хотіли зробити з мене Нагієва, ядучого такого, сука, конкретного просто ведучого, який мав би всіх роздраконити гарненько, довести до істерики. А я не можу довести до істерики, наприклад, тих людей, яких поважаю, із якими спілкуюся.
У мене був навушник. Телевізійники мені підказують запитання для Олени Вінницької. А ми дружимо давно. І вони мені у навушник, як дятли, повторюють: “Запитай її про “ВІА Гру”. А я знаю, що вона просто ненавидить говорити про це! Для неї це жахливі спогади.
Або з Остапом Ступкою розмовляємо. В навушник кажуть: “Запитай його, чи третя дружина в нього була?”. А я про театр розповідаю: “Ось що тебе найбільш важливо? Чи ти відчуваєш мандраж, коли виходиш перед прем'єрою?”. А вони мені про дружин”, - згадує Борис.
Спроби зробити з нього того, ким він не є дуже важко позначалися на коміку. Він після кожної поїздки на проби впадав у депресію, а Київ для нього потрапив до списку міст-вампірів. Довелося навіть звернутися до енергетика, який приводив його до тями і вирішив остаточно його питання.
“І я щоразу повертався після цих проб, з відчуттям, що мене просто вичавили. Є міста-донори, як Одеса — місто, яке заряджає. А є міста-вампіри. І я думав, що це на мене Київ так впливає. Повертаюся — у мене ніяких сил, у мене енергії немає. Мене познайомили з енергетиком Олегом Семеновичем, ми подружилися. Я періодично, коли у мене такий занепад конкретний, депресуха, до нього приїжджав, він — раз, подув на мене, руками помахав, — усе, я нормально почувався.
І одного разу мені треба їхати вкотре до Києва. У мене вже квитки на вечір, на поїзд. Я думаю: "Ну, заїду до нього", — про всяк випадок. Заїхав, Олег руками помахав, а потім каже: "У мене відчуття, що ти займаєшся не своєю справою, і це в тебе забирає енергію. А ти сам подумай, що тобі заважає жити. І просто позбудься цього". Я думаю: "Блін, як у воду дивився".
А мене так гнітить, що в мене сьогодні ввечері поїзд. Я дзвоню на ТБ: "Хлопці, слухайте, а може, я не приїду? Тому що у мене таке відчуття, що це не моє". — "А ми тобі теж хотіли це сказати. Хотіли ще один день зробити, спробувати, а потім уже розійтися з тобою по-людськи». Кажу: "Ну, давайте, я здаю квитки, і розходимося по-людськи”, - ділиться Барський.