Вибори у Вірменії 7 червня - Пашинян з мрією про ЄС проти проросійського мільярдера Карапетяна
У Вірменії стартувало голосування: чинний прем'єр із євроінтеграційним курсом проти проросійського блоку мільярдера Карапетяна
У Вірменії у неділю, 7 червня, розпочалося голосування на парламентських виборах - одних із найважливіших в історії країни. Днями президент США Дональд Трамп відкрито підтримав чинного прем'єра Нікола Пашиняна та анонсував масштабний американський проєкт на Кавказі. Голосування стало фактичним референдумом про геополітичний вибір країни - між курсом на Євросоюз та збереженням орбіти Кремля. За результатами уважно стежать у Брюсселі, Вашингтоні та Москві.
Ці вибори - перші після повного вигнання етнічних вірменів з Нагірного Карабаху, яке сталося наприкінці 2023 року. Голосування покаже, чи отримає прем'єр-міністр Нікол Пашинян мандат на радикальну переорієнтацію країни на Європу. Пашинян прийшов до влади ще у 2018 році на тлі "оксамитової революції" та поступово відводив Вірменію від Москви. Законодавчо країна закріпила курс на євроінтеграцію у березні 2025-го, а вже на початку 2026-го заморозила участь в ОДКБ і почала домагатися виведення російських військових.
Головним суперником проєвропейського прем'єра на цих виборах є блок "Сильна Вірменія" на чолі з російсько-вірменським мільярдером Самвелом Карапетяном. Серед інших проросійських гравців - блок "Вірменія" другого президента Роберта Кочаряна та партія "Процвітаюча Вірменія" олігарха Гагіка Царукяна. Ці сили орієнтуються на збереження тісних зв'язків з Москвою, яка залишається важливим економічним партнером і постачальником енергоресурсів.
Центральна виборча комісія Вірменії напередодні голосування відмовилася дискваліфікувати блок "Сильна Вірменія", незважаючи на арешт шести його кандидатів за обвинуваченнями у відмиванні грошей та підкупі виборців. Проєвропейська партія "Республіка" зверталась до ЦВК з вимогою дискваліфікації, однак отримала відмову. Рішення комісії розкритикували кілька міжнародних спостерігачів.
Що поставив на кін Кремль напередодні голосування
Служба зовнішньої розвідки України попереджала: Росія суттєво активізувала комплексний політичний, інформаційний та економічний тиск на Єреван перед виборами. Кремль розробляв план примусової електоральної мобілізації вірменської діаспори з Росії - потенційний масштаб операції оцінювали у 100 тисяч виборців із бюджетом близько 50 мільйонів доларів. Втручання у виборчий процес координувалося через управління з питань стратегічного співробітництва адміністрації президента РФ.
Паралельно фактчекери зафіксували масову дезінформаційну кампанію. Фейкові матеріали спочатку публікували у соціальних мережах, а потім розсилали з анонімних Gmail-адрес - цю схему пов'язують із прокремлівською операцією "Матрьошка". Соціологічне опитування Breavis у травні показало впевнене лідерство "Громадянського договору" Пашиняна - близько 65% серед виборців, які визначилися.
Тиск Москви на Єреван посилювався місяцями
Росія, Казахстан, Білорусь та Киргизстан напередодні виборів висунули Вірменії ультиматум щодо несумісності членства у ЄАЕС та курсу на ЄС. Союзники Москви фактично поставили Єреван перед вибором - або лишатися в пострадянських структурах, або рухатися до Європи. Відповіддю на євроінтеграційні кроки стали також обмеження на вірменський імпорт, після чого ЄС посилив фінансову підтримку Єревана та пом'якшив торговельні правила для вірменських товарів.
Дипломатична ескалація сягнула нового рівня наприкінці травня, коли Москва відкликала свого посла з Вірменії через курс Єревана на зближення з Євросоюзом. Кремль оголосив про відкликання дипломата для консультацій, а Путін вкотре пов'язав євроінтеграцію пострадянських держав із загрозою дестабілізації. Результати голосування 7 червня визначать не лише склад парламенту - вони покажуть, чи зможе Вірменія вирватися з орбіти Кремля і вижити як самостійний гравець регіону.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
