Антимонопольний комітет завершив моніторинг ринку нафтопродуктів і не виявив картельної змови, проте закликав мережі заправок оперативно знизити вартість бензину та дизеля
Антимонопольний комітет України завершив аналіз ситуації на ринку нафтопродуктів і не виявив ознак картельної змови серед операторів АЗС. Раніше стрибок цін на пальне спонукав АМКУ назвати суму можливого штрафу для мереж заправок. Водночас регулятор наполягає: АЗС зобов'язані знизити роздрібні ціни у відповідь на падіння світових котирувань на нафту.
Антимонопольний комітет України не виявив ознак антиконкурентних узгоджених дій на ринку світлих нафтопродуктів, однак наголошує на необхідності оперативного зниження роздрібних цін на пальне відповідно до падіння світових котирувань. Результати розслідування оприлюднив голова АМКУ Павло Кириленко, на слова якого посилається Інтерфакс-Україна.
Кириленко навів конкретні цифри, що підтверджують позицію комітету:
Під час розгляду справи АМКУ встановив, що більшість мереж АЗС діяли й продовжують діяти по-різному, що не дає підстав для передчасних висновків щодо вчинення ними антиконкурентних узгоджених дій. Кириленко також зауважив, що ринок вільний, не монополізований, на ньому діють близько 1 200 операторів різного розміру, тому говорити про зловживання монопольним становищем недоречно.
Голова АМКУ також пояснив, чому підвищення цін на початку весни мало економічне підґрунтя. Він послався на дані енергетичної митниці: ціни на імпорт пального почали стрімко зростати з початку березня, адже іноземні виробники й трейдери швидко відреагували на кризу на Близькому Сході та підняли відпускні ціни. Відтак аргументи вітчизняних операторів АЗС щодо стрімкого зростання витрат на поповнення запасів знайшли певне підтвердження.
В Антимонопольному комітеті вважають, що операторам ринку потрібно знизити роздрібні ціни на пальне відповідно до світової тенденції падіння нафтових котирувань. Водночас регулятор не виявив ознак антиконкурентних узгоджених дій на ринку.
Кириленко повідомив, що у квітні комітет рекомендував операторам ринку враховувати зміни світових котирувань як базовий орієнтир для формування цін. Він підкреслив: останнє зниження нафтових котирувань приблизно на 17% має відобразитися на роздрібному ринку пального. За його словами, затягувати тут немає жодного сенсу, бо зниження є доволі сталим і послідовним.
При цьому розслідування щодо можливих антиконкурентних дій ще не закрите. Аналіз комітету триває. Закон передбачає штраф у розмірі до 10% від загального виторгу компанії за попередній звітний рік, що може становити колосальні суми для великих мереж АЗС.
28 лютого 2026 року в Україні розпочалося стрімке зростання цін на пальне. Антимонопольний комітет одразу вжив заходів контролю і 9 березня розпочав розгляд справи за ознаками антиконкурентних узгоджених дій на ринках роздрібної реалізації світлих нафтопродуктів. Зростання цін відбувалося на тлі подорожчання нафти на світових ринках, проблем із забезпеченням імпорту дизпалива, зростання курсу валют та витрат на логістику.
Зважаючи на суспільний інтерес до питання, комітет щоденно відслідковував ситуацію на ринках бензинів, дизпалива та скрапленого газу. Протягом березня та першої половини квітня 2026 року ціни на світових ринках нафти як зростали, так і знижувалися. У відомстві наголошують, що роздрібні ринки нафтопродуктів в Україні мають конкурентну структуру.
Після квітневих рекомендацій комітету мережі АЗС почали переглядати цінники на пальне в бік зниження. Регулятор зобов'язав найбільших операторів відповісти на свої рекомендації протягом 10 днів та звітувати про вжиті заходи. В АМКУ зауважують, що наразі ціни на пальне в Україні не регулюються державою і залежать від світових котирувань на нафту.
Паралельно уряд також реагував на ситуацію. Прем'єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що Укрнафта реалізовуватиме пальне з мінімальною торговельною націнкою, аби сформувати орієнтир справедливої ціни. Причини росту цін на АЗС ще у березні аналізував комітет, й уже тоді він не поспішав із висновками про змову.