Картельна змова чи вільний ринок: в АМКУ пояснили причини росту цін на АЗС України
Зараз комітет у межах відкритої справи від 9 березня вчергове вивчає, як саме у поточному періоді формується ціна у великих мережах, які тривалий час тримають схожі цінові рівні
Ринок пального в Україні є конкурентним. Немає підстав казати про зловживання монопольним становищем будь-ким з учасників. Бо немає гравця, який би таке становище мав. Про це повідомив Павло Кириленко, голова Антимонопольного комітету України.
Ціни на пальне у мережевих АЗС України
“Так, є десятки операторів АЗС, з них великих гравців — три, зараз формується четвертий, зокрема національна компанія. Але при цьому ринок залишається конкурентним, діє вільне ціноутворення, державного регулювання цін немає. Причини зміни цін проаналізовані, вони зрозумілі Антимонопольному комітету. Тому казати про монополію неправильно і непрофесійно. Про ознаки ж змови варто говорити більш предметно”, - сказав Павло Кириленко.
Комітет отримав інформацію, аналіз якої свідчить про наявність факторів, які могли вплинути на зростання цін. Якщо окреслити коротко, то, як зазначають оператори АЗС, ціна реалізації пального має забезпечити можливість закупівлі необхідного обсягу нового ресурсу за вже новою, збільшеною, ціною. Якщо продавати залишки за старими цінами, це не дасть змоги закупити нові аналогічні обсяги, і виникне дефіцит.
Водночас після 28 лютого закордонні постачальники почали скорочувати обсяги — спочатку на третину, потім ще більше. У результаті окремі мережі були за крок до того, щоб отримувати лише близько половини від законтрактованого, що створювало ризики дефіциту, хоча бізнес про це публічно майже не казав. Паралельно почали зростати тарифи на транспортування, постачальники майже повністю перейшли на повну передоплату. Якщо 2022 року головною проблемою була логістика, то зараз — доступність ресурсу: країни ЄС насамперед забезпечують власні ринки, а Україна забезпечується пальним уже після покриття внутрішнього попиту країн ЄС.
“Я не адвокатую роздрібні мережі, але якщо продавати дешевше, ніж коштує нова закупівля, ресурс швидко закінчиться. І тоді виникає потреба балансувати між рівнем цін і стабільною наявністю пального на ринку. У врегулюванні цієї кризи важливою є роль уряду: всі учасники ринку підтверджують, що саме завдяки втручанню особисто прем’єрки і міністра енергетики питання дефіциту наразі зняте”, - каже Павло Кириленко.
Очільник АМКУ чітко відчув суспільний запит. Часто все зводиться до двох питань: чи призведе відкрита нами справа до зниження цін, і коли, умовно кажучи, буде знайдено винного.
“Я намагаюся пояснювати максимально відверто. Ринок має конкурентну структуру, діє вільне ціноутворення, держава не втручається. Тому сама собою справа, яку відкрив Антимонопольний комітет, не означає, що хтось уже винний або що комітет має механізм просто адміністративно змусити ринок знизити ціни”, - каже Павло Кириленко.
За його словами, на такому ринку комітет може аналізувати ситуацію за двома основними напрямами. Перший — зловживання монопольним становищем, але в такому разі така кваліфікація апріорі не підходить, бо монополіста на цьому ринку немає. Другий — це антиконкурентні узгоджені дії. І тут питання вже тонше: ми бачимо, що учасники ринку майже одночасно підняли ціни, але сам собою цей факт не достатній для висновку про наявність змови. Необхідно дослідити, чи були між ними домовленості щодо самої поведінки, щодо часу підвищення цін, щодо розміру підвищення. При цьому потрібно визнавати очевидне: у різних операторів різні логістичні маршрути, різна структура витрат, по-різному побудований менеджмент, тому ціни в них і справді різняться. Усе це потребує дуже ретельної оцінки, а не передчасних емоційних висновків.
Комітет може застосовувати санкції лише тоді, коли буде доведено факт змови або іншого порушення конкурентного законодавства. АМКУ вже опрацював перші відповіді, отримані від операторів, і зараз надсилає додаткові вимоги — вже для того, щоб глибше дослідити не просто рівень маржі, а саме об’єктивність зміни цін і можливі комунікації між учасниками ринку.
Зараз комітет у межах відкритої справи від 9 березня вчергове вивчає, як саме у поточному періоді формується ціна у великих мережах, які тривалий час тримають схожі цінові рівні.
Аналізується не лише ціна на стелі, а й політика лояльності — знижки, картки, їх зміни, а також поведінка компаній у сегментах B2B і B2C. Це важливо, бо саме через ці інструменти може відбуватися фактичне коригування ціни.
Окремо досліджуються кейси, пов’язані з публічними закупівлями й взаємодією між компаніями. Частину таких справ уже відкрито — ще наприкінці 2025 року і на початку 2026-го. У цих кейсах комітет, залежно від обставин, може застосовувати не лише санкції, а й рекомендаційний підхід — тобто вказувати на чинники, які можуть мати ознаки антиконкурентних узгоджених дій, і вимагати їх усунення.
Що стосується нинішньої ситуації з цінами, то відкрита справа якраз і потрібна для постійного контролю: щоб детально відслідковувати, як змінюються ціни у різних операторів, і чи є підстави для втручання. Якщо такі підстави будуть, комітет відразу реагуватиме. Якщо ж порушень не буде виявлено, ми так само відкрито про це скажемо і пояснимо це суспільству.
“Якщо підсумувати, то скажу так: сама справа необхідна, і це розуміють зокрема й учасники ринку — вона дає змогу тримати ситуацію під контролем. Сам факт відкриття справи вже сигналізує учасникам ринку, що будь-які спроби скористатися ситуацією під загальний інформаційний шум не залишаться без реакції. Важливо також розуміти ширший контекст: ринок зараз працює в умовах високих ризиків. Держава активно втручається там, де це потрібно, щоб не допустити перебоїв із постачанням, причому вже з прицілом на наступні місяці. Тому в цій ситуації важливо уникати поспішних звинувачень і бачити повну картину — комплекс заходів, які здійснюються. Ми живемо в умовах повномасштабної війни, і це безпосередньо впливає на ринок пального. Це глобальний фактор, який визначає як ціни, так і ризики. І подолати ці виклики буде значно легше, якщо буде спільне розуміння ситуації й довіра до ухвалених рішень”, - підсумував Павло Кириленко.
Що робити бізнесу, щоб не отримати претензій від АМКУ?
Ключове правило — не узгоджувати свою поведінку з конкурентами. Будь-які спільні дії у плануванні, прогнозуванні чи встановленні цін є порушенням і тягнуть за собою відповідальність, зазначив голова АМКУ.
Водночас в умовах вільного ціноутворення кожен суб’єкт господарювання має право самостійно визначати свою ціну. Але вона має бути економічно обґрунтованою. Це означає, що в її формуванні повинні враховуватися всі складові: закупівельна ціна, логістика, зберігання, операційні витрати, ризики, і звичайно ж, фактор конкуренції.
Якщо компанія чітко розуміє свою економіку і може пояснити, чому сформовано саме таку ціну, навіть якщо вона і відрізняється від ціни у конкурентів, це вже сильна позиція. У такому разі ні в АМКУ, ні в інших органів підстав для втручання не буде.
Як повідомляв Інформатор, у середу, 11 березня, голова АМКУ Павло Кириленко у Верховні Раді доповідав про стан справ на ринку пального. 9 березня Антимонопольний комітет почав розгляд справи через підняття цін на бензин.
Читайте нас у Facebook
