Емоції можна вибачити звичайним людям - відомий військовий експерт розповів Гончаренку правду про нейтралітет, якого прагне політик
Аналітик пояснив, чому концепція нейтралітету України технічно нездійсненна і хто це вигадав
Військовий аналітик і колишній радник міністра оборони Олексій Копитько заявив, що ідея нейтралітету України в класичному розумінні повністю нездійсненна, а реакція українського політикуму на заяви нардепа Олексія Гончаренка працює лише на зростання його популярності. Народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко 2 жовтня закликав домовлятися з Росією. Копитько зазначив, що тема нейтралітету важлива та актуальна й впливає на нестійкі європейські уми, тож вирішив детально розібрати, чому гасло не має практичного наповнення.
У своєму дописі в Facebook аналітик нагадав, що тему нейтралітету вигадав не Гончаренко, а прямо озвучив президент Росії Володимир Путін 1 жовтня на дискусійному клубі "Валдай". Копитько підкреслив, що концептуально гасло нейтралітету звучить привабливо, але на практиці стикається з фантасмагоричними технічними деталями.
"Концептуально все правильно, залишилося розібратися з дрібними технічними деталями", - вказав військовий аналітик Олексій Копитько у своєму Facebook-дописі.
За словами аналітика, Україна технічно не може бути нейтральною країною одразу з двох причин. Перша - розмір і військовий потенціал держави: Сили оборони України налічують майже мільйон людей з унікальним бойовим досвідом, тож сусідні країни на кшталт Угорщини чи Словаччини реагуватимуть не на слова про нейтралітет, а на реальну силу. Друга причина - відсутність гарантів: Копитько нагадав, що ще у Стамбулі 2022 року обговорювалася модель гарантій безпеки, але країни-кандидати в гаранти відмовилися брати на себе зобов'язання воювати з Росією за Україну.
"Поки не буде зібрано пул країн, готових воювати з Росією за Україну та нести супутні ризики, ідея нейтралітету під міжнародні гарантії навіть теоретично не сповнена сенсу, це просто гарне гасло", - зазначив Копитько.
Аналітик також звернув увагу, що слова "нейтралітет" і "нейтралізація" мають спільний корінь не випадково: Будапештський меморандум, за його словами, по суті був рамкою знищення всієї далекобійної української зброї, аби країна фізично не могла нікому загрожувати. Він порівняв ситуацію з Австрією, яка стала нейтральною лише після військового розгрому Німеччини в обмін на відмову від військових союзів, і зазначив, що для України такий сценарій у принципі неможливий - хіба що окремо для Закарпаття чи Житомирської області після демілітаризації.
Які сценарії розглядає аналітик для завершення війни
Копитько окреслив три базові схеми розвитку подій. Перша - військовий союз України з ключовими європейськими країнами, який найбільш стійкий на довгу перспективу, але викликає істерику в Кремлі. Друга - сповзання українського простору у військову орбіту Росії через втому Європи, що згодом змусить об'єднану армію пояснити Європі помилковість відмови від союзу з Україною. Третій, проміжний варіант - псевдонейтралізація через зонування територій з різною військовою юрисдикцією, що вимагатиме демонтажу центральної влади і нової Конституції.
Аналітик додав, що Кремль, вимовляючи слово "нейтралітет", прагне саме другого сценарію, а третій розглядає як проміжну фазу. На його думку, Європа поки не готова до першого варіанту, хоча усвідомлює реалістичність третього, і саме наслідки цього сценарію варто пояснювати суспільству, а не зводити дискусію до емоційної критики окремого нардепа.
"Ситуація є об'єктивно дуже складною. Коли розпочнуться реальні переговори, публічних емоцій буде ще більше. Але у нас неправильно інтерпретують відсутність переговорів. Їх немає, тому що ситуація на порядок краща для України, ніж хотілося б Росії і чим потрібна для обґрунтування важких поступок з нашого боку. Немає підстав. Україна успішно чинить опір. Силою змусити відмовитися від загалом успішного збройного опору не виходить. А умовляння мало чим підкріплені. Росія йде на екстремальні заходи в частині ударів по мирних містах, щоб досягти переміщень. Але це дуже погано виглядає і виганяє витрати для РФ у стратегічній перспективі", - наголосив Копитько.
Раніше Інформатор повідомляв, що Туреччина та ООН організували нові переговори між Росією та Україною щодо перемир'я у Чорному морі, аби захистити поставки зерна на тлі зростання цін. Зустрічі заплановані на початок жовтня, а посередниками виступлять представники швейцарської неурядової організації. Також ми писали, що міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив про те, що Індія вперше запропонувала себе посередником у мирних переговорах, і Київ наразі опрацьовує чотири міжнародні пропозиції щодо часткового чи повного припинення вогню.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
