Абонентці Київстар почали надходити дзвінки щодо заборгованості по кредиту в розмірі 9 528 гривень, який вона не оформлювала - що вирішив суд
Жінка вказує, що кредитний договір було підписано шляхом надсилання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для електронного підпису на абонентський номер, але вказаний номер, на який було надіслано одноразовий ідентифікатор їй не належить
Абонентка Київстар на телефон почала отримувати повідомлення з вимогою закрити борг за кредитом у розмірі 9 528 гривень. Однак вона його не укладала. Про це йдеться у рішенні Ленінського районного суду Дніпро (юридична назва суду), опублікованому 22 січня 2025 року.
На початку травня 2024 року, при вході у мобільний застосунок «Приват-24» для підтвердження особи у жінки мобільний застосунок запросив фото паспорта. Зі спливом часу на мобільний номер Київстар почали надходити дзвінки щодо заборгованості за кредитним договором та вимоги погасити заборгованість. Після чого вона замовила кредитну історію через Українське Бюро Кредитних Історій та виявила, що у неї відкрито кредит у фінкомпанії згідно з кредитним договором № 3879201266-3495362 від 23.05.2024 року на суму 3 тисячі гривень. Станом на 13.07.2024 року заборгованість вже становила 9 528 гривень. Громадянка звернулася до поліції з повідомленням про вчинення щодо неї шахрайських дій. Вважає, що укладений від її імені договір є недійсним, оскільки не зверталася до фінкомпанії про надання їй фінансового кредиту самостійно або через третю особу, у тому числі через електронну платформу чи вебсайт, відтак, не укладала жодних договорів з фінкомпанією.
Згідно з відповіддю ПрАТ «Київстар» від 18.07.2024 року зазначено, що на її абонентський номер ні 22.05.2024 року, ні 23.05.2024 року смс-повідомлень, смс-підтверджень пароля від фінкомпанії не надходило. Вона особисто не здійснювала ідентифікацію та верифікацію на вебсайт фінкомпанії, не надавала копію паспорта та інші персональні дані. Згідно з інформацією наданої фінкомпанією зазначено, що вона ознайомившись та погоджуючись з усіма істотними умовами договору, надала згоду на укладення електронного договору шляхом направлення повідомлення компанії, яке підписується відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під акцептом, який містить усі істотні умови електронного договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення кнопки підписання договору. Вказана кнопка є активною лише після введення коректного одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується Компанією в Інформаційно-комунікаційній системі та надсилається Клієнтам шляхом СМС-повідомлення. Укладення Договору без зазначення коректного СМС ідентифікатора, отриманого Клієнтом, є неможливим. Тобто кредитний договір було підписано шляхом надсилання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для електронного підпису на абонентський номер, але вказаний номер, на який було надіслано одноразовий ідентифікатор їй не належить.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона не надала достатніх доказів на підтвердження недійсності спірного кредитного договору.
"Посилання позивача на те, що вона не зверталася до жодної фінансової установи за отриманням кредиту, а звернулася до поліції з повідомленням про вчинення щодо неї шахрайських дій не заслуговують увагу. Так, в матеріалах справи є відповідь поліції від 13.08.2024 року, з якої вбачається, що в ході проведеної перевірки її заяви не було виявлено ознак кримінального правопорушення, у зв'язку з чим матеріали ЄО № 18888 від 13.07.2024 року списано до справи. Водночас вироку суду, яке набрало законної сили, щодо підтвердження заявлених позивачем обставин, та визнання її потерпілою матеріали справи не містять. З урахуванням викладеного, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог громадянки, оскільки нею не надано суду належних, достовірних, достатніх доказів на підтвердження недійсності спірного кредитного договору", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
