Депутатка розповіла, які саме реформи AML/CFT Київ прописав у Меморандумі з фондом.
Україна у межах нової програми з Міжнародним валютним фондом взяла на себе низку конкретних зобов'язань у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, деталі вона виклала у своєму Telegram-каналі. За її словами, банкам доведеться змінити підхід до перевірки клієнтів, а фінмоніторинг залучать до боротьби з податковими злочинами. Якщо раніше система стеження за підозрілими операціями діяла переважно проти відмивання грошей, то тепер її функціонал хочуть розширити.

Усі зобов'язання зафіксовані у Меморандумі про економічну та фінансову політику, який є частиною програми з МВФ. Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк перелічила головні пункти, які Україна офіційно задекларувала фонду.
Серед головних зобов'язань, які виклала депутатка:
Пояснюючи пункт про PEP-перевірку, депутатка зазначила, чому саме цю норму вписали в зобов'язання перед фондом.
"Це, наскільки я розумію, потрібно, щоби заспокоїти наших шановних РЕРів, які дуже стурбовані відмовами їм в обслуговуванні з боку фінустанов через їхній РЕР-статус", - написала Ольга Василевська-Смаглюк у своєму Telegram-каналі.
Депутатка додала, що подібні випадки відмов насправді нечисленні. Проте, як вона вважає, домовленість покликана позбавити аргументів тих, хто намагається скасувати довічний статус РЕР для посадовців з відповідним фінмоніторинговим контролем. Вона зауважила, що таку норму тихцем вставили у закон про цифрові платформи, який саме через неї й завис на етапі підпису - Європейська комісія та Рада Європи наполегливо радять не підписувати документ із такою "гниллю" всередині.
За словами Василевської-Смаглюк, реформа розкриття бенефіціарів має допомогти виявляти конфлікт інтересів ще до підписання угоди, а не після того, як гроші вже витрачені. Це стосується насамперед державних закупівель, де прозорість власників компаній-учасників торгів залишається проблемним питанням.
Уряду доведеться діяти у чітко визначені терміни. До кінця березня 2026 року кабінет міністрів має підготувати план дій з усунення прогалин, які виявила оцінка відповідності стандартам FATF, проведена за технічної підтримки МВФ.
Раніше Інформатор повідомляв, що фінмоніторинг у банках України та ЄС суттєво відрізняється: в Україні клієнти стикаються з тривалими перевірками та комунікацією з банком, тоді як у європейських установах процедури організовані інакше. Також ми писали, що Національний банк запросив думку українців щодо правил фінмоніторингу, запропонувавши стандартизувати контроль банків за платежами та боротьбу з міскодингом до 31 липня.