Суд зобов'язав Ощадбанк повернути одеситці 58 тисяч гривень, допомогли дані Київстар
Одеський суд стягнув з банку кошти, вкрадені шахраями, і відхилив зустрічний позов фінустанови.
Роздільнянський районний суд Одеської області 11 вересня ухвалив рішення стягнути з Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" на користь клієнтки 58 000 гривень, які невідомі шахрайським шляхом зняли з її кредитної картки. Ключовим доказом невинуватості жінки стали дані оператора мобільного зв'язку Київстар, які спростували твердження банку про те, що вона нібито сама розголосила паролі шахраям. Одночасно суд повністю відмовив банку у задоволенні зустрічного позову про стягнення з жінки кредитної заборгованості. У справі окремими третіми особами фігурували неповнолітня дівчина та її батьки - саме на дитячий рахунок, за версією слідства, могли надійти вкрадені гроші.
Як зазначено в тексті рішення на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, справу розглядала суддя Теренчук Ж. В. за участю секретаря судового засідання Ніколас С.О. Інтереси позивачки представляв адвокат Панчошенко С.О., а інтереси банку - представниця Поплавська О.В. Ще у серпні 2024 року жінка звернулася до суду з позовом до АТ "ОЩАДБАНК", вимагаючи стягнути безпідставно списані кошти та скасувати всі нараховані відсотки, пеню, штрафні санкції і комісію.
Зі встановленого судом випливає, що 25 жовтня 2018 року жінка уклала з банком кредитний договір, на її ім'я був відкритий картковий рахунок з випущеною до нього платіжною пластиковою карткою, до якого банк встановив кредитний ліміт у сумі 70 400 гривень. Коштами вона періодично користувалася, проте, за її словами, ніколи не користувалася додатком WEB-банкінгу "Ощад-24/7".
Позивачка заперечувала здійснення нею 11 березня 2024 року о 19:57 двох операцій зі списання та зняття кредитних коштів на загальну суму 58 000 гривень - по 29 000 гривень кожна. Вона вважала, що переказ вчинила невідома особа шахрайським шляхом за допомогою електронно-обчислювальної техніки. Дізналася про це вона лише з повідомлення на її фінансовий номер телефону, яке отримала від АТ "ОЩАДБАНК" у чат-боті Oschadbank.
Банк натомість наполягав на протилежному і подав 22 жовтня 2023 року зустрічну позовну заяву, вимагаючи стягнути з жінки заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування у розмірі 68 012,12 гривні, з яких 58 000 гривень - основний борг, а 10 012,12 гривні - проценти за користування кредитом. У відзиві на позов представники банку наполягали на такому:
"Позивачкою самостійно використано або нею розголошено третім особам ОТР-пароль від додатку "ОЩАД 24/7"... Отже, твердження позивача про те, що вона логін та пароль для входу в мобільний банкінг нікому не передавала, не відповідає дійсності", - зазначили представники Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" у відзиві на позовну заяву.
Суд встановив ключові факти проти версії банку
За даними департаменту електронної комерції та платіжних засобів АТ "Ощадбанк", о 19:48 11 березня 2024 року на фінансовий номер клієнтки надійшов автоматичний TVR-дзвінок з одноразовим OTP-паролем для входу в систему "Ощад 24/7". О 19:49:47 відбулася верифікація, а вже о 19:57 з картки двічі перерахували гроші через сервіс UKR KYIV MOBILE BANKING на картку Монобанку.
Суд встановив низку обставин, які повністю спростували позицію банку:
- 11 березня 2024 року АТ "ОЩАДБАНК" без звернення клієнтки самостійно обмежив картку о 20:03:35 через моніторинг підозрілих операцій на ознаки шахрайства;
- доступ до акаунту в мобільному банкінгу "Ощад 24/7" у момент списання здійснювався з нетипового пристрою 2201117PG, device_id: a687f23b23970902 - смартфона марки Xiaomi Poco M4 Pro 4G, який позивачці не належав і ніколи не був у її користуванні;
- 1 квітня 2024 року жінка отримала повідомлення від АТ "ОЩАДБАНК" у чат-боті Oschadbank про заборгованість і невідкладно звернулася до банку із заявою від 3 квітня 2024 року;
- 2 квітня 2024 року вона звернулася до Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, і того ж дня відомості внесли до ЄРДР за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, кримінальному провадженню присвоїли номер 12024162390000256.
За клопотанням сторін суд витребував інформацію від ПрАТ "Київстар" щодо дій на мобільному телефоні позивачки. Згідно з відомостями оператора, самостійної заміни сім-картки з номером клієнтки, видачі дубліката чи активації запасної сім-картки протягом 2024 року не зафіксовано. Блокування номера комунікаційним обладнанням Київстар протягом березня - квітня 2024 року також не проводилося. Ці дані стали одним із головних аргументів на користь позивачки і остаточно спростували версію АТ "ОЩАДБАНК" про самостійне розголошення нею паролів.
Суд також встановив, що кошти надійшли на картковий рахунок неповнолітньої дівчини - третьої особи у справі, батьками якої є її законні представники. Вони заперечили факт надходження грошей на рахунок дитини і надали суду виписку по картці "Юніор" в АТ КБ "ПриватБанк", де надходжень у розмірі 58 000 гривень не зафіксовано. Крім того, батьки подали витяг з ЄРДР про кримінальне провадження №120226275530000060, внесене 10 квітня 2026 року за заявою одного з батьків щодо несанкціонованого втручання в особистий кабінет інтернет-банкінгу дитини, а також постанову про визнання дівчини потерпілою від 27 квітня 2026 року.
Розглядаючи справу, суд керувався статтею 1073 Цивільного кодексу України, за якою в разі безпідставного списання банком коштів з рахунку клієнта банк повинен негайно після виявлення порушення повернути відповідну суму. Суд також застосував пункт 146 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, за яким власник рахунку не несе відповідальності за операції, здійснені без автентифікації, крім випадків, коли доведено, що його дії чи бездіяльність призвели до втрати ПІН-коду чи іншої конфіденційної інформації.
Рішення суду
У розділі рішення "ухвалив" суд визначив такі вимоги:
- стягнути з Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" на користь позивачки 58 000 гривень, безпідставно списаних з рахунку 11 березня 2024 року о 19:57;
- зобов'язати банк скасувати всі відсотки, пеню, штрафні санкції та комісію, нараховані у зв'язку з цим списанням;
- у задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" до позивачки про стягнення заборгованості за Договором комплексного банківського обслуговування - відмовити повністю;
- стягнути з Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" на користь держави судовий збір.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, і може бути оскаржене АТ "ОЩАДБАНК" в апеляційному порядку.
Суди дедалі частіше стають на бік клієнтів у спорах з банками щодо шахрайського списання коштів, якщо фінустанова не може довести, що клієнт особисто передав зловмисникам паролі чи іншу конфіденційну інформацію. Ключовим аргументом у таких справах стають технічні дані - інформація від операторів мобільного зв'язку про SIM-картки, а також дані про пристрої, з яких заходили в мобільні застосунки банків під час підозрілих операцій. Якщо доступ здійснювався з чужого незнайомого клієнту пристрою, а мобільний оператор підтверджує відсутність підміни SIM-картки, це суттєво посилює позицію потерпілого споживача.
Раніше Інформатор повідомляв, що Львівський апеляційний суд зобов'язав ПриватБанк повернути 108,5 тисячі гривень львів'янці, у якої зловмисник, представившись працівником Київстару, оформив фейкову електронну SIM-картку і зняв гроші через Apple Pay. Також ми писали, що Миколаївський апеляційний суд частково стягнув з ПриватБанку кошти на користь миколаївчанки, якій подібним чином подзвонили нібито від lifecell і заволоділи контролем над її телефонним номером та рахунками.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
