Суд визнав, що компанія частково виконала первинний етап роботи - правовий аналіз і підбір актів
Вінницький апеляційний суд 19 жовтня частково задовольнив апеляційну скаргу юридичної компанії та зменшив суму, яку та має повернути своїй клієнтці за розірваний договір, з 17 000 до 8 500 гривень. Жінка вимагала повернути всі сплачені кошти, адже, за її словами, компанія так і не передала їй результатів роботи - ні проєкту позову, ні клопотання - у визначений договором строк.
Як випливає з постанови, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у квітні 2026 року жінка звернулася до Вінницького міського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Лігал ЛТД Вінниця" про захист прав споживачів. За умовами укладеного 29 липня 2025 року договору № В-29072502 компанія мала підготувати для неї проєкт позовної заяви, проєкт клопотання та забезпечити юридичний супровід подання позову до суду за 17 000 гривень, які позивачка сплатила двома платежами по 8 500 гривень.
Позивачка стверджувала, що станом на 1 жовтня 2025 року компанія не передала їй жодного результату робіт, не надала акт про надання послуг і не підтвердила факту вручення проєкту позову чи клопотання. Тож у цей день вона подала письмову заяву про розірвання договору з вимогою повернути всі 17 000 гривень. Відповідь від компанії вона отримала лише через два з половиною місяці - листом від 16 грудня 2025 року, до якого додавалися копія договору, акт про надання послуг, проєкт позовної заяви та проєкт клопотання. Відмову повернути кошти жінка отримала поштою 23 грудня 2025 року, а вже 25 грудня подала письмові заперечення на акт.
Вінницький міський суд 15 липня 2026 року повністю задовольнив позов, визнавши договір розірваним з 1 жовтня 2025 року та стягнувши на користь жінки всі 17 000 гривень, а додатковим рішенням від 8 вересня 2026 року - ще 10 000 гривень витрат на правничу допомогу. Компанія з цим не погодилася й подала апеляцію, наполягаючи, що фактично виконала первинний етап роботи - правовий аналіз ситуації та підбір нормативно-правових актів, який за договором становив половину вартості послуг.
"Позивачка неодноразово відвідувала офіс юридичної компанії, обговорювала деталі справи, узгоджувала правову позицією", - йдеться в апеляційній скарзі товариства.
На підтвердження компанія надала витяги з внутрішньої CRM-системи про відвідування позивачкою офісу 1, 8 та 14 серпня і 26 вересня 2025 року, а також листування сторін у месенджері Viber. У цьому листуванні жінка 12 серпня 2025 року спершу писала представнику компанії про бажання розірвати договір, а наступного дня повідомила, що вирішила продовжити співпрацю й погодилася доплатити другу частину вартості послуг, яку й сплатила 19 серпня 2025 року.

Апеляційний суд погодився з висновком про припинення договору з 1 жовтня 2025 року, однак не погодився з поверненням усієї суми. Колегія суддів дійшла висновку, що листування та дані CRM-системи у сукупності доводять виконання первинного етапу юридичної роботи - правового аналізу та підбору нормативних актів, вартість якого сторони погодили окремим пунктом договору в розмірі 8 500 гривень.
Водночас суд встановив, що матеріали справи не містять доказів передання позивачці готового проєкту позовної заяви чи клопотання до 1 жовтня 2025 року, а акт про надання послуг компанія склала в односторонньому порядку вже після припинення договору. Суд послався на правову позицію Верховного Суду, згідно з якою сторона, яка не отримала зустрічного надання в обсязі сплаченої суми і відмовилася від договору, вправі вимагати повернення коштів лише в тій мірі, в якій порушено еквівалентність такого надання.
Апеляційний суд також зменшив розмір витрат на правничу допомогу - з заявлених 10 000 гривень у першій інстанції та 5 000 гривень в апеляції до 8 000 і 3 000 гривень відповідно, пояснивши це невисокою складністю справи. Оскільки позов задоволено на 50%, з компанії стягнули 5 500 гривень таких витрат. Постанова набрала законної сили з дня ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суд пояснив, що припинення договору саме по собі не означає автоматичного повернення всієї сплаченої суми: виконавець не вправі утримувати оплату лише за ті послуги, фактичне надання яких не доведене. У цій справі колегія суддів визнала доведеним виконання лише первинного етапу робіт на 8 500 гривень, а решту суми, за відсутності доказів передання готових документів, компанія мала повернути клієнтці.
Подібні спори споживачів з компаніями за невиконані або неналежно виконані послуги трапляються у судовій практиці регулярно. Раніше Інформатор повідомляв, що власник Toyota RAV4 вимагав у автодилера 118 тисяч гривень за стук рульової рейки, однак Вінницький апеляційний суд залишив у силі відмову в позові, оскільки чоловік не довів наявності істотного недоліку автомобіля. Також ми писали, що суд скасував борг клієнтки ПриватБанку за шахрайський кредит на майже 42 тисячі гривень, встановивши, що зловмисники оформили позику без її участі.