Голосування 48-51 провалилося після того, як республіканці назвали зусилля демократів відволіканням уваги
Сенат США 20 листопада вкотре не підтримав резолюцію демократів про припинення війни з Іраном, і це перше голосування республіканців щодо конфлікту після масштабної поразки партії на проміжних виборах. Документ, який до того вже ухвалила Палата представників із більшістю республіканців, не набрав потрібної кількості голосів у Сенаті. Попри провал, демократи протягом усього року вже багаторазово ініціювали подібні голосування в обох палатах Конгресу, намагаючись використати тему війни у своїй політичній кампанії. Результат голосування склав 48 проти 51.
Про це повідомляє AP. Сенатор-демократ від Вірджинії Тім Кейн, який очолює зусилля щодо обмеження воєнних повноважень президента, наголосив на втомі американців від конфлікту.
"Американська громадськість втомилася від цього. Американці також втомилися від зростання цін на бензин і дизель та інших речей, які подорожчали й завдали удару по простих людях через цю війну", - сказав Тім Кейн.

Республіканці, визнаючи, що високі ціни на пальне вдарили по їхній політичній репутації, усе ж назвали подібні голосування спробою відвернути увагу від реальних питань. Сенатор-республіканець від Монтани Тім Шихі перед голосуванням заявив, що Сполученим Штатам варто завершити розпочате та захистити країну й союзників.
За резолюцію проголосували республіканці Сьюзан Коллінз з Мейну, Ліза Мурковскі з Аляски та Ренд Пол з Кентуккі, тоді як демократ Джон Феттерман з Пенсільванії та республіканець Том Тіліс із Північної Кароліни, що раніше підтримував подібні ініціативи, цього разу проголосували проти резолюції разом із більшістю партії.
За даними опитування виборців AP Voter Poll, що охопило понад 100 тисяч респондентів у США, близько 6 із 10 виборців вважають, що Сполучені Штати ухвалили "неправильне рішення", розпочавши військові дії проти Ірану. Більшість із цих невдоволених виборців підтримали кандидатів-демократів на місцевих виборах до Палати представників.
Палата представників уперше схвалила резолюцію про воєнні повноваження в червні, а згодом ухвалила ще одну в липні - обидві мали на меті зупинити дії США проти Ірану. Сенат за цей час провів понад десяток голосувань щодо припинення війни, більшість із яких провалилися. У червні Сенат спершу все ж підтримав подібну резолюцію, але вже наступного дня республіканці змінили позицію після того, як президент Дональд Трамп розкритикував їх на закритій нараді за обідом.
Сама резолюція не потребує підпису президента і юридично не зобов'язує завершити бойові дії, проте має символічне значення як публічний докір військовій політиці адміністрації. Конституція США надає Конгресу повноваження оголошувати війну, водночас залишаючи за президентом як головнокомандувачем право на окремі військові дії. Закон про воєнні повноваження, ухвалений після війни у В'єтнамі, встановлює, що для тривалих воєнних операцій понад 60-90 днів президенту потрібна згода Конгресу.
Раніше Інформатор повідомляв, що Трамп натякнув на рішення щодо Ірану після 1 січня, заявивши, що Вашингтон визначиться з подальшими кроками після цієї дати, хоча й не пояснив, чим вона принципова. Президент також визнав, що є ознаки того, що Тегеран розглядає біологічну чи хімічну зброю, оскільки ядерний напрям для нього заблокували значно сильніше. Також ми писали, що 17 листопада американська авіація завдала нового удару по острову Кешм, вразивши пускову установку ракет у відповідь на дії Корпусу вартових ісламської революції проти персоналу та активів США в регіоні.