Шахраї вкрали 12 467 гривень через Приват24 - що вирішив суд
Суд визнав, що транзакції пройшли через офіційну ідентифікацію, тож вину банку не довели.
Бродівський районний суд Львівської області 14 жовтня відмовив клієнтці АТ КБ "ПриватБанк" у позові про відновлення 12 467 гривень, які зникли з її рахунку після дзвінка в мобільному додатку "Приват24". Суд встановив, що спірні перекази пройшли через захищену систему з коректними ідентифікаційними даними клієнтки, тож вважав відповідальність банку недоведеною.
Як ідеться у рішенні, внесеному до Єдиного державного реєстру судових рішень, жінка є клієнткою банку, де на її ім'я відкрито "карту для виплат" і кредитну картку "Універсальна". За її словами, 28 серпня 2025 року на її мобільний телефон, прив'язаний до "Приват24", надійшов вхідний дзвінок, схожий на запит підтвердження платежу. Позивачка стверджувала, що на дзвінок не відповідала і жодних дій не вчиняла, але після повторного дзвінка отримала сповіщення про успішно виконану операцію.
За версією позивачки, невідомі особи перевели 12 600 гривень з її "карти для виплат" на її ж карту "Універсальна", на якій до цього не було власних коштів, а звідти гроші одразу пішли на рахунок третьої особи в АТ "Райффайзен Банк Аваль". Загальна сума збитків, вказана в матеріалах справи, становила 12 467 гривень. Жінка заблокувала картки через гарячу лінію банку і 29 серпня 2025 року подала заяву до поліції - відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, а її визнали потерпілою.
Банк у відзиві наполягав, що операції здійснювалися через захищений додаток з коректними параметрами ідентифікації користувача, а логін і пароль акаунта до спірних операцій не змінювалися.
"Будь-яке вчинення фінансових операцій на карткових рахунках об'єктивно неможливе без введення секретних даних і реквізитів, які відомі виключно власнику рахунку", - зазначила представниця відповідача Рура Н.В.
У судовому засіданні представниця банку додала, що спірні транзакції стали можливими через те, що позивачка із власної волі чи через необережність надала третім особам доступ до конфіденційної інформації або розголосила дані під час вхідного дзвінка.
Що встановив суд у рішенні
Суд встановив, що позивачка є клієнтом АТ КБ "ПриватБанк", де на її ім'я відкрито платіжні картки на підставі Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 13 лютого 2023 року. За матеріалами справи, 29 серпня 2025 року о 09:51 на рахунках позивачки відбулося зарахування 12 600 гривень з карти для виплат на карту "Універсальна", а вже о 09:53:46 здійснено переказ 12 467,23 гривні на інший рахунок через сторонній платіжний сервіс із ручним введенням номера картки та технологією захищеної ідентифікації 3D-Secure.
Суд навів низку встановлених обставин:
- з 13 серпня 2025 року в акаунті "Приват24" фіксувалися входи з нетипового пристрою Samsung із використанням VPN-сервісу ProtonVPN;
- вхід 13 серпня 2025 року здійснювався з правильним логіном і постійним паролем, з додатковим підтвердженням через телефонний IVR-дзвінок на фінансовий номер позивачки;
- фінансовий номер телефону та постійний пароль під час оспорюваних транзакцій не змінювалися;
- технічних збоїв у роботі систем банку не зафіксовано;
- 29 серпня 2025 року о 09:59:55 клієнтка звернулася на гарячу лінію банку, повідомивши, що перед цим продавала товар на OLX, переходила за стороннім посиланням, а картка нею давно втрачена;
- у цій же розмові жінка повідомила, що спроби зняття коштів фіксувалися ще вночі 28 серпня 2025 року, однак до банку вона звернулася лише після проведення спірних операцій.
На підставі цих даних суд дійшов висновку, що доступ до додатка та перекази стали можливими внаслідок дзвінка на телефон позивачки та подальшого підтвердження операцій нею самою. Суд зазначив, що логін, пароль і ключові параметри доступу до акаунта до здійснення операцій примусово не змінювалися ні банком, ні сторонніми особами без попередньої авторизації.
Суд також звернув увагу, що станом на 11 травня 2026 року досудове розслідування за заявою жінки тривало, а особу чи осіб, причетних до правопорушення, не встановили. Через це сам факт відкриття кримінального провадження суд не визнав достатнім доказом протиправності дій банку.
"Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях", - йдеться в рішенні Бродівського районного суду.
Суд дійшов висновку, що позивачка не надала належних і достатніх доказів порушення банком умов договору чи технічного збою в системі захисту, тоді як матеріалами справи підтверджено проведення транзакцій через коректну ідентифікацію клієнта. У підсумку в задоволенні позовних вимог до АТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів суд відмовив повністю. Рішення можна оскаржити протягом тридцяти днів з дня проголошення до Львівського апеляційного суду.
Чому банки нечасто визнають провину за дистанційні перекази
У подібних справах суди передусім зважають на те, чи змінювалися ідентифікаційні дані клієнта і чи фіксувалися технічні збої на боці банку. Якщо перекази пройшли через коректну авторизацію, а клієнт не довів, що дані вкрали без його участі, відповідальність найчастіше покладають саме на користувача рахунку.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд відмовив клієнту ПриватБанку у поверненні 7800 гривень, викрадених шахраями, оскільки операції пройшли через нові пристрої клієнта і нову IP-адресу, а суд визнав це наслідком необачної поведінки самого позивача. Також ми писали, що Рівненський апеляційний суд зобов'язав ПриватБанк повернути чоловікові 74 тисячі гривень після шахрайського списання, оскільки банк не зміг довести, що перекази ініціював сам клієнт.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
