Зеленський звільнив Залужного – і тепер матиме проблеми: які саме

Президент звільнив Головкома ЗСУ не з політичних мотивів. Конкуренція на президентських виборах, яку часто називають головною причиною, тут ні до чого. Хоча б тому, що й самі вибори зараз не заплановані. Важливіше інше: ситуація на фронті зараз важка – і це не пов'язано із Залужним. Дефіцит снарядів, а також дефіцит людей, особливо у піхоті – не прорахунок головкома. Якщо фронт посиплеться, у всьому буде винен Зеленський. Та й Сирський, як новий Головком. Виходить, відправляючи Залужного у відставку 8 лютого, Президент поставив себе у вразливе становище. І зараз неясні справжні причини такого рішення, попри те, що воно готувалося вже давно.

Фактор Х

З інсайдерських джерел відомо, що спроба відставки Залужного 29 січня, коли новина потрапила до медіа без офіційних підтверджень, могла статися спонтанно. Президент та головком почали сперечатися – і пролунало слово «відставка».

Звісно, у команді Зеленського ця відставка багаторазово обговорювалася і до 29 січня. В оточенні глави держави були люди, які підтримували ідею прибрати Залужного. Але були також і противники подібного рішення. Сам Зеленський схилявся до відставки Головкома. Тож навіть якщо тоді вийшов експромт, то він був добре підготовленим.

Але одразу почалися проблеми. Генерали, яких розглядали на місце Залужного, начебто почали відмовлятися від «привабливої пропозиції». Зокрема й генерал Сирський, який у підсумку став Головкомом ЗСУ. Західні партнери також висловили своє здивування.

Причини, через які місце Залужного займати ніхто не поспішає, відомі:

• В армії гострий дефіцит артилерійських снарядів. Через це ЗСУ не можуть адекватно відповідати артвогнем там, де росіяни йдуть на прорив оборони. Є повідомлення з Авдіївки та з Куп'янська, де це цілком очевидно.
• Брак піхоти. Тут ситуація катастрофічна: бійці виснажені, їх мало, вони на межі можливостей, страждають в окопах від інфекцій та обморожень – а замінити ніким. Нещодавно про це написала впливова американська «Вашингтон пост». А мобілізацію за фактом провалено. Звідси й законопроекти, над якими б'ється Верховна Рада.

Виходить, новому Головкому дістається військова машина в неважному стані. Причому це зовсім не через вину Залужного. Ані провалена мобілізація, ані, тим більше, проблеми з озброєннями – не зона відповідальності Головкома ЗСУ.

А що буде, якщо фронт зараз посиплеться? Змінили Залужного – і здали Авдіївку… Це просто жахливий піар.

Отже, замінити Головкома у подібній ситуації – це прийняти вогонь на себе. Політично неправильне рішення. Але зараз війна – і влада часто ухвалює невигідні для себе рішення. Таку думку політолог Володимир Фесенко висловив у розмові з Інформатором. Він вважає, вирішальною причиною відставки Залужного став «фактор Х» - той, про який громадськості і навіть експертам нічого не відомо і який може бути держтаємницею.

«Адже ми не знаємо про зміст їх [Зеленського та Залужного – авт.] відносин. Ані тієї інформації, що кладуть на стіл Президентові, ані про те, хто і що говорить в оточенні Залужного. А такі речі, насправді, дуже впливають на рішення», - зазначає Фесенко.

З якими проблемами зіткнеться Зеленський

Що ж виходить? Причини відставки незрозумілі, можливо, це держтаємниця. Проте зрозуміло, що команда Зеленського, яка завжди надавала важливого значення своєму іміджу, цього разу зіграла проти себе.

Ситуація, звичайно, не така жахлива, як малювали раніше так звані «експерти» та підконтрольні росії медіа. Вони, наприклад, припускали, що у разі відставки Залужного буде новий Майдан. Друга страшилка – ЗСУ та сам Залужний захоплять владу, та скинуть Зеленського.

Зрозуміло, що нічого такого не станеться: ці сценарії в Україні нереальні, особливо за умов війни. При цьому в ОП враховували ймовірне невдоволення військових відставкою свого головкому. Про це Інформатору повідомило джерело в Генштабі ЗСУ:

"Дуже грамотно спрацювали. Лякали нас його відставкою чотири рази. Перші два був скандал. Потім знову скандал [29 січня, - авт.]. На четвертий сказали, що погодили із США. Дали людям випустити пару. А потім - звільнили. І тепер обурень в армії швидше за все не буде".

До речі, те саме джерело повідомило, що є велика ймовірність повернення Ганни Маляр чи на посаду заступника міністра оборони, чи на важливу посаду у ЗСУ. Вона людина, близька до нового Головкома Сирського.

Все це не спростовує факту, що влада тепер матиме проблеми. Хоч і менш радикальні, ніж, наприклад, Майдан.

Перша проблема – падіння довіри. Для великої кількості українців Залужний – народний герой. Його рейтинг, можливо, вищий за президентський. Народ не піде на Майдан, але довіра до Зеленського неминуче знизиться. І поки що складно сказати, наскільки.

Друга проблема – у словах самого Зеленського щодо відставки Головкома:

«Ми маємо чесно говорити: відчуття стагнації саме на південних напрямках та складності у боях на Донеччині вплинули на громадський настрій. Українці стали рідше говорити про перемогу…» - заявив Зеленський.

Отже, Залужного відправили у відставку, щоб подолати стагнацію. Були навіть уточнення від експертів із президентського пулу: Залужний добрий в обороні, але для наступальних дій потрібен інший командир.

Але питання, що буде, якщо прорив не станеться ні навесні, ані влітку. Тобто у 2024 році повториться та сама стагнація? Це проблема і для Президента, і для нового Головкома ЗСУ, до того ж, що ні від першого, ні від другого вона не залежить.

Є об'єктивна ситуація: постачання озброєнь з-за кордону суттєво скоротилося. У Конгресі США, головного донора, завис проект про військову допомогу Україні – і не факт, що найближчими місяцями його буде ухвалено. Узгоджена ЄС допомога у розмірі 50 млрд євро – несумісна сума, оскільки її буде розтягнуто на три роки. Та й призначення цієї допомоги не тільки військове.

Які перемоги у такій ситуації? Адже є сценарій, що слідом за тактичними невдачами, такими, наприклад, як можлива здача Авдіївки, будуть серйозніші поразки. І тоді це справді викличе серйозне соціальне обурення та навіть протест.

Третя проблема – міжнародний імідж. Як і в нас, на Заході експерти оцінюють конфлікт між Зеленським та Залужним як боротьбу за владу. Там у це вірять навіть більш охоче, ніж в Україні, оскільки менше розуміють нюанси. Але триматися за місце у розпал війни – це погано для іміджу.

За фактом з початку війни склався своєрідний поділ ролей між Президентом та ЗСУ. Армія бореться, а Президент (а також виконавча влада, включаючи і міністерство оборони) «вибиває» з міжнародних партнерів військову та фінансову допомогу для оборони та економіки.

Допомогу нам дають саме під імідж: демократична держава та її голова, який чесно переміг на виборах, борються з авторитарною агресією. А от якщо глава держави зливає бойового генерала, бо той став популярнішим... Як казав Кернес Добкіну, «так тобі грошей ніхто не дасть».

Чому Залужний не був конкурентом Зеленському на виборах

Раніше Інформатор писав, що незважаючи на високу популярність, Залужний до відставки не становив загрози Зеленському як конкурент на виборах. Причини прості: Залужний популярний, поки він – головком ЗСУ, який зумів утримати ситуацію у найважчі – перші місяці війни.

Але допоки Залужний Головком ЗСУ, він не може висувати свою кандидатуру в президенти. Якщо ж головком із власної ініціативи попроситься у відставку, заради боротьби за президентське крісло, довіра до нього може похитнутися. І грамотний піар команди Зеленського доб'є генерала (а піар у президентської команди – грамотний). Виходить, найкращий спосіб «усунути конкурента» – не відправляти Залужного у відставку.

Проте якщо Залужного звільняє Зеленський, то генерал перетворюється на жертву амбіцій влади. Його рейтинг зростатиме, тоді як у президента зростатимуть проблеми. Можливі військові невдачі у 2024 році ще більше підвищать довіру до генерала.

Саме тому Інформатор припускав, що відставка Залужного не пов'язана з політичною конкуренцією. Але факт у тому, що тепер рейтинг Залужного для глави держави став справжньою проблемою. У перспективі, може, найважливішою з усіх. Навіть незважаючи на те, що Залужний, як кажуть, не має президентських амбіцій.