Що трапилося із Залужним – три головні версії: вибори, Станіславович чи раптова перевірка
Оточення президента могло стати першоджерелом непідтверджених чуток про відставку головкома, щоб дізнатися про справжнє ставлення суспільства та армії до подібного перебігу подій: Залужного могли намагатися зняти з посади через невдалий контрнаступ та суспільне незадоволення мобілізацією
Вечір понеділка, 29 січня, перестав бути томним, як тільки блогери та екс-нардепи, такі як Борислав Береза, заявили про ймовірну відставку Залужного. Олії у вогонь підлили telegram-канали, які традиційно асоціюють з офісом президента. Один із них навіть поставив фото Залужного та під ним двозначний підпис «Дякую!», а в іншому попередив – «не сотвори собі кумира». При цьому офіційні особи мовчать або обмежуються загальними натяками. До кінця неясно, що все-таки трапилося: Залужний усьо – чи ні. Можливо, так і задумано. Інформатор наводить три основні версії того, що може відбуватися із головкомом ЗСУ.
Версія 1. Відставка Залужного – це підготовка до виборів президента
В Офісі президента давно розглядають Залужного як конкурента Зеленському. І давно мають із головкомом розбіжності. Якщо версія про політичну конкуренцію вірна, то відставка Залужного означає, що 2024 року відбудуться вибори президента. Не навесні, як належить згідно Конституції – але все ж таки вибори будуть.
Ця версія має серйозний аргумент, щоправда, інсайдерського плану. З джерел у МЗС нам відомо, що проведення виборів президента у визначений Конституцією термін (можна трактувати – у 2024 році) низкою країн Євросоюзу розглядається як умова підтримки вступу України до ЄС. Як відомо, Україна зараз на стадії двосторонніх переговорів з усіма країнами Євросоюзу, які мають голосувати за чи проти ухвалення вступу України до ЄC. Наприклад, мабуть, вимогу щодо виборів висловлює Франція.
І навіть більше: восени 2023 року експерти висловлювали думку, що вибори президента у 2024 році можуть стати аргументом для республіканців США. Як відомо, Республіканська партія зараз блокує виділення 60 мільярдів доларів допомоги Україні.
Навіть якщо ці інсайди не відповідають дійсності, є інші непрямі докази. Зверніть увагу, що Зеленський висловлюється про перспективу виборів президента в інтерв'ю західним медіа вкрай невизначено:
«Якщо ви запитаєте мене, то я вважаю, що нам потрібно думати, як це зробити, – каже Зеленський в інтерв'ю Channel 4 News, відповідаючи саме на питання про вибори. - Я просто не спроможний їх провести через закон, який мені це забороняє. Тобто він забороняє не мені проводити вибори, а забороняє вибори загалом усім інститутам».
Як би там не було, якщо Зеленський справді думає, як провести вибори, то він розуміє, що єдиний реальний кандидат, якому він може програти – це якраз Залужний. В інших політиків шансу перемогти Зеленського немає.
Тоді відставка Залужного є наміром позбутися головного конкурента. Після відставки на Залужного намагатимуться навісити всі проблеми. Їх, строго кажучи, дві: провал літнього контрнаступу та жорстка мобілізація, коли людей хапають на вулицях та насильно тягнуть на війну. Зробити буде нескладно, адже сам Залужний нещодавно називав звільнених військових комісарів професіоналами та шкодував про їхнє усунення.
Щоправда, ця версія має доволі слабку сторону. Справа в тому, що Залужний справді користується величезною довірою українців. Але все це – допоки він керує ЗСУ.
І поки Залужний головком, у виборах він брати участь не може. А якщо головком скаже громадськості, що кидає армію заради битви за місце президента, довіра до нього швидко похитнеться. Політтехнологи Банкової не можуть цього не знати.
Інша річ, якщо Залужний піде не сам, а його звільняють. Тоді він перетворюється на жертву корумпованої влади і розпочинає боротьбу з нею, перетворюючись на ікону для всіх незадоволених Зеленським або тим, хто вагається. Виходить, правильна тактика, як виграти вибори у Залужного то є залишити його головкомом. Інформатор раніше писав про це дуже докладно.
Версія 2. Станіславовича на заміну
Головна проблема Залужного – у невдалому літньому контрнаступі. І не важливо, що він міг зірватись не з вини головкому. Тут все просто – хтось має відповісти: і хто як не головна людина в ЗСУ?
Відповідальні за невдалий контрнаступ більш цікаві для Заходу. Адже Україні життєво потрібна допомога від Євросоюзу та США. А там є як прихильники такої допомоги, так і жорсткі супротивники. Причому останніх стає дедалі більше.
Один із аргументів тих, хто вважає недоцільною допомогу Україні, добре відомий: вони стверджують, що Росію неможливо перемогти на полі бою. У такому разі відставка головкома є аргументом для західних партнерів про те, що справа не у неможливості перемоги над росією. А скоріше про роль персонального чинника: легендарний командир був добрий в обороні, але для наступу кваліфікації йому не вистачило.
Ймовірно, ця ідея зайде принаймні в американському політикумі. Нагадаємо, авторитетне американське видання The Washington Post кілька місяців тому опублікувало докладний аналіз невдалого контрнаступу ЗСУ. У тексті наголошувалося, що саме помилки Залужного могли стати причиною провалу тієї воєнної операції.
Раніше інформатор навіть розглядав версію, що на відставці Залужного могли наполягати американці. Аж до візиту президента Зеленського до США, ця версія здавалася вельми ймовірною. Відомо, що головком мав конфлікт із генералом Марком Міллі, головою Об’єднаного комітету начальників штабів США. Але після відвідин Зеленським Вашингтона градус напруги навколо Залужного, як здавалося, знизився.
Проте, якщо проаналізувати, що саме дорікає Залужному Мар'яна Безугла (яка за фактом могла стати голосом Офісу президента в його намірі відправити головкому у відставку), то, по суті, її закиди зводяться до того ж. Безугла багаторазово називала Залужного слабким стратегом.
Якщо ця версія вірна, то Залужного мають замінити на генерала Сирського, який чудово показав себе саме у наступальних операціях, наприклад, восени 2022 року у Харківській області. Відомо, що у Залужного ту операцію вважали ризикованою, проте вона виявилася успішною.
Також із джерел у ЗСУ нам відомо, що збройні сили зовсім не так монолітно виступають за Залужного, як здається ззовні. Дехто, особливо серед військового керівництва, за Станіславовича (Олександра Станіславовича Сирського). Тому призначення Сирського не призведе до протестів у ЗСУ, як каже низка експертів.
А ось призначення глави ГУР Кирила Буданова навряд чи є можливим. Йому буде складно швидко знайти таку саму підтримку, якою користується генерал Сирський.
«Безугла написала, що Буданов – здібний генерал, здатний приймати екстраординарні рішення. Але в нього є недолік – він зростав у специфічній системі ГУРу. І незважаючи на чудові особисті знайомства з багатьма військовими, Буданов не ріс у військах. ГУР у нас навіть не підпорядковується генеральному штабу, що ймовірно є великою помилкою. Генштаб має не просити військову розвідку, а наказувати їй. А ГУР у нас підпорядковується Міністерству оборони, так то було придумано. Сказати, що ГУР у нас "долюблюють" у військах – я б так не сказав. І Буданову доведеться розбиратися з тим, що називається «генеральська мафія», - каже з цього приводу Олексій Арестович.
Версія 3. Раптова перевірка
Є й третя версія того, що відбувається із головкомом ЗСУ Валерієм Залужним. Вона здається парадоксальною, так само, як і багато подій, що трапилися за останній час.
Нерідко повідомляється, що між Зеленським та Залужним існують глибокі особисті протиріччя. Про це, наприклад, згадує американо-британський журналіст Саймон Шустер у своїй новій книзі «Шоумен».
До цього можна додати думку Арестовича, який також був вірогідним свідком конфлікту між Зеленським та Залужним. Арестович припускає, що Зеленському, як верховному головнокомандувачу, тобто людині, яка зрештою відповідає за всі невдачі ЗСУ, в тому числі за контрнаступ, що провалився, в якийсь момент стало некомфортно працювати з такою людиною, як Залужний. І це особиста причина – а зовсім не прагматичний розрахунок – якось могла призвести Залужного до відставки.
Але наслідки відставки Залужного неможливо прорахувати. Як це сприйме суспільство? Як до цього поставляться в армії? Чи буде успішним новий план воєнних дій, якщо повірити Безуглою і припустити, що Залужний не мав жодного плану?
Цілком імовірно, що тестом, за допомогою якого спочатку перевіряли громадську думку, були власне пости Безуглой. Вона писала свою «правду», а політтехнологи та соціологи аналізували коментарі до її постів та уявляли, як суспільство поставиться до реальної відставки.
У такому разі нинішня ситуація могла стати таким самим тестом, тільки екстремальнішим і масштабнішим. На це вказує повна відсутність офіційних коментарів на тлі інсайдерської інформації, що ллється рікою.
Що дає такий тест? Якщо суспільство віднесеться до "майже достовірної" інформації про відставку Залужного і промовчить, то незабаром може бути реальна відставка головкому.
Якщо намітяться ознаки соціального вибуху чи обурення в армії, можна спокійно повідомити: жодної відставки не було. І послатися на заяву прес-секретаря президента Никифорова (дуже невиразну). Та додати, що все інше роздмухали недостовірні telegram-канали.
Раптова перевірка – військовий термін, який і передбачає схожий набір дій. Якраз 29 січня Міноборони звітувало про раптову перевірку ТЦК та виявлені там численні порушення. Примітно, що опозиція дотримується приблизно такої самої точки зору:
«Я важаю що це застосування технологій для того, щоб промацати громадські настрої, - сказала у коментарі Інформатору депутат ВР від Європейської солідарності Ірина Фріз. - Я знаю, що Залужний є значним авторитетом для більшості комбригів та командирів підрозділів. Тому влада має діяти максимально адекватно в ситуації, що склалася. А не йти на поводу у технологій та маніпуляцій».
Раніше Інформатор повідомляв, як імовірно розвивалися події навколо можливої відставки Залужного:
- Головком ЗСУ приїхав до президента, де йому можливо запропонували нову посаду. Можливо, це була посада секретаря РНБО.
- Але Валерій Залужний відхилив пропозицію, яку отримав в Офісі президента.
- Незабаром після цього головком повернувся до свого штабу, одночасно політики та представники медіа почали повідомляти про його відставку, найчастіше – із посиланням на власні джерела в Офісі президента, Генштабі та інших відомствах.
