Зеленський в ООН, знищення штабу ЧФ у нашому Криму та зернова суперечка між Україною та Польщею: головне за тиждень

Головною подією тижня можна вважати візит української делегації до Нью-Йорка, де саме проходила Генеральна Асамблея ООН. Після зустрічі Зеленського та Джо Байдена з'явилася інформація, що Київ таки отримає довгоочікувані ракети ATACMS. Суперечка щодо експорту зерна між Польщею та Україною, що загрожувала розірвати україно-польський союз досягла апогею, але, схоже, сторони таки досягли компромісного рішення до кінця тижня. ЗСУ впродовж тижня відбивали удари росіян, але не забули надіслати «подарунок» зраднику Денису Пушиліну в Донецьк та феєрично знищили штаб Чорноморського флоту рф в окупованому Криму. Азербайджан зумів повернути контроль над Нагірним Карабахом, а Вірменія слушно звинуватила кремль у зраді союзницьких зобов’язань. Про ці та інші події читайте в матеріалі Інформатора.

Понеділок, 18 вересня: Генасамблея ООН, візит Зеленського до США, удар по адміністрації Пушиліна та звільнення в Міноборони

Головною новиною на початку тижня стало те, що президент Володимир Зеленський прибув до США, щоб узяти участь у засідання Радбезу та Генасамблеї ООН. Але в США вважають, що справжньою причиною візиту стало складне голосування в Конгресі за виділення додаткової фінансової допомоги Україні.

На тлі наближення президентських виборів, наростає вплив ультраправого протрампівського крила в республіканській партії, тому Білий Дім остерігається потужного спротиву. 21 вересня Зеленський у парламенті Сполучених Штатів закликав підтримати урядовий пакет. Є надія, що США таки виділять допомогу, принаймні спікер Палати представників, республіканець Кевін Маккарті запевнив, що розмова із Зеленським була «хорошою» і «продуктивною», а пізніше додав, що має намір залишити допомогу Києву в проєкті бюджету.

ЗСУ зуміло «здивувати» ворогів: 18 вересня під ударом опинилася адміністрація ватажка терористів «днр» Дениса Пушиліна, що розташована в центрі тимчасово окупованого Донецька. Як стверджують російські пропагандисти, українські сили застосували артилерію, унаслідок чого будівля отримала серйозні ушкодження. На жаль, сам Пушилін унаслідок удару не постраждав.

У цей же день Уряд звільнив багатьох заступників Міноборони, включно з Ганною Маляр. Однак перший заступник міністра оборони Олександр Павлюк залишився на своїй посаді. Звільнення стали наслідком корупційних скандалів у відомстві, а передувало цьому призначення очільником Міноборони Рустема Умерова.

Вівторок, 19 вересня: сварки з Польщею через експорт зерна

На тлі наближення виборів польська влада намагається захистити селян перед напливом дешевого українського зерна. Пік конфлікту припав на перепалку президентів Зеленського та Анджея Дуди на полях Генасамблеї ООН. Український президент натякнув, що «дехто в Європі грає в солідарність» а, насправді допомагає «підготувати сцену для московського актора». Натомість Анджей Дуда порівняв Україну з потопельником, який «може просто потопити рятівника». Після цього премʼєр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що наразі Варшава не надає Києву озброєння, адже зосереджена на власному захисті.

Однак далі буди кроки на зустріч: сторони заявили про досягнення домовленостей щодо розблокування українського зерна, Польща послабила риторику, щодо припинення допомоги, заявивши, що заяви «не так інтерпретували». Натомість Зеленський здійснив візит до польського Любліна, де зустрівся з польськими волонтерами, нагородив їх та подякував полякам за підтримку.

Середа, 20 вересня: Азербайджан повернув Нагірний Карабах

У цей день Азербайджан оголосив про повернення повного контролю над Нагірним Карабахом. Невизнана республіка, переважну частину населення якої складають етнічні вірмени, оголосила капітуляцію. Це стало крапкою в завершенні багаторічного конфлікту, який підтримувався росією. Військова операція тривала приблизно півтори доби.

Премʼєр Вірменії Нікол Пашинян звинуватив Азербайджан у початку етнічних чисток на території невизнаної Нагірно-Карабаської республіки, але заявив, що збройні сили країни не братимуть участь у війні. Через це у Єревані почалися масові акції проти влади, як кажуть, за підтримки кремля, який вирішив змістити демократичну вірменську владу.

Пашинян натомість звинуватив росію, союзника Вірменії по ОДКБ, яка мала б гарантувати статус-кво в Нагірному Карабасі, у зраді. Втім, путін так зав'язнув у війні проти України, що нічим не відповів, навіть, на вбивство азербайджанцями власних «миротворців». Іронічно, але кремль, який під приводом захисту «російськомовних дабмаса» почав війну в Україні, заявив, що Азербайджан має право вести бойові дії в Карабасі, оскільки це його територія.

Четвер, 21 вересня: відновлення атак росіян по українській інфраструктурі, фінмоніторинг для чиновників

Власне, ракетні обстріли та нальоти дронів тривали впродовж усього тижня, але в ніч проти 21 вересня кремль здійснив одну з найбільших атак на українські міста, випустивши крилаті ракети по Києву, Харкові, Рівному, Черкасах, Хмельницькому, Львові. Пошкоджень зазнали промислові та цивільні об’єкти, багато людей, зокрема діти, отримали поранення, декого вбили. Також повідомляють про пошкодження енергетичного об’єкту на Рівненщині, через що частину регіону тимчасово залишили без світла — ударів по українській енергетичній інфраструктурі не було вже пів року.

У цей же день українська Верховна Рада, на вимогу МВФ, прийняла цікавий законопроєкт, який передбачає довготривалий моніторинг фінансового положення політично значущих осіб. Ініціатива також пропонує створити реєстр таких осіб, включно з колишніми посадовцями з різних сфер влади. Зараз проєкт очікує на друге читання та підпис президента Зеленського.

П’ятниця, 22 вересня: знищення штабу Чорноморського флоту рф

Україна, завдаючи ударів у відповідь, традиційно, концентрується на військових цілях. Удари по окупованому Криму стали буденністю. До прикладу, по авіабазі в Саках 21 вересня ударили «Нептуном» та БПЛА. Під час атаки там перебувало щонайменше 12 бойових літаків (Су-24 та Су-30), а також ПЗРК «Панцир». Там же була база підготовки операторів іранських БПЛА «Mojaher».

Але хітом тижня став удар по штабу Чорноморського флоту рф у Севастополі в п’ятницю, 22 вересня. Окупанти намагаються приховати втрати, але фото та відео з місця події, які «гуляють» по телеграм-каналах, свідчать, що шкода для ворогів дуже велика: у цей час саме відбувалася нарада керівництва.

Субота, 23 вересня: ATACMS для України

Під час свого візиту до США Зеленський зустрівся з президентом США Джо Байденом. Він пообіцяв Україні подальшу підтримку й оголосив великий пакет допомоги. Але українців розчарувало те, що, нібито про постачання далекобійні ракети ATACMS не йшлося.

Але в суботу з’явилася нова інформація, виявилося, що США таки пообіцяли передати Україні далекобійні ракети ATACMS. Новину вирішили не оголошувати передчасно, аби рф не встигла до цього підготуватися. Щоправда, у Білому Домі зауважують, що йдеться про «невелику кількість» ракет. Вони будуть оснащені касетною бойовою частиною для знищення піхоти й бронетехніки, а не однією боєголовкою, яка потрібна для руйнації, до прикладу, Кримського мосту. Ракети матимуть радіус дії до 300 кілометрів, як того передбачають експортні обмеження. На відміну від тих же Storm Shadow, ATACMS запускаються не з літаків, а з реактивних систем залпового вогню.

Неділя, 24 вересня: компроміс для українського зерна та підпал «Котохати»

У Польщі знайшли компромісне рішення щодо українського зерна. Варшава забороняє його експорт на внутрішній ринок, але натомість обіцяє якнайшвидше організувати транзитний коридор, аби українські фермери могли переправляти зерно в інші країни. Відповідну заяву зробив президент Польщі Анджей Дуда в неділю, 24 вересня. Він запевнив, що Варшава турбується про українських експортерів і про країни, які потребують українського зерна. Водночас за його словами, Польщу повністю забезпечують свої фермери. Дуда каже, що хоче забезпечити якомога інтенсивніший транспорт української сільгоспродукції територією країни. Компромісне рішення має покласти край суперечці, яка підточує україно-польську єдність перед обличчям спільного ворога.

Іншою подією, яка вразила українців у неділю став підрив притулку котів у Києві. Невідомі підірвали будинок для тварин «Котохата», загинули або постраждали щонайменше 60 тварин. Так чи інакше постраждали майже всі тварини, яких рятувальники та волонтери встигли витягнути з пожежі. Частина з них у реанімації.

Свідки кажуть, що в перші секунди після вибуху, якийсь чоловік голосом гучно лаявся. Опікуни повідомляють про погрози, які й раніше лунали на адресу «Котохати».

Відеоогляд новин тижня дивіться тут:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.