Як і чому українськи громадяни починають співпрацювати з агресором й роблять справи, що призводять до загибелі співвітчизників
28 серпня СБУ повідомила, що у Херсоні затримали місцеву жінку, яка збирала дані про місця дислокакації ЗСУ та передавала їх російським окупантам. Їй оголосили про підозру у державній зраді – тепер агентці загрожує довічне ув’язнення. Чи не щодня правоохоронці повідомляють про подібні випадки. «Інформатор» дізнався, чому деяка категорія українців допомагає ворогу і працює коригувальниками вогню по своїх же містах.

1 серпня Інгулецький районний суд Дніпра засудив до 9 років позбавлення волі жителя Краматорська Олега Жигуліна. За даними слідства, у березні 2023 року чоловік через Телеграм передав представникам окупантів місця дислокацій українських захисників. Згодом цю інформацію росіяни використали під час обстрілу міста.
Жигулін передав інформацію про розташування бійців ЗСУ в одній зі шкіл міста, станції юних техніків та колишній музичній школі. Окупанти використали цю інформацію та вночі 5 березня вдарили ракетами по школі. Внаслідок обстрілу будівля закладу сильно постраждала.
Після обстрілу засуджений продовжив поширювати в різних телеграм-чатах інформацію про розташування сил оборони України в Краматорську. 9 березня чоловіка затримали та звинуватили у співпраці із росіянами. Фігурант свою вину визнав лише частково.

В соцмережах краматорці писали, що чоловік має чимало друзів та знайомих у росії. Вони переконали його, що під рф буде краще і українцям, треба здаватися.
Наприкінці червня російська ракета влучила у будівлю піцерії в центрі Краматорська – число загиблих сягнуло десяти, а поранених – понад 60. По «гарячих слідах» силовики затримали працівника місцево газорозподільної станції Володимира Синельника, який був завербований ГРУ, тепер йому світить пожиттєвий термін.

У травні цього року у Чугуєві був затриманий відомий український важкоатлет, майстер спорту міжнародного класу з важкої атлетики Геннадій Красильников. Спортсмена звинувачують у роботі корегувальником вогню для армії РФ.

Восени минулого року у Дніпрі був затриманий місцевий підприємець Костянтин Малахов – колишнього соратника одіозного колаборанта Іллі Ківи звинувачують у полюванні за позиціями ППО.
Всі ці люди – українці.
Колишня метрополія, впливаючи на свою бувшу колонію, намагається закріпити свої позиції. Для цього ідеально підходять чиновники, управлінці, військові, активісти та пропагандисти.
А якщо згадати, що з початку 90-х років росія, незважаючи на дві чеченські кампанії, активно почала продавати нафту, газ, реалізовувати за рахунок цього масштабні проекти – гроші у наших сусідів були.
В той же час Україна розвивалась власним шляхом, і не завжди то був вдалий шлях. Наприклад, провінційні містечка Донбасу були вотчинами місцевих олігархів, дуже часто люди виявлялись фактично «прив’язаними» до єдиного заводу чи шахти у місті, де керували ставленики місцевого феодала, а працівникам могли не виплачувати зарплатню по півроку. Настрої таких ось заручників зі сходу мабуть були ідеальною позицією для «вербування». Російське ІПСО вдало грало на їх настроях, підкреслюючи, що тільки рф може забезпечити і справедливість, і стабільність, і московські зарплати.

Кульмінацією стала окупація Криму, з якого росія зробила демонстраційну вітрину. Тому частина мешканців Донбасу повірила у «кримську мрію», інша частина – яка залишилась на підконтрольній Україні території – розділилась на два табори: хтось виступав за Україну, хтось чекав «руського миру».
Свою роль зіграв і мів про «вісім років домбили Бомбас». Тому не дивно, що саме на Донбасі масово виявляють ворожих агентів.
Схожа ситуація в Херсонські та Запорізькій областях – традиційно у аграрних областях якась група людей чекала на «руський мир», проте чисельність цієї групи фактично була значно нижча. Патріотів України там теж вистачало. Бо на Півдні попри всі нюанси було більше свободи, насамперед економічної. Тож на окупованих територіях Півдня росіянам довелося займатися хитрощами та витрачати гроші.
«Після Бучі окупантам у Запорізькій області дали команду місцевих не чіпати. Натомість почали роздавати гуманітарну допомогу, пенсіонерам зробили безкоштовно зуби, лікарям і вчителям збільшили зарплати – тепер половина у нас за росію», - розказує мешканка окупованого Бердянську.
Ідеально для російської вербовки підійшли колишні радянські військові. Приміром, 73-річний колишній КДБіст Олександр Косторний, який проживав на Львівщині, у березні торік передав росіянам координати Міжнародного центру миротворчості та безпеки. Внаслідок ворожого удару загинуло 50 військових, ще понад 100 отримали поранення.
Загалом же агентів кремля в Україні можна розділити на три групи: агенти мимоволі, ідейні та за гроші.
Першій найчастіше стають мимовільними коригувальниками – сюди можна віднести блогерів, которі заради переглядів знімають роботу ППО та місця прильотів. Тим самим допомагаючи ворогу.
«Колив нашому місті поблизу моєї роботи був «прильот» - я першим ділом, як відійшла від шоку тремтячими руками набрала маму. А вона в мене в Росії живе, у сестри старшої. Почала плакати, жалітися – і так всі були на нервах. Вимкнувся зразу телефон і більше до вечора не змогла набрати рідних. А увечері прийшли до мене додому, думала арештують, але просто поговорили, сказали, що хоча мати українка, але ФСБ може все слухати, попередили, щоб більше такого не робила», - розказує жінка з одного з центральних регіонів України.

Набагато гірше справа з ідейними. Такі люди переконані, що саме Україна обстрілювала Донбас, Зеленський – вживає наркотики, росія всіх врятує, а їх самих під дулом пістолета змушують ходити у вишиванках, молитися Бандері і вчити українську мову.
«Страшні люди. В перші місяці війни в нашу квартиру, яку здавали подобово, заселились біженці – десь з-під Маріуполя. На наступний ранок мали їхати за кордон – вони перевернули все у квартирі, попсували шпалери, понаписували на стінах: «це вам, с..ку, за те, що бомбили Донбасс» і купу проклять. А наостанку, як тікали спозарання, ще й конфорки на газовій плиті відкрили», - каже жителька Черкас.
Скрута та відсутність роботи – теж є перевагою при вербуванні агентів. Війна значно вплинула на заробітки – а судячи з переписок, які показує СБУ, за «вдале» полювання за місцями дислокаціями ЗСУ, іноземної техніки чи ППО можна отримати від 20 тисяч гривень і більше. Не кожен зараз може похвалитися такою зарплатнею. Тому окрема категорія громадян - ті, хто співпрацюють з агресорами, за гроші.
Українські спецслужби щодня виявляють злочинців, які співпрацюють із росією, здають координати розташування наший військ, переміщення техніки та особового складу. Робота агентів Кремля коштує життя українців.
Речник Служби безпеки України Артем Дехтяренко пояснює, що російські спецслужби використовують ідеологічно близьких до «руського миру» українців.
Їх вербують під час поїздок до Росії, через родичів і знайомих які перебувають в Росії чи на тимчасову купованих територіях або навіть через соціальні мережі. Також ФСБ може застосовувати шантаж чи грошові кошти, як обіцяну винагороду.

Варто розуміти, що агентура росії формувалась досить задовго до початку військових дій – тож дехто з українців до 24 лютого просто перебував у «сплячому режимі». Потім агенти кремля почали їх активувати та «розконсервовувати».
Варто зрозуміти, що людину відносно врівноважену, тверезо мислячу, адекватну та налаштовану патріотично – не так просто завербувати. Один з українських військових, розповів, як на Донбасі, у прифронтових містах вдається визначити коригувальників і шпигунів.
«Якось на блок-посту затримали чоловіка. Почали перевіряти телефон – в контактах якісь Колі і Полінки. Немає ні мами, ні батька, ні дружини, ні коханої – у звичайної людини все це, зазвичай, є. Видалось підозрілим. Копнули глибше – так і є, «лівий» телефон для зв’язку видали, а от справжній телефон захований у торбі. Загалом, підозрілу людину легко «спалити» - вона знає, що чинить, нервує, переживає, смикається, очі бігають. Це дуже помітно відразу – ще ні одного не зустрічав шпигуна, аби вів себе, як Штірліц у фільмі. Дуже подобається цей фільм я б його зробив би посібником для розвідників – Тихонов дуже гарно невербально демонструє впевненість, свою прямоту, зверхність. На війні таких профі ще не зустрічав» - каже військовий.
У Харківській області винесли вирок колаборанту, який радо зустрів "рускій мір" та влаштувався "патрульним" в Куп'янську після приходу окупантів. Суд призначив 32-річному Денису Туру 12 років ув'язнення за те, що він затримував людей та "здавав" їх росіянам. Також ми розповідали, як можна виявити колаборанта та подати на нього скаргу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.