З картки ПриватБанку зникло 100 тисяч гривень, свідчення у суді Київстару вберегло жінку від необхідності гасити шахрайський кредит
Львівський апеляційний суд врахував дані оператора зв'язку і скасував відмову першої інстанції у справі про шахрайське списання коштів.
Львівський апеляційний суд 31 липня скасував рішення Галицького районного суду міста Львова, яким відмовили жінці, з карткового рахунку якої шахраї списали понад 100 тисяч гривень. Колегія суддів визнала обґрунтованою апеляційну скаргу представника позивачки - адвоката Гринишина Петра Степановича. Первісне рішення 22 травня ухвалила суддя Зубачик Н.Б., відмовивши жінці у задоволенні позову проти Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк". Ключову роль у скасуванні рішення відіграли дані оператора зв'язку "Київстар".
Справу розглядала колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду у складі судді-доповідача Левика Я.А., суддів Крайник Н.П. та Шандри М.М. Повний текст постанови оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. У судовому засіданні брав участь лише представник позивачки Гринишин П.С. Клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відкладення розгляду справи через "проведення в АТ КБ "ПриватБанк" організаційно-штатних змін у підрозділах, що відповідають за правовий супровід судових справ" колегія суддів відхилила як необгрунтоване.
За матеріалами справи, жінка 11 листопада 2020 року відкрила у АТ КБ "ПриватБанк" картковий рахунок з кредитним лімітом 5000 гривень, проте, за її словами, кредитними коштами не користувалася. 23 грудня 2024 року з її картки протягом кількох хвилин відбулося списання коштів на суму 100 498 гривень. У цей же день на її рахунок надійшли й кредитні кошти - банк уклав з нею одразу два кредитні договори по 15 000 гривень кожен, під 31% річних на 36 місяців.
Із розгорнутих виписок по картках, які дослідив суд, встановлено таку послідовність операцій:
- о 14:56 - зарахування 31 550 гривень з іншої картки жінки;
- о 14:58 - зарахування 15 000 гривень кредиту готівкою за договором №24122300059175;
- о 14:59 - зарахування 15 000 гривень кредиту готівкою за договором №24122300059176;
- о 15:02 - списання 30 149 гривень через сервіс MONODirect;
- о 15:03 - списання 29 145 гривень через сервіс MONODirect;
- о 15:05 - зарахування 41 050 гривень з іншої картки жінки;
- о 15:06 - списання 30 149 гривень через сервіс MONODirect;
- о 15:07 - списання 11 055 гривень через сервіс MONODirect.
Наступного дня, 24 грудня 2024 року, жінка звернулася до відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області. Вона повідомила, що напередодні о 14:27 їй зателефонували з номера, представившись працівником банку "ПриватБанк", і невідома особа заволоділа даними її картки. За заявою відкрили кримінальне провадження №12024141390001216 за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.
"Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції", - зазначено у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.02.2018 у справі №552/2819/16-ц, на яку послався апеляційний суд.
Апеляційна скарга наголошувала, що відповідь оператора мобільного зв'язку підтверджує лише можливість доступу до мережі Інтернет, але не факт користування позивачкою мобільним Інтернетом чи мобільним банкінгом. Представник позивачки також звернув увагу, що телефонний дзвінок на номер жінки, за даними Єдиного реєстру досудових розслідувань, відбувся о 14 год. 27 хв. Крім того, у скарзі вказувалося, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги доводи АТ КБ "ПриватБанк" про те, що вхід у "Приват24" відбувався з типового мобільного пристрою жінки та типової IP-адреси.
Ключову роль у справі відіграли дані оператора зв'язку. Із інформації, наданої ПрАТ "Київстар" на вимогу суду, встановлено, що комунікаційним обладнанням компанії зафіксовано користування послугою доступу до мережі Інтернет телефонним номером жінки під час перебування в мобільному обладнанні Realme C67 RMX3890 у період з 14:56 до 15:07 23 грудня 2024 року. Водночас, за тими самими даними ПрАТ "Київстар", у цей самий проміжок часу не зафіксовано отримання вхідного телефонного дзвінка на цей номер від номера телефону з кодом 094.
Апеляційний суд визнав висновки першої інстанції недоведеними
Колегія суддів вказала, що висновки Галицького районного суду міста Львова зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин, які мають значення для справи. Обставини, які суд вважав встановленими, не доведені. Суд першої інстанції відмовив жінці, посилаючись на те, що оспорювані транзакції здійснювалися з фінансового номера телефону, типового мобільного пристрою та типової IP-адреси, які раніше використовувалися при вході в "Приват24".
При цьому в матеріалах справи зазначено, що представник банку Гнатишак О.В. надав суду копію довіреності №11829-К-Н-О від 25.07.2024, чинної до 19.07.2027, спростувавши доводи скарги про те, що відзив подавав неуповноважений представник.
Що вирішив апеляційний суд
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. У розділі "постановила" зазначено, що рішення Галицького районного суду міста Львова від 22 травня 2025 року скасовується, оскільки обставини, які суд першої інстанції вважав встановленими, не відповідають вимогам закону та не доведені належними і допустимими доказами. Колегія суддів наголосила, що саме на банку лежить обов'язок довести, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті контролю над платіжними даними, а таких доказів АТ КБ "ПриватБанк" не надав.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд зобов'язав ПриватБанк повернути киянину 98 001 гривню, яку невідомі шахраї списали з його кредитної картки за лічені хвилини, встановивши, що вхід у "Приват24" відбувався з нетипового пристрою. Також ми писали, що інший суд зобов'язав "Київстар" розкрити дані про фінансовий номер телефону клієнтки банку в аналогічній справі про шахрайський кредит, адже саме на такий номер надходять коди підтвердження платежів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
