Шахраї перевипустили сімку Київстару та взяли на киянку кредит у ФК Арагон
Печерський суд Києва відмовив у позові щодо кредиту на 1500 грн, оформленого після викрадення SIM-картки
Печерський районний суд Києва 30 червня відмовив киянці у визнанні недійсним кредитного договору на 1500 гривень, який невідомі особи оформили на її ім'я після того, як заволоділи її SIM-карткою мобільного оператора "Київстар". Жінка доводила, що не укладала договір і не давала на це згоди, однак суд дійшов висновку, що для захисту її прав вона обрала неналежний спосіб.
Згідно з рішенням, опублікованим у Єдиному державному реєстрі судових рішень, жінка звернулася з позовом до товариства "Фінансова компанія "Арагон", вимагаючи визнати недійсним кредитний договір від 21 березня 2020 року та зобов'язати видалити всі її персональні дані з електронних баз і серверів компанії. Пізніше первісного відповідача замінили на ТОВ "ВВС-Факторинг", яке отримало право вимоги за договором на підставі угоди факторингу.
За версією позивачки, викладеною в позові, 11 березня 2020 року їй зателефонувала невідома особа, яка представилася оператором call-центру "Київстар" і повідомила про необхідність перейти з 3G на 4G через мобільний додаток "Мій Київстар". Жінка стверджувала, що:
- цим додатком вона раніше не користувалась, і акаунт у ньому створила невідома особа просто під час розмови;
- з вечора того ж дня в неї зник інтернет-зв'язок, а відновили SIM-картку лише 3 квітня 2020 року;
- 20 березня 2020 року вона виявила несанкціонований доступ до свого рахунку в "ПриватБанку" та списання коштів;
- з її електронної пошти хтось надсилав заявки на кредити, яких вона не оформлювала;
- з 11 по 24 березня 2020 року невідомі оформили на її ім'я вісімнадцять онлайн-кредитів, зокрема і спірний договір з "Арагоном".
За фактом шахрайства Франківський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області відкрив два кримінальні провадження - 21 та 27 березня 2020 року.
Суд встановив обставини оформлення спірного кредиту
Суд з'ясував, що 21 березня 2020 року між ТОВ "ФК "Арагон" і позивачкою було укладено договір про надання коштів у позику № 5409724 на суму 1500 гривень строком на 15 днів. Підписання відбулося за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого СМС-повідомленням на номер телефону, вказаний у заявці на отримання коштів. Пунктом 4.1 договору передбачалася щоденна плата за користування кредитом у розмірі 1,6% - це 584% річних від суми кредиту.
Згідно довідки, виданої ПрАТ "Київстар", телефонний номер у період з 1 березня по 3 квітня 2020 року обслуговувався відповідно до публічного договору, телекомунікаційні послуги за якими надавались знеособлено (анонімно). 30 квітня 2020 року жінка звернулася листом до ТОВ "ФК "Арагон", повідомивши, що ніколи не користувалася послугами компанії та не давала згоди на обробку своїх персональних даних. У відповідь компанія листом від 3 червня 2020 року повідомила, що призупиняє нарахування відсотків за договором до рішення суду.
21 липня 2020 року ТОВ "ФК "Арагон" передало право вимоги за цим кредитом товариству "ВВС-Факторинг" за договором факторингу.
Чому суд відмовив у позові
Суд дійшов висновку, що позивачка обрала неналежний спосіб захисту своїх прав. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду, суд зазначив, що визнання правочину неукладеним не є способом захисту, встановленим законом, а факт неукладення договору має встановлюватися не окремим позовом про недійсність, а в мотивувальній частині рішення у спорі про захист порушеного права.
"Оскільки неукладений правочин не може бути визнаний судом недійсним, у задоволенні позову слід відмовити через обрання позивачем неналежного способу захисту", - зазначив суд.
Суд встановив, що жінка спірний кредитний договір від 21 березня 2020 року фактично не укладала, оскільки на момент його підписання було відсутнє її волевиявлення та внутрішня воля. Проте саме через це суд визнав договір неукладеним, а не недійсним, що й стало підставою для відмови у задоволенні всіх позовних вимог - як щодо визнання договору недійсним, так і щодо видалення персональних даних. Питання розподілу судових витрат суд не вирішував, оскільки інші учасники справи не надали доказів понесених витрат.
Справи про кредити, оформлені шахраями після викрадення SIM-карток чи персональних даних, стають дедалі поширенішими в українських судах. Ключовою проблемою для позивачів у таких справах лишається правильний вибір способу захисту: суди послідовно розрізняють поняття "недійсний" і "неукладений" договір, і помилка в цьому питанні може призвести до відмови в позові навіть за доведеного факту шахрайства.
Раніше Інформатор повідомляв, що жінці зателефонував нібито працівник "Київстару", який під приводом оновлення мобільного зв'язку виманив дані її картки ПриватБанку та списав 26 тисяч гривень. У цьому випадку суд став на бік постраждалої та визнав її зобов'язання за кредитом припиненими. Також ми писали, що фінансовій компанії "Кредит-Капітал" відмовили у стягненні боргу за договором, який невстановлені особи оформили на чоловіка одразу після крадіжки в нього телефону, документів і банківських карток.
Слідкуйте за нами у Telegram
