Апеляція визнала недійсними кредити на 15 і 50 тис. грн, оформлені на чоловіка після крадіжки SIM-картки
Хмельницький апеляційний суд 7 жовтня залишив без задоволення скаргу АТ КБ "ПриватБанк" і підтвердив рішення про визнання недійсними двох кредитних договорів на загальну суму 65 тисяч гривень, які невстановлені особи оформили на чоловіка після крадіжки його SIM-картки й банківських карток. Чоловік стверджував, що кредитів не укладав, коштів не отримував і третім особам свої дані не повідомляв. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення в оскаржуваній частині без змін.
Як ідеться в постанові, опублікованій у Єдиному державному реєстрі судових рішень, чоловік звернувся до суду в лютому 2025 року з позовом до АТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів. За його версією, 25 червня 2024 року невстановлені особи викрали його мобільну SIM-картку та банківські картки, після чого отримали доступ до системи дистанційного обслуговування "Приват24" і від його імені уклали два кредитні договори.
Позивач наполягав, що жодних операцій із коштами не здійснював, спірних договорів не підписував, а ПІН-коди й паролі нікому не повідомляв. Він звертав увагу, що зняття коштів відбувалося у Хмельницькому, тоді як сам постійно проживає в Дунаївцях. У позові чоловік просив:
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області рішенням від 9 липня 2026 року позов задовольнив частково: визнав обидва кредитні договори недійсними, а в задоволенні решти вимог - щодо скасування заборгованості - відмовив. З банку в дохід держави стягнули судовий збір у розмірі 1937,92 грн.
Банк не погодився саме з визнанням договорів недійсними і подав апеляційну скаргу. За доводами фінустанови, чоловік дізнався про крадіжку приблизно о 17 годині 25 червня 2024 року, але звернувся до банку лише наступного дня о 13:33, а до поліції - 3 липня 2024 року. Банк вважав таку бездіяльність підставою покласти на клієнта відповідальність за спірні транзакції, а також наполягав, що визнання договорів недійсними - неефективний спосіб захисту, оскільки, на його думку, договори слід було визнати неукладеними.
"Позивач повідомив банк на наступний день, 26.06.2024... у позивача було викрадено не лише банківську картку, а й номер телефону, тому фізично повідомити раніше він не мав змоги за даних обставин", - зазначив апеляційний суд.
Апеляційний суд встановив, що входи в обліковий запис "Приват24" 25 і 26 червня 2024 року здійснювалися з мобільних пристроїв марок REDMI та MOTOROLA, тоді як типовим пристроєм чоловіка був SAMSUNG. Геолокація операцій визначалася в Хмельницькому, хоча позивач зареєстрований і проживає в Дунаївцях. Суд також з'ясував, що доступу до акаунта передувала зміна ПІН-коду картки через SMS і в банкоматі, а також зміна пароля з підтвердженням через дзвінки на фінансовий номер телефону позивача. За висновком суду, ПІН-код на момент операцій уже не був інформацією, відомою лише самому чоловіку, - його заздалегідь змінила особа, яка діяла від його імені.
Апеляційний суд врахував і матеріали кримінального провадження, відкритого за крадіжку за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, у якому чоловіка визнано потерпілим. Згідно з обвинувальним актом, 25 червня 2024 року на території автостанції № 2 у Хмельницькому невстановлені на той час особи, скориставшись станом алкогольного сп'яніння позивача, викрали його SIM-картку та дві банківські картки, після чого оформили кредити і заволоділи коштами.
Колегія суддів Хмельницького апеляційного суду дійшла висновку, що банк не довів належними й допустимими доказами, що чоловік своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню ПІН-коду. Суд зазначив, що відсутність вироку в кримінальній справі за обвинуваченням підозрюваних осіб не є підставою для відмови в позові, тому відмовив банку і в зупиненні провадження до розгляду кримінальної справи.
У спорах про шахрайські списання коштів суди встановлюють, чи встиг клієнт вчасно повідомити банк про крадіжку даних, адже до моменту такого повідомлення ризик збитків за законом несе сам користувач, а після нього - банк. Апеляційний суд послався на постанови Верховного Суду, згідно з якими саме банк має доводити вину клієнта, а сам факт коректного введення даних для операції ще не підтверджує, що користувач сприяв втраті ПІН-коду чи іншої інформації.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд відмовив дніпрянці у скасуванні кредиту на 100 тисяч гривень, оформленого шахраями через викрадений телефон, бо вона звернулася на гарячу лінію ПриватБанку лише через одинадцять годин після списання коштів. Також ми писали, що Рівненський апеляційний суд зобов'язав ПриватБанк скасувати 150 тисяч гривень кредиту, який шахраї оформили на жінку, видавши себе за представників "Київстару", адже банк не зміг довести її вину у втраті доступу до рахунку.