З антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки прибрали конкурси на генпрокурора та керівників силових органів
У фінальній версії документа, який має затвердити уряд, більше немає норм про відкритий відбір голови Офісу генпрокурора, директора ДБР і голови Нацполіції
Із проєкту Антикорупційної стратегії виключили положення про прозоре призначення керівників правоохоронних органів. Антикорупційні активісти заявляють про саботаж реформ. У Центрі протидії корупції нагадують про низький рівень виконання зобов'язань перед Заходом.
Проєкт антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки найближчим часом має розглянути уряд. З неї прибрали положення про проведення відкритих конкурсів на ключові правоохоронні посади. Йдеться, зокрема, про відбір генерального прокурора, директора Державного бюро розслідувань та голову Національної поліції.
Про це повідомила журналістка ZN.UA Інна Ведернікова. За наявною інформацією, відповідні норми виключили з документа перед його фінальним ухваленням. Раніше вони передбачали конкурсну процедуру призначення керівників правоохоронних органів.
По суті, зазначає Ведернікова, йдеться про документ, який цього разу вийшов далеко за межі антикорупційної політики й фактично описує стратегію розвитку держави, що воює. Уряд якої працює не лише без стратегії, а й навіть без затвердженої парламентом програми.
"Розрізнені європейські дорожні карти й вимоги, які досі не було зведено в єдиний внутрішній курс дій, тут уперше зібрано в цілісну логіку, яка отримала перший удар в уряді. Хоча Качці (Тарасу Качці, віце-прем'єр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - ред) й вдалося "втримати" ключові положення Стратегії, проти яких були Мінфін, Мін'юст і деякі інші державні органи, він явно виявився не готовий вступати в конфлікт із президентом, який спирається на нереформовані силові органи", - наголошує Ведернікова.
У Центрі протидії корупції відмітили, що такі зміни суперечать очікуванням міжнародних партнерів. Зокрема, Європейський Союз наполягає на реформуванні процедури призначення генпрокурора через відкритий конкурс, а також на обмеженні його повноважень. Водночас у ЦПК стверджують, що попри публічні заяви про виконання антикорупційних зобов'язань, реальний прогрес залишається низьким. За оцінками організації, рівень виконання відповідного плану дій становить лише 9%.
Також зазначається, що в Офісі президента не розробили законопроєкт щодо перезавантаження ДБР. А петиція про звільнення чинного генпрокурора, за словами активістів, неодноразово блокувалася.
"Ми вже писали, що рівень виконання цього плану з 10 пунктів складає всього 9%. Ось це і реальна оцінка намірів української влади. І саме тому Офіс Зеленського шість разів блокував реєстрацію петиції про звільнення генпркокурора Кравченка. І саме тому у Зеленського досі не розробили законопроєкт про перезавантаження ДБР", - зазначили у ЦПК.
Посилена увага міжнародних партнерів до антикорупційних реформ в Україні
За даними ЗМІ, у внутрішніх документах США корупцію розглядають як один із ключових викликів для розвитку держави та її інтеграції до західних структур. Водночас у Європейському Союзі наголошують, що просування України до членства залежить від виконання критеріїв, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.
Так, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна не зможе приєднатися до Європейського Союзу з 1 січня 2027 року. Він пояснив це вимогами до країн-кандидатів і тривалістю процедури приєднання. Водночас він наголосив, що Україна має отримати чітку європейську перспективу.
Слідкуйте за нами у Telegram
