Тільки цех дронів у Лаврі не вигадали - Міноборони РФ заявило про удари по низці підприємств і військових об'єктів України
Росія вночі атакувала Київ і заявила про знищення десятків заводів та аеродромів
У ніч проти 15 червня Росія завдала масованого удару по Україні - понад 50 ракетами та більш як 400 безпілотниками. У Києві цієї ночі загинули 4 людини, ще 30 дістали поранення, серед них діти та вагітна жінка. Руйнування зафіксовано у всіх районах столиці. Міноборони РФ оголосило перелік "уражених цілей", що налічує щонайменше десяток підприємств та кілька аеродромів, але українська сторона жодну з цих заяв офіційно не підтвердила.
Серед об'єктів, які начебто вразили російські ракети, будівля ТЦК у Києві, завод "Радар", цех з виробництва БПЛА на території кіностудії імені Довженка, підприємства "Безпілотні технології", "Завод Маяк" (виробник бойових частин для "Фламінго"), "Київський державний завод "Буревісник", "Укр Армо Тех", "Київський агрегатний завод", "Авіаремонтний завод №410" та термінал "Нової пошти". Також Москва заявила про ураження "Дніпровського заводу електромеханічного обладнання", підприємств у Харкові та аеродромів у Василькові, Умані, Черкасах і Красній Слободці.
Україна жодну з заяв окупантів офіційно не підтвердила. Натомість підтвердженим виявився удар по Києво-Печерській лаврі. У вівтарну частину Успенського собору влучив російський безпілотник Shahed. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко. Площа пожежі на даху собору сягнула близько 800 квадратних метрів. Гендиректор Національного заповідника Максим Остапенко попередив про пошкодження щонайменше 5 об'єктів національного значення - найбільше постраждав Успенський собор, де пряме влучання спричинило сильне займання.
Як Росія виправдала удар по Лаврі
Невдовзі після атаки у мережі з'явились версії, що пошкодження Успенського собору - наслідок роботи українського ППО, а не прямого влучання ворожого дрона. Це типовий наратив, який Москва відтворює щоразу після ударів по символічних об'єктах. Офіційно встановлено: шахед влучив у вівтарну частину собору, купол постраждав від пожежі після прямого влучання. Унаслідок атаки зазнав пошкоджень Успенський собор - пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та одна з найвизначніших духовних і культурних пам'яток України.
Що показав масштаб нічної атаки
Під час атаки у ніч на 15 червня окупанти запустили понад 50 ракет і понад 400 БПЛА. Ворог застосував щонайменше 20 балістичних ракет і 8 крилатих гіперзвукових ракет "Циркон". Також використовувались крилаті ракети Х-101 та реактивні ударні БПЛА типів "Бандероль/Герань-5".
Пошкоджено академію, дитсадок та понад 20 будинків у Києві. Також постраждала будівля Вищого антикорупційного суду на Хрещатику. За даними Повітряних сил, ППО України збила 632 цілі під час масованого удару РФ.
Міноборони Росії повідомило про завдання масованого удару по об'єктах оборонно-промислового комплексу в Києві, Харкові та Дніпрі. Також стверджується, що цілями атак стали українські військові аеродроми та територіальні центри комплектування. У Міністерстві оборони РФ заявили, що атака стала відповіддю на попередні удари по території Росії.
Києво-Печерська лавра перебуває під посиленим захистом відповідно до Другого протоколу до Гаазької конвенції 1954 року. Атаки на такі об'єкти є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Вони становлять загрозу культурній спадщині світового значення.
Контекст масованих ударів по містах і заводах
Атаки на промислові та цивільні об'єкти відбуваються регулярно. У ніч з 17 на 18 травня росіяни масовано атакували Дніпро та околиці ракетами й дронами - внаслідок ударів постраждали 20 людей. Тоді, як і тепер, Міноборони РФ декларувало "точні удари", хоча насправді постраждали будинки, навчальні заклади та підприємства.
Росія систематично використовує тезу про "виробництво дронів" для виправдання ударів по міській інфраструктурі. Ще на початку року стало відомо, що армія РФ активно застосовує дрони із супутниковими системами Starlink. Попри це загроза дронів через Starlink залишається актуальною - і БПЛА продовжують бути головним знаряддям нічних атак на українські міста.
Слідкуйте за нами у Telegram
