Європа хоче допомогти Україні зброєю, заробивши на репараційному кредиті з активів РФ - Politico
Євросоюз обговорює новий фінансовий механізм для підтримки України - репараційний кредит на основі заморожених російських активів. Частина коштів має бути спрямована на купівлю зброї, виготовленої в країнах ЄС, аби водночас посилити власний оборонний сектор
Європейський Союз дедалі активніше обговорює використання 140 мільярдів євро російських активів, заблокованих на території ЄС. Планують надати Україні особливий фінансовий інструмент – так званий безвідсотковий репараційний кредит. Як повідомляє Politico, ідея полягає в тому, щоб виділені ресурси спрямовувалися передусім на придбання озброєння у європейських виробників.
Ще донедавна переважала позиція, що ці гроші не можна чіпати, і дозволено використовувати лише відсотки від заморожених коштів. Проте останніми тижнями відбувся різкий політичний злам: тепер провідні столиці ЄС схиляються до прямого залучення активів у підтримку Києва.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що "структурне рішення" у вигляді репараційного кредиту не лише дасть змогу Україні отримати необхідну зброю, а й водночас підтримає оборонну промисловість самих держав-членів.
Ключові параметри ініціативи планують винести на обговорення під час неформального саміту в Копенгагені. Там лідери ЄС мають вирішити, як використати російські активи й водночас обійти можливі вето з боку Угорщини та Словаччини, які традиційно тяжіють до Москви.
Особливий акцент робиться на пропозиції канцлера Німеччини Фрідріха Мерца: кредит слід використовувати виключно на закупівлю європейського озброєння, а не на відбудову української інфраструктури. Ця думка вже здобула широку підтримку в європейських політичних колах. Франція при цьому висловлює певні застереження щодо правових ризиків, однак загалом підтримує спрямування ресурсів на потреби оборонного сектору ЄС.
Додаткового імпульсу надали ініціативи від Швеції та Фінляндії: у спільному зверненні вони наголосили, що залучення заморожених російських коштів може зміцнити не лише Україну, а й загальноєвропейську безпеку, поглибивши інтеграцію Києва в оборонну співпрацю з ЄС.
Водночас постає серйозне питання правових наслідків. Юристи сумніваються, чи витримає така схема можливі судові позови, особливо з огляду на позицію Бельгії. Інша дилема - чи зможе Брюссель змінити механізм ухвалення рішень і перейти від принципу одностайності до кваліфікованої більшості, аби мінімізувати вплив скептично налаштованих країн.
Конфіскація активів РФ: про що домовлялися країни ЄС раніше
У березні Financial Times повідомляла, що найбільші держави ЄС вивчали можливість конфіскації понад 200 мільярдів євро активів РФ у межах потенційної угоди про припинення вогню. Ідея полягала в тому, щоб погроза конфіскації стала "гарантією безпеки" для України. Тоді Франція та Німеччина виступали проти повного вилучення коштів, натомість шукали компроміси разом із Великою Британією.
У США подібний підхід розглядали вже за адміністрації Дональда Трампа – як спосіб тиску на Кремль під час мирних переговорів. Проте Брюссель тоді наголошував, що подібні кроки суперечили б міжнародному праву. До дискусії навіть долучався і колишній прем’єр Британії Борис Джонсон, який, коментуючи позицію Трампа, заявляв: насправді це спроба змусити Європу діяти рішучіше та надати Києву відчутну підтримку.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
