Євро різко обвалився, чого чекати від гривні
Рівні коридору покупок і продажів у 40,60 — 42,15 гривень за доларом і 45,20 — 47,20 гривень за євро — це найімовірніший сценарій поведінки готівкового курсу на період до середини літа 2025 року
Світові ринки залишаються заручниками глобальних зрушень у світовій торгівлі, ініційованих Дональдом Трампом. Емоційність прийняття багатьох рішень керівництвом США та заходи у відповідь торгових партерів Штатів додають елемент геополітичної невизначеності, що розхитує світовий валютний ринок. Яскравим прикладом є поведінка пари євро/долар після приходу до влади Трампа. Чого чекати від валютного ринку, 15 травня розповідає фінансовий аналітик Олексій Козирев.
“Загроза запровадження загороджувальних мит на американський імпорт і підвищення мит на товари більшості країн світу, що поставляли свою продукцію на американський ринок, обвалили долар. Хоча до цього валюта США на очікуваннях на відновлення економіки демонструвала стійке зростання. У результаті із зимових рівнів пари євро/долар, що наближаються до паритету, вже навесні на тлі глобальної торгової війни долар просів до рівнів 1,155 долара за євро і навіть нижче. Причому це сталося не за рахунок глобальних успіхів економіки ЄС, а через повальне побоювання інвесторів «нарватися» на рецесію в США з подальшим її поширенням на весь світ”, - каже аналітик.
Що рухає глобальний валютний ринок
Євровалюта досить довго протрималася у коридорі 1,13−1,15 долара. Причому ЄЦБ для активізації європейської економіки на своєму останньому засіданні, 17 квітня, знову знизив свої ставки на 0,25%. В результаті ставки опустилися до 2,25−2,65% річних. ФРС на засіданні 7 травня вже втретє не наважився пом'якшувати монетарну політику — зрештою ставки залишилися на рівні 4,25−4,50%.
“Розрив, що збільшився, між ставками європейського і американського регуляторів, теоретично, ще більше підвищив привабливість американських активів і повинен був спрацювати на користь долара. Але через непередбачувані дії Трампа капітали продовжили втечу зі Штатів, а довіра до долара виявилася підірваною. Ближче до травня американське керівництво стало конструктивнішим у тарифному питанні. Але саме останній прорив в американо-китайських торгових переговорах у Женеві показав, хто і що насправді все ж таки реально «рухає» ринки останнім часом. Щойно США та Китай взяли паузу у торговельному протистоянні, на ринки повернувся оптимізм. Долар почав активно зростати, а євровалюта — повертатися до рівнів 1,11−1,12”, - каже Олексій Козирев.
Для валютного, сировинного та фондового ринків важливо також і те, що США та Китай узгодили механізм проведення консультацій, який дозволить їм продовжити торговельні переговори. Тобто з'явився реальний шанс на зниження градуса геополітичної напруженості між двома основними економіками світу.
“Несподівано швидкий темп вирішення торгових проблем між США та Китаєм говорить про те, що насправді тарифна війна виявилася невигідною для обох сторін. І тепер лідери цих країн ще чіткіше розуміють необхідність формування домовленостей, а не війни. Причому «війну нервів» за одностайним визнанням спостерігачів виграв саме Китай, що в іміджевому плані буде корисно для КНР у ході подальших переговорів”, - каже Олексій Козирев.
На торгове перемир'я негайно позитивно відреагували ринки: ф'ючерси на S&P 500 підвищилися відразу на 3%, індекс китайських акцій у Гонконгу зріс на 3% за високих обсягів торгів. Долар зміцнився не лише щодо євро, а й щодо валют-притулків — швейцарського франка та єни. І сумарно щодо кошика валют він зріс на 1%. Золото помірковано подешевшало в цей момент до рівня $3 300−3 200 за унцію, а нафта Brent подорожчала майже на 3% і закріпилася в цей період понад $65 за барель.
“Тобто інвестори сподіваються на позитивну динаміку розвитку світової економіки та покращення економічних показників як великих корпорацій, так і «малого» бізнесу”, - підсумував експерт.
Що буде далі з доларом та євро у світі
“Я б не ставив на те, що це тарифне перемир'я закриє всі протиріччя між США і Китаєм — надто вже різноспрямовані зараз інтереси лідерів світової економіки. Найімовірніше, процес формування окремими країнами регіональних груп впливу триватиме. Причому це будуть не лише два провідних гравці — США та Китай, окрему позицію займуть Євросоюз, Індія, частина країн Латинської Америки та регіональні лідери Близького Сходу. Але подібне тарифне перемир'я та швидкість, з якою воно сталося, каже, що і США, і Китай розуміють, що тарифні війни мають закінчитись компромісами. І саме рівень подібних компромісів і стане «драйвером» подальшої поведінки всіх регіональних валют щодо долара, євро та юаня”, - каже Олексій Козирев.
На його думку, Китай спробує максимально розширити сферу обігу юаня, а США (як емітент валюти — основний засіб розрахунків у світі) всіляко боротиметься з розширенням зони обігу юаня та євро. З огляду на те, що Євросоюз за фінансовими показниками поки що перевершує Китай, Європа намагатиметься також захистити свої внутрішні ринки та єврозону від експансії китайського юаня. У тому числі через різні тарифні обмеження для китайських товарів. І головне, що країни не залишать своєї мети знизити вплив на їхню економіку долара США.
Водночас Євросоюз та США продовжать залишатися геополітичними союзниками. І тому тарифні, і в результаті валютні війни за парою євро/долар відбуватимуться у спокійнішому форматі.Чого не скажеш про ситуацію навколо торгівлі США-Китай і, як наслідок — співвідношення долар-юань. Адміністративно-командна банківська система Китаю часто дає змогу «проштовхувати» вітчизняні товари на західні ринки через штучну підтримку курсу юаня щодо їх валют, а іноді й його навмисну девальвацію.
“Теперішнє торгове перемир'я дає США та Китаю простір для маневру, що є позитивним для світової економіки. Хороша новина це і для ЄС, якому необхідно посилювати свої економічні позиції, у тому числі через співвідношення євро щодо долара та інших валют”, - каже Олексій Козирев.
Але тут треба враховувати таке: з одного боку, дуже сильний євро робить дорожчим європейський експорт та знижує його конкурентоспроможність. Але й дуже слабкий євро — не вихід для Європи, якщо вона хоче захистити рівень та якість життя у Євросоюзі. Адже в союзі і так існує сильна відмінність у матеріальному добробуті громадян окремих його країн. Падіння купівельної спроможності євро призведе до ще більшого зростання соціальної напруженості в Європі, що є дуже небезпечним для ЄС на тлі приходу до влади у багатьох європейських країнах політиків правого спрямування.
Аналогічно, не вигідний зараз особливо сильний чи надто слабкий долар і для США. У першому випадку це призведе до низької конкурентоспроможності американського експорту, зниження зайнятості населення та скорочення можливостей американського фондового ринку щодо залучення необхідних обсягів іноземних капіталів. Тобто суперечитиме передвиборчим обіцянкам Трампа. А надто слабкий долар збільшить конкурентоспроможність американських товарів на зовнішніх ринках, але підірве довіру до нього, як засобу міжнародних розрахунків та засобу накопичення, що потім прилетить бумерангом у всі галузі США та спровокує світову фінансову кризу.
“Тому, принаймні, зараз США та ЄС із геополітичних, економічних та військових міркувань прагнутимуть компромісу у торговельних війнах, що, зі свого боку, призведе до дотримання певного коридору і за парою євро/долар. За моїми розрахунками, такий компроміс на період травень — середина літа цього року перебуватиме в межах коридору від 1,085 до 1,135 долара за євро з ситуативними коливаннями в його межах, залежно від поточних економічних показників США та Європи”, - каже Олексій Козирев.
А ось щодо Китаю, то досягнення поточного торговельного перемир'я ще не гарантує подальшого укладання широкої двосторонньої угоди. Надто вже суперечливо зараз поводить себе Дональд Трамп як щодо залучення іноземних капіталів у США, повернення виведених американцями коштів, так і щодо формування передумов до сталого зростання економіки. Зовнішній борг понад $36 трлн, постійний брак коштів для фінансування внутрішніх соціальних програм, розмови про швидкий черговий шатдаун держструктур — усе це, у будь-якому разі, не робить китайські товари особливо бажаними на американському ринку.
Адже це в результаті скорочує робочі місця в самих США, призводить до відтоку капіталу зі Штатів у вигляді оплати китайського експорту. І як наслідок — робить рішення американської адміністрації у боротьбі з цими явищами дедалі імпульсивнішими, що відлякує інвесторів. На цьому тлі через протиріччя інтересів США та Китаю подібні торгові переговори та умовні перемир'я можуть тривати дуже довго, як уже було під час першого терміну Трампа. А будь-який поворот у них провокуватиме спекулятивні розгойдування ринків.
Чим загрожують торгові розбірки США, ЄС та Китаю курсу долара та євро в Україні
Основним маркетмейкером на валютному ринку України залишається Нацбанк. В умовах жорстких валютних обмежень НБУ має всі механізми та важелі утримання курсу гривні, за моїми розрахунками, щонайменше до кінця 2025 року. Одна з головних економічних проблем, здатних зараз «підірвати» курс, — це фінансування дефіциту бюджету.
Наразі вона вирішується за рахунок міжнародних надходжень: планової фінансової допомоги ЄС, тісної роботи з МВФ, коштів європейських партнерів за програмами фінансування нашої оборонки, а також доходів від «заморожених» російських активів. За наявності на 1 травня ЗВР у розмірі $46,7 млрд (перекриває понад 5 місяців критичного імпорту), щоденного обсягу клієнтського міжбанківського ринку в $130−280 млн і відносно «спокійного» готівкового ринку Нацбанк може без особливої напруги підтримувати курсовий коридор за доларом, який його влаштовує, на нашому ринку через проведені ним доларові інтервенції на міжбанку.
“Головним «порушником спокою» та спекулятивним інструментом у цій ситуації залишається євро, курс якого у нас зараз залежить від двох складових — поведінки пари євро/долар на зовнішніх майданчиках та курсу долара щодо гривні на внутрішньому ринку. Крім того, з огляду на те, що Євросоюз став практично головним торговим партнером України, частка євро зростає і в нашому товарообігу. А це, зі свого боку, за значних стрибків курсу євро у світі, і, як наслідок, в Україні, провокує інфляцію через подорожчання всіх імпортних товарів, прив'язаних до курсу євро. Нацбанк, який відповідає в Україні за цінову стабільність, вже не може ігнорувати цей факт, навіть за умов офіційної прив'язки гривні до долара США”, - каже Олексій Козирев.
Нещодавні відносно швидкі стрибки курсу євро з 44 гривень майже до 48 гривень, а потім просідання останніми днями до 46 гривень шкодять ціновій стабільності у країні. Оскільки імпортери змушені закладати до своїх цін всі курсові ризики та витрати за євровалютою. Тому Нацбанку доведеться реагувати на нові курсові виклики, спровоковані торговельними війнами Трампа. І не дарма чиновники НБУ вже заговорили про розгляд питання щодо прив'язки гривні не до долара, а до євро. Це не означає, що така прив'язка відбудеться найближчим часом, але протягом 1−2 років це цілком імовірний сценарій.
Поки що ж Нацбанк, за можливості, згладжуватиме на нашому міжбанку не лише коливання долара, а й стрибки євро щодо гривні, іноді «підігруючи» зниженню котирувань долара на торгах у моменти сильного зміцнення євро щодо долара на зовнішньому ринку. І навпаки, у моменти сильного просідання на світових ринках євровалюти, регулятор гратиме на підвищення курсу долара щодо гривні, щоб забезпечити плавнішу поведінку курсу євро щодо гривні через перерахунки пар євро/долар та долар/гривня.
Робити це він може, застосовуючи різну тактику частоти своїх виходів на торги з інтервенціями з продажу долара, обсягами цих інтервенцій та головне — їх цінниками. У результаті це знижуватиме волатильність обох валют щодо гривні на нашому міжбанку, і як наслідок — зменшуватиме інфляційні ризики через курсовий чинник.
“У ситуації, що склалася на момент написання статті, на світових валютних ринках і ситуації в Україні, — коридор котирувань в межах 41,10 — 42,00 гривень за безготівковий долар і ширший коридор за євровалютою (через коливання пари євро/долар на зовнішніх ринках) в межах 45,40 — 47 гривень — досить комфортний сценарій для українського міжбанку до середини літа 2025 року. Відповідно, з огляду на кореляцію котирувань міжбанку та готівкового ринку — рівні коридору покупок і продажів у 40,60 — 42,15 гривень за доларом і 45,20 — 47,20 гривень за євро з невеликими ситуативними відхиленнями поза цими коридорами — це найімовірніший сценарій поведінки готівкового курсу на період до середини літа цього року”, - каже Олексій Козирев.
Торгівельна війна США та Китаю
2 квітня Дональд Трамп оприлюднив свої масштабні мита для усього світу. Наймасштабнішими ці мита стали саме для Китаю, бо у підсумку планувалося, що КНР платитиме рекордні 54% за можливість торгувати своїми товарами у США. У відповідь Китай 4 квітня оголосив, що вводить мита в розмірі 34% на всю продукцію зі США.
На це Трамп пригрозив Китаю збільшити мита до 104%, у разі, якщо дзеркальні дії не будуть зупинені. Перед тим Трамп запропонував знизити мита для Китаю за умови, якщо власники TikTok продадуть свою компанію закордонним інвесторам.
Космічні американські мита проти Китаю у 104% запрацювали вже у середу, 9 квітня, оскільки Китай не встиг завчасно скасувати зустрічні тарифи.
9 квітня Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Social заявив, що на 90 днів призупиняє дію оголошених ним тарифів. За його словами, понад 75 країн світу звернулися до нього, щоб домовитися про умови подальшої співпраці. Які країни він мав на увазі - не уточнюється. Лише уточнив, що Китаю це не стосується, на Пекін вводиться додаткове тарифне навантаження до 125% "через відсутність поваги, яку Китай проявив до світових ринків".
11 квітня Сі Цзіньпін закликав Європу до спільної боротьби з Трампом. Також Китай наказав своїм дипломатам активізувати зусилля, щоб об'єднати ЄС, Японію та Південну Корею для боротьби з митами Трампа.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
