ТОПТЕМИ:

11:44

НБУ готує реєстр дропів: що це таке та як допоможе боротися з шахрайством

Дропів залучають тоді, коли потрібно вивести нелегальні гроші

В останні роки кількість онлайн-шахрайств суттєво зросла. За даними Національної поліції, близько 70% з них відбувається з залученням дропів. Вони допомагають легалізувати кошти, отримані незаконним шляхом, чи уникнути сплати податків. Тому з дропами ведуть боротьбу не лише правоохоронці, а й банки та регулятор. Наразі Національний банк України (НБУ) розробляє спеціальний реєстр, який допоможе боротися з шахрайством.

Хто або що таке дропи?

Дропи — це особи, які надають свої банківські реквізити третім сторонам або переказують через свої рахунки кошти за винагороду. Їх ще називають «грошовими мулами». Вони також надають «послуги» з верифікації в фінансових установах та підтвердження легітимності транзакцій під час виникнення підозр у банку.

Дропів залучають тоді, коли потрібно вивести нелегальні гроші. Це можуть бути крадені гроші чи фінанси, які потрібно відмити або перевести на інший рахунок для уникнення сплати податків. Головне завдання ― заплутати сліди. Частіше за все «грошовими мулами» стають свідомо, бо бажають легкого заробітку. «Менеджери» пропонують один з наступних варіантів отримання винагороди:

за відкриття картки у відділенні банку, зазвичай йдеться про суми у межах 500−1 тис. грн;
фіксована винагорода за проведення транзакції (отримання платежу та переказ на інші реквізити);
відсоток від суми переказаних коштів.

Є випадки, коли людина сама того не знаючи стає посібником шахраїв. «Схемні дропи» — це люди, які несвідомо стають співучасниками злодіїв через компрометацію їхніх даних під час фішингових атак, фейкових співбесід чи реєстрацій на підозрілих сайтах.

Часто жертви самостійно передають скани документів за винагороду або погоджуються на фіктивне працевлаштування з комфортними умовами: віддаленою роботою, мінімумом обов’язків і щедрою оплатою за переказ коштів через власний рахунок. Запам’ятайте: пропозиції надто легкого заробітку — завжди пастка.

Хто такі дроповоди і як вони вербують дропів

Дроповоди ― це люди, що шукають потенційних дропів, отримують від них потрібну інформацію та передають «менеджерам» (організаторам схем з перепродажу карток) або напряму замовникам. Вони будують цілу базу «грошових мулів» та в потрібний момент залучають їх до своїх проєктів. Інколи дроповодів ще називають «бігунками», якщо вони шукають дропів на вулиці. Проте все частіше їх вербують в Інтернеті. Для цього використовують рекламу в соцмережах та месенджерах, особливо у Telegram.

Інколи в оголошеннях одразу пишуть суть роботи та обіцяють легкий заробіток. Під час повномасштабної війни українці стали активніше відгукуватися на такі пропозиції через втрату роботи та погіршення фінансового становища.

Кому це вигідно

Реальними замовниками можуть бути абсолютно різні люди:

кіберзлочинці;
торгівці наркотиками, зброєю чи людьми;
арбітражники трафіку;
криптотрейдери;
організатори чорного ринку азартних ігор;
корупціонери;
торговці підакцизними товарами.

Вони відмивають кошти, роблячи їх легальними, та ухиляються від сплати податків. Це створює серйозну проблему для економіки країни, особливо в умовах повномасштабної війни. Щобільше, саме після введення воєнного стану кількість подібних злочинів суттєво зросла.

«Використання платіжних засобів так званих дропів або грошових мулів при здійсненні фінансових злочинів з початком повномасштабного вторгнення набуло масового характеру і зросло приблизно на 40%», ― повідомили Finance.ua у пресслужбі департаменту Кіберполіції Національної поліції України.

Які є шахрайські схеми з залученням дропів

Кількість «чорних» та «сірих» схем з залученням підставних осіб зростає чи не щотижня. Найчастіше банківські рахунки дропів використовуються у наступних аферах:

переведення коштів, викрадених у результаті фішингу, соціальної інженерії чи встановлення на пристрої жертв шкідливого програмного забезпечення (ПЗ);
використання дропів для фіктивних благодійних зборів;
фінансування тероризму, диверсійної та розвідувальної діяльності на користь росіян;
відмивання грошей, отриманих у результаті продажу підакцизних товарів, наркотиків, зброї, торгівлі людьми, операцій на криптобіржі чи корупції;
переказ коштів, отриманих за «допомогу» з повернення грошей жертвам інших шахраїв;
шахрайство з Інтернет-покупками, коли через рахунки дропів проходять кошти за товари (послуги), яких не існує;
афери з Інтернет-знайомствами (так звані романтичні схеми), коли шахраї заводять в Інтернеті романтичні стосунки та просять у користувачів гроші.

Активні перекази коштів ускладнюють встановлення джерела коштів та кінцевого отримувача. Через це розслідування таких справ є складним.

Кримінальна відповідальність

Як повідомили Finance.ua у пресслужбі департаменту Кіберполіції Національної поліції України, розслідування злочинних схем, у яких були залучені мережі дропів, потребує більше часу, оскільки нерідко зловмисники можуть переказувати гроші через десятки рахунків, а потім виводити у криптовалюту.

Таким чином, зростає число необхідних слідчих дій, які треба провести для викриття безпосередніх організаторів. Іноді такі заходи проводяться в порядку міжнародної взаємодії відповідно до чинного законодавства.

«Суттєвим фактором, який сприяє тому, що громадяни надають злочинцям свої платіжні засоби для використання у подібних схемах, є відсутність прямого кримінального покарання за передавання індивідуальних платіжних інструментів третім особам», ― зазначають у пресслужбі департаменту Кіберполіції Нацполіції.

Утім, цю юридичну прогалину скоро можуть усунути. У січні голова Національної поліції Іван Вигівський повідомив щодо розробки законопроєкту про відповідальність дропів за передавання платіжних засобів третім сторонам. Наразі він перебуває на розгляді Верховної Ради. Зараз дропи, чия участь у «сірих схемах» підтверджується, можуть бути засуджені за ст. 209 Кримінального кодексу України (ККУ). Санкція статті передбачає від 3 до 12 років позбавлення волі. Разом із цим справжні власники нелегальних коштів, як і «менеджери» та дроповоди, мають більше шансів уникнути покарання.

Як Нацбанк бореться з дропами

Нацбанк почав фіксувати аномальну кількість дропів від осені 2024 року. Щороку через різні шахрайські схеми з залученням «посередників» проходить до 200 млрд грн. У жовтні минулого року регулятор ввів тимчасові обмеження на вихідні перекази фізосіб (P2P / C2С). Ліміт становив до 150 тис. гривень на місяць на рахунки клієнта в одному банку. Транзакції за реквізитами IBAN не обмежувалися. У грудні 2024 року чотири банки-емітенти (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк і Універсал Банк) підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Він передбачає здійснення переказів клієнтів з урахуванням упровадженого ризикоорієнтованого підходу. Тобто обмеження на перекази не стосувалися волонтерів та осіб, що можуть підтвердити свій офіційний дохід. Згодом Меморандум підписали ще 25 фінансових установ.

Від 1 квітня 2025 року Нацбанк скасував ліміти. Регулятор зазначив, що за час дії обмежень були напрацьовані заходи для ефективного моніторингу та контролю підозрілих фінансових операцій, а також створені необхідні механізми протидії шахрайству в платіжній сфері. Зокрема йдеться про напрацювання реєстру дропів. Водночас банки-підписанти Меморандуму посилять обмеження на перекази коштів від 1 червня 2025 року. Клієнти з низьким та середнім рівнем ризику не зможуть проводити транзакції на суми понад 100 тис. гривень у місяць. Для високоризикованих цей ліміт обмежений сумою у 50 тис. грн.

Що таке реєстр дропів та як він працюватиме

Вперше про реєстр дропів заговорили ще влітку минулого року. Його планували запустити до кінця 2024-го, але регулятор досі працює над пропозиціями. Зазначимо, що створення цього реєстру передбачено законопроєктом щодо платіжної дисципліни. Станом на початок травня, НБУ вже завершує розробку проєкту. У реєстр дропів потрапить інформація про осіб, що були залучені до підозрілих транзакцій. Там міститимуться наступні дані:

ПІБ;
реквізити електронного платіжного засобу;
банк, який вніс особу у реєстр.

Туди ж внесуть дані підприємств, які вдавалися до міскодингу. Тобто підміняли призначення платежу в банківській еквайринговій мережі. Адмініструвати цей реєстр буде регулятор. Доступ до «чорного списку» отримають всі фінансові установи. Передбачається, що цей інструмент сприятиме ефективній детінізації економіки, тому обговорюється питання надання доступу податківцям.

Що чекає тих, хто потрапив у реєстр дропів

Особи, які потраплять до «чорного списку», стикнуться з певними фінансовими та репутаційними обмеженнями. Попередньо вони діятимуть мінімум рік з моменту внесення до реєстру дропів.
Остаточної інформації поки немає у відкритому доступі, але обговорюються такі обмеження:

ліміт на проведення транзакцій у 50 тис. гривень;
відмова від обслуговування такого клієнта;
ускладнення під час оформлення кредиту;
підвищений ризик відмови в разі вступу на державну службу.

Повний перелік обмежень для «грошових мулів» стане відомим після появи тексту відповідного законопроєкту у вільному доступі. Потрапляння особи до реєстру дропів не означає автоматичну кримінальну відповідальність. Проте правоохоронці можуть використовувати дані під час розслідування справ, пов’язаних із шахрайством. Якщо провина «дропа» буде доведена, йому доведеться відповідати перед законом.

Як не потрапити в реєстр дропів

Ризик потрапити у «чорний список» звичайних громадян мінімальний. Рахунки дропів мають характерні ознаки, які відрізняють їх від звичайних користувачів банківських послуг. Основні з них:

висока інтенсивність зарахувань і відправлень переказів за реквізитами карток;
обсяг проведення транзакцій не збігається з обсягом доходів клієнта;
понад 90% операцій за карткою складають зарахування та перекази;
у транзакціях немає спільних критеріїв, тобто кошти приходять від різних користувачів та відправляються різним людям.

Інколи дропами стають ненавмисно, а у результаті афери. Якщо підозрюєте, що потрапили на гачок шахраїв, зверніться у кіберполіцію та банк, картку якого використовували для проведення транзакцій. Запам’ятайте, що немає легальної роботи з переказу коштів, а обіцянки легкого заробітку майже завжди є ознакою шахрайства.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Зараз читають на Інформаторі

13:16

В Іспанії затримали Свинарчука-Гладковського, через шахрайські схеми з яким Порошенко програв вибори Зеленському