У 2025 році Україна продовжить боротьбу з бюджетним дефіцитом, який прогнозується на рівні 19,4% ВВП
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) знизив прогноз зростання економіки України (ВВП) на 2025 рік на 1,2 відсоткових пункти. Наразі прогноз зростання становить 3,5%, тоді як вересневий звіт передбачав 4,7%. Цей перегляд є наслідком тривалого економічного тиску через повномасштабну війну з Росією та зростання інфляції в країні. Про це повідомляє ЄБРР у звіті "Регіональні економічні перспективи".
Попри ці труднощі у 2024 році українська економіка зросла на 3,0%, що є значним досягненням на фоні війни. Однак друга половина 2024 року показала уповільнення економічного зростання з понад 5,0% у першій половині року до близько 2,0% у другій. Вищі ціни на електроенергію, корекція тарифів на комунальні послуги та знецінення гривні стали основними чинниками, що вплинули на зростання інфляції.
Очікується, що стійкість та адаптивність українського бізнесу, добре функціонуючий Чорноморський торгівельний коридор та збільшення військових закупівель вітчизняними підприємствами сприятимуть економічному зростанню. У 2025 році Україна продовжить боротьбу з бюджетним дефіцитом, який прогнозується на рівні 19,4% ВВП. Він буде повністю профінансований коштом зовнішнього бюджетного фінансування у розмірі 38,4 мільярда доларів.
Вищевказана сума включає 13,7 мільярда доларів від ЄС в рамках Механізму розширеного фінансування України, 22,0 мільярда доларів від країн G7 на основі надходжень від заморожених російських активів та 2,7 мільярда доларів від МВФ. Прогнозується, що економіка України зросте на 5,0% у 2026 році за умови, що цього року буде досягнуто домовленості про припинення бойових дій.
Відповідь на це запитання надав начальник відділу макроекономічного прогнозування Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Антон Груй у колонці для видання "Економічна правда". Ключові тези:
Потенційний рівень ВВП – неспостережувана величина, яку центробанки використовують для оцінки стадії економічного циклу. Перебування ВВП вище потенційного рівня свідчить, що в економіці виробничі фактори залучені "на повну". Додаткове стимулювання попиту призведе лише до зростання вартості залучення праці та капіталу і, як наслідок, – до зростання інфляційного тиску. Перебування ж ВВП нижче потенційного рівня сигналізує, що фактори виробництва залучені не повністю через слабкий попит. Це знижує тиск на ціни факторів виробництва та, відповідно, інфляцію. У 2024 році ВВП України відновився до потенційного рівня, про що свідчить завантаженість наявних виробничих потужностей на рівні 2021 року. Відновлення економіки підживлює попит на робочу силу та веде до зростання зарплат, що відображається на цінах. А високий попит на виробничі потужності підвищує ціни на капітал. На цьому етапі економічного циклу сукупний попит перестав відігравати дезінфляційну роль.
Фундаментальний інфляційний тиск, зумовлений зростанням виробничих витрат, обґрунтовує необхідність посилення монетарної політики НБУ. За базовим сценарієм прогнозу НБУ, економіка вичерпала можливості відновлення шляхом стимулювання сукупного попиту та активного залучення наявних ресурсів. Подальше економічне зростання залежатиме від накопичення виробничих факторів. По-перше, одним із ключових чинників стане повернення мігрантів з-за кордону. НБУ припускає чисту додатну міграцію з 2026 року. По-друге, продуктивний капітал в Україні зростатиме завдяки реформам та адаптації технологій із розвинених країн. Зокрема, процес європейської інтеграції сприятиме зовнішній торгівлі та залученню іноземних інвестицій – джерелу грошей, досвіду і технологій. Водночас необхідними умовами розвитку залишаються цінова та макрофінансова стабільність, на що спрямовуватиметься монетарна політика НБУ.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.