Повторне вторгнення з території Білорусі є цілком можливим — військовий оглядач про умови для наступу на Київ
Аналітик прокоментував ситуацію на українсько-білоруському кордоні та оцінив ризики переходу словесного загострення у військову фазу проти України
Військовий оглядач Денис Попович оцінив обстановку на українсько-білоруському кордоні, зазначивши, що наразі триває лише словесне загострення. Однак аналітик попереджає, що нове вторгнення «може статися і вдруге», як це було у 2022 році. Вербальна ескалація будь-якої миті ризикує перейти у пряму військову фазу через загрозу повторного втягнення Білорусі у війну, тому експерт радить стежити за тим, чи почнуть стягувати війська.
Про загрозу з боку Білорусі Попович розповів в ефірі Radio NV. Аналітик зауважив, що мінський режим поки не вдався до реальних кроків для нападу. Оглядач запевнив, що зараз на північних рубежах України немає угруповань, здатних розгорнути атаку, як це було на початку повномасштабного вторгнення.
Попри відсутність боїв уздовж спільного кордону, небезпека з цього напрямку залишається актуальною. За словами експерта, за обстановкою необхідно пильно стежити щодня.
"Тут що можна ще порадити? Дивимося, як зміниться ситуація на кордоні, чи є стягування військ. Поки що це вербальна ескалація. Але треба розуміти, якщо одного разу таке сталося у 2022-му році, коли через територію Білорусі сталося вторгнення на територію України й відбулася загроза Києву, то це може статися і вдруге. Тому втягнення Білорусі у війну або поява російських військ на території Білорусі, вона цілком можлива", – зазначив Попович.
Чи залучить Кремль у війну Білорусь та що кажуть посадовці
Про плани Кремля наступати з півночі попередили Олександр Сирський та Володимир Зеленський. Ворог розглядає п'ять сценаріїв — від захоплення прикордоння Чернігівщини до нового удару по Києву. Для цього РФ знадобиться близько 100 тисяч солдатів і нова мобілізація, тому масштабні дії можливі не раніше осені. Наразі загроза низька, а на українському кордоні вже створено потужні оборонні укріплення.
Прикордонники поки не фіксують стягування російської чи білоруської техніки. На тій стороні залишаються лише чотири білоруські батальйони до 1900 осіб, які проходять планову ротацію. Проте Мінськ активно будує дороги та артилерійські позиції біля України. Цю інфраструктуру Москва може використати для швидкого перекидання військ під прикриттям спільних навчань.
Олександр Лукашенко запевняє, що Білорусь не нападе на Україну без прямої атаки на її територію. Натомість аналітики Інституту вивчення війни вважають республіку повністю залежною від Кремля. Експерти зазначають, що після скасування без'ядерного статусу та спільних ядерних тренувань країна остаточно втратила суверенітет і перетворилася на плацдарм РФ.
Через тиск Росії на Мінськ ситуація на півночі перейшла у площину великої дипломатії. Газета Le Temps повідомила, що президент Франції Еммануель Макрон уперше за чотири роки особисто зателефонував Лукашенку. Французький лідер закликав його не вступати у війну на боці агресора. Цей дзвінок доводить, що Захід задіює всі канали, аби не допустити відкриття другого фронту.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (Мадяр) публічно відповів на погрози Росії щодо "системних ударів" по Києву і натякнув Мінську на серйозні наслідки. Мадяр вже попереджав Лукашенка щодо пропуску ворожих дронів через білоруський повітряний простір - цього разу генерал пішов далі. Він заявив, що українські військові вже визначили 500 цілей у Білорусі, і порадив Лукашенку "не лізти в очі Україні".
Також ми повідомляли, що у Мінську стверджують, що українські безпілотники буцімто намагалися завдати ударів по об'єктах прикордонної інфраструктури. Білоруська влада вкотре звинуватила Україну у спробах атак за допомогою безпілотників. Ці заяви пролунали після масового обстрілу РФ 24 травня і обвинувачень лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської диктатора РБ в тому, що він несе відповідальність за обстріли.
Стежте за нами у Viber
