В цей день народилися британська актриса Габріель Анвар та американський рок-співак Еліс Купер
Сьогодні, 4 лютого, православна церква України вшановує пам'ять преподобного Ісидора Пелусіотського. В цей день іменини святкують Андрій, Аркадій, Борис, Василь, Георгій, Дмитро, Іван, Кирило, Михайло, Микола, Олександр, Олексій, Петро, Сергій, Федір, Ганна й Катерина. До кінця року залишається 330 днів.
Згідно з народними прикметами, якщо цього дня вікна спітніли, то скоро буде потепління, а якщо сонячна погода, то весна буде ранньою. Іній на деревах віщує гарний врожай зернових, а хмари на небі вказують на спекотне літо. У лісі мало снігу й він темний – чекайте на відлигу, а домашні тварини неспокійно поводяться, то буде заметіль. Якщо гілля ялин нагинається донизу – будуть снігопади, а якщо вгору дивляться — сонячні дні.

Православна церква 4 лютого вшановує пам'ять преподобного Ісидора Пелусіотського. Він народився в Александрії в родині благочестивих християн. Ще юнаком святий пішов до Єгипту, оселився на Пелусіотській горі та став нести чернечі подвиги.
Дуже швидко він здобув повагу серед ченців, які згодом його обрали настоятелем і возвели в сан пресвітера. Наслідуючи святителя Іоанна Златоуста, Ісидор Пелусіотський присвятив себе християнській проповіді. За духовною підтримкою до нього зверталось багато людей. Святий лишив по собі понад десять тисяч листів з моральними повчаннями та тлумаченням Священного Писання.
Ще з ініціативи преподобного Ісидора було скликано III Вселенський Собор в Ефесі, на якому було засуджено лжевчення Несторія про Особу Іісуса Христа. Помер святий у глибокій старості.

4 лютого відзначають Міжнародний день людського братерства. Його запроваджено у 2021 році Генеральною Асамблеєю ООН. Дата для свята обрана не випадково. Саме 4 лютого 2019 року в Абу-Дабі Папа Римський Франциск та імам Аль-Азхара Ахмед ат-Таїб підписали історичний "Документ про людське братерство заради миру на планеті".
Мета цього дня – запобігати конфліктам, боротися з дискримінацією і ненавистю, підкреслюючи спільні людські цінності заради миру на планеті. Ще встановити взаєморозуміння між різними релігійними та культурними громадами, а також поширити ідеї любові, співчуття, терпимості та взаємодопомоги. День закликає до світової спільноти та релігійних лідерів спільно працювати задля миру, поважаючи гідність кожної людини.

Також щорічно 4 лютого відзначають Всесвітній день боротьби проти раку. Засновано його у 2000 році Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями (UICC) з метою підвищення обізнаності про цю хворобу, привернення уваги до методів профілактики і раннього виявлення та лікування.
Основна мета – знизити смертність від онкологічних захворювань, зменшити соціальний вплив хвороби, а також подолати нерівність у доступі до діагностики і медичної допомоги. Підвищити знання суспільства про симптоми та причини виникнення онкозахворювань. Популяризувати здоровий спосіб життя, що значно знижує ризик розвитку раку, а ще наголосити на важливості регулярних обстежень, бо вчасне виявлення хвороби на I-II стадіях забезпечує високі шанси на виліковування.
Рак (онкологічне захворювання) — це група хвороб, спричинених неконтрольованим поділом та ростом аномальних клітин в організмі, які можуть вторгатися в навколишні тканини і поширюватися в інші органи, що робить його небезпечним для життя. Ці клітини виникають через генетичні зміни та можуть утворювати пухлини, хоча деякі види, як рак крові, не формують пухлин. Рак може вражати будь-яку частину тіла.
Хвороба вважається сучасною, але вперше була описана у стародавньому Єгипті (папірус Едвіна Сміта, ~1600-3000 рр. до н.е.) як невиліковна хвороба молочної залози. Термін "карцинома" ввів Гіппократ, порівнюючи пухлину з крабом. Перші діагностичні методи, як-от біопсія та мамографія, з'явилися у 1879 та 1913 роках відповідно.
В Україні щороку фіксується понад 100 тисяч нових випадків раку, понад 30% виявляються вже на пізніх стадіях. Найвищі показники захворюваності на рак у світі спостерігаються в Австралії та Новій Зеландії, що пов'язують з активним ультрафіолетом.

День неандертальця також відзначають 4 лютого. Встановили це цікаве свято на честь дня, коли були представлені науковій спільноті перші рештки наших прадавніх родичів. Тож і головна мета – вивчити представників людського роду, які населяли Євразію близько 230 000–27 000 років тому й зникли близько 27–40 тисяч років тому.
Знайшли рештки неандертальця у 1856 році в Німеччині у печері Фельдгофер, що розташована у долині Неандерталь. Ці представники людського року мали світлу шкіру, руде або світле волосся, а обсяг їхнього мозку був таким же, як у сучасної людини. Вони виготовляли складні інструменти (леза, скребки, сокири), використовували вогонь, полювали та, можливо, мали поховальні обряди.
Сучасні люди неафриканського походження мають 1 - 4% ДНК неандертальців, що свідчить про схрещування.
Існує декілька теорій про причини зникнення неандертальців. Основними вважаються конкуренція з Homo sapiens, різкі зміни клімату, низька чисельність популяції і генетичне "поглинання" через схрещування. Ці чинники, ймовірно, діяли одночасно, призводячи до поступового занепаду, а не раптового вимирання. Тож день неандертальця — нагадування про важливість вивчення еволюції людини та поваги до предків.

Щороку у першу середу лютого у багатьох країнах світу відзначає цікаве свято – Всесвітній день читання вголос. Воно доволі молоде, адже було встановлене у 2010 році з ініціативи освітнього проєкту "LitWorld".
День має на меті популяризувати грамотність і заохотити до читання. Він надихає на обговорення книг, розвиває мовлення, зміцнює сімейні традиції. Також мотивує дітей, підлітків та дорослих читати більше, обирати улюблені книги та ділитися ними. Підкреслює важливість читання вголос як фундаментального права та засобу підвищення рівня освіти.
Читання вголос в колі родини чи друзів допомагає обмінюватися емоціями, розвиває уяву та покращує розуміння прочитаного. А ще читання вголос допомагає знизити стрес і об'єднує людей, особливо у складних життєвих ситуаціях.