Як повернути доступ до заблокованих через фінмоніторинг рахунків, пояснили у Мін'юсті
Арешт може бути накладено на всі кошти, що перебувають на рахунках фізичної особи, незалежно від їх призначення
В умовах війни доступ до власних коштів є критично важливим для кожного громадянина. Однак іноді виникають ситуації, коли банківські рахунки можуть бути заблоковані, зокрема, через фінансовий моніторинг. Подібні ситуації можуть викликати паніку: доступу до грошей немає, а розібратися, що робити далі — завдання не з легких. У Міністерстві юстиції України роз’яснили, як діяти в разі арешту рахунків, які права має боржник, і за яких умов можна повернути доступ до коштів — особливо якщо йдеться про зарплату, соціальні виплати чи інші надходження.
Арешт може бути накладено на всі кошти, що перебувають на рахунках фізичної особи, незалежно від їх призначення. Це може статись на підставі рішення державного або приватного виконавця. Проте законодавство передбачає винятки та механізми, які дозволяють отримати доступ до частини коштів або зняти арешт із певних рахунків.
Як зняти арешт із поточного рахунку під час воєнного стану
Згідно з чинним законодавством боржник має право користуватися коштами з поточного рахунку в межах 16 тисяч гривень на місяць (дві мінімальні зарплати у 2025 році). Для цього потрібно звернутися до виконавця із заявою про визначення поточного рахунку для видаткових операцій. У заяві слід зазначити номер рахунку та банк, у якому його відкрито. Виконавець протягом двох робочих днів з моменту отримання заяви ухвалює відповідну постанову та невідкладно надсилає її банку.
Як зняти арешт із рахунків цільового призначення
Окрему увагу слід приділити рахункам цільового призначення, зокрема тим, на які надходять соціальні виплати, пенсії, заробітна плата чи стипендії. Закон забороняє звернення стягнення на кошти, що надходять на такі рахунки. Водночас банки зазвичай відкривають для їх зарахування стандартний поточний рахунок, оскільки можуть не мати технічної можливості для створення окремого рахунку. Стягнення не може бути звернено на такі виплати:
- вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
- компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
- польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
- матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
- допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
- одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;
- допомогу при усиновленні дитини;
- допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
- допомогу на дітей одиноким матерям;
- допомогу людям, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей;
- допомогу на лікування;
- допомогу на поховання;
- щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
- дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку коштом фонду споживання.
У разі арешту рахунку цільового призначення необхідно:
- Подати виконавцю заяву про зняття арешту
- Додати документи, що підтверджують спеціальний статус рахунку. Це може бути довідка з банку про реквізити рахунку, довідка від роботодавця, Пенсійного фонду або іншого органу, який здійснює виплати.
Арешт також може бути знято за таких обставин:
- завершення виконавчого провадження
- повернення виконавчого документа до суду
- скасування заходів забезпечення позову
- сплата всієї суми заборгованості
- встановлення факту, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню.
Фінмоніторинг передав правоохоронцям лише 203 матеріали з півмільйона незаконних операції
Державна служба фінансового моніторингу з початку 2025 року взяла на облік близько півмільйона повідомлень від банків про незаконні операції на суму — півтора трильйона гривень. До правоохоронців передано лише 203 матеріали, що складає 2,7% від суми взятої на облік. Про це 15 квітня повідомив голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Відповідну інформацію було озвучено під час засідання ТСК з економічної безпеки і щодо проблеми нелегальних безготівкових платежів з використанням підставних платіжних карток, якими користуються терористи, наркоторгівці, кол-центри, податкові ухилянти, нелегальні продавці тютюну та горілки. Під час засідання ТСК було вирішено провести окреме заслуховування Держфінмону.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
