Командир Третього корпусу ЗСУ Андрій Білецький у колонці для NV Світ попереду 2026 заявив про необхідність негайної та жорсткої реформи української армії - незалежно від того, триватиме війна чи настане пауза
В Україні триває активне обговорення публічної позиції командира Третього корпусу ЗСУ Андрія Білецького, викладеної у колонці "Рік тверезості", опублікованій у спецвипуску журналу NV Світ попереду 2026 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Матеріал вийшов на тлі загострення ситуації на фронті. Тези Білецького викликали широкий резонанс у військовому й експертному середовищі.
У своїй публікації Білецький наголошує: незалежно від того, чи триватиме війна, чи країна увійде в період паузи, українська армія має пройти негайні та глибокі зміни. На кону - виживання держави і здатність стримати майбутню агресію Росії. П’ять ключових тез Андрія Білецького:
1. Армія має змінитися за будь-якого сценарію
Командир Третього корпусу підкреслює, що і під час активних бойових дій, і в умовах перемир’я вирішальним фактором залишається реальна боєздатність ЗСУ. Західні партнери оцінюватимуть Україну за можливостями війська, тоді як Росія визнає лише силу:
"В обох сценаріях - і під час активних бойових дій, і в умовах паузи - на карту поставлене те саме: виживання держави. Партнери оцінюватимуть Україну не за політичними заявами, а за реальними можливостями її війська. А Росія сприйматиме лише силу - не наміри".
2. Високі втрати - наслідок слабкої підготовки мобілізованих
За словами Білецького, Україна вже зараз здатна за пів року підготувати кілька тисяч інструкторів із бойовим досвідом, які можуть забезпечити якісну підготовку десятків тисяч солдатів. Йдеться не про формальну мобілізацію, а про навчання людей, здатних виживати і воювати в умовах сучасного бою:
"[Підготовлені інструктори] своєю чергою зможуть випускати кожні півтора місяця щонайменше 40 тис. повноцінно навчених солдатів. Не "мобілізованих із нуля", а людей, здатних виживати і воювати під тиском. Ми відпрацювали чіткий дієвий механізм у військовій школі імені Євгена Коновальця - об'єктивно найкращому навчальному центрі ЗСУ. Цей досвід нескладно масштабувати".
3. Критичний дефіцит сержантів
Однією з головних проблем ЗСУ він називає відсутність повноцінного сержантського корпусу. Саме сержанти, за його словами, є фундаментом сучасної армії, але через втрати й відсутність системної підготовки цей рівень залишається слабким.
"Без [сержанського корпусу] навіть найкращі командири не рятують ситуацію: "старики" гинуть швидше, ніж встигають передати досвід, а недосвідчене поповнення не здатне тримати позиції під тиском. Створити професійний сержантський корпус - складно, але не складніше, ніж змінити підхід до бойової підготовки".
4. Рішення ухвалюють "паперові генерали"
Білецький звертає увагу на розрив між теорією і практикою в командуванні. Частина генералів не має актуального бойового досвіду, але ухвалює критично важливі рішення:
"Генерали були "книжковими" офіцерами, а сьогодні вершать людські долі. Чи є серед них розумні, досвідчені, компетентні? Однозначно. Але їм бракує практичного досвіду. Це не унікальна українська ситуація. Після Іраку США зіткнулися з тим самим. Багато генералів не воювали з часів В'єтнаму. Перша війна в Іраку оголила розрив між теорією і практикою. Вихід був радикальний: очищення генеральського корпусу і підвищення тих, хто мав реальний бойовий досвід. Україні потрібна така сама реформа".
5. Переатестація офіцерів - питання виживання, а не покарання
Командир Третього корпусу виступає за повну переатестацію офіцерського складу, наголошуючи, що це має бути інструментом відбору й росту здібних командирів, а не репресивним механізмом.
"Потрібне швидке зняття усіх барʼєрів для росту здібних молодих офіцерів", - наголосив він.
Публікація викликала переважно позитивну реакцію. Військовий та громадський діяч Ігор Луценко заявив, що Україні критично бракує спікерів із "бетонним авторитетом", які здатні чесно пояснювати суспільству проблеми армії і необхідність непопулярних рішень.
"Я дуже хочу, щоб ця скупа колонка, котру командир Третього корпусу написав для НВ, була максимально помічена усіма. Це і є справжня політика України, де кожне рішення - доленосне. Один офіцер у генштабі зараз важить в тисячу разів більше, ніж один парламентар, навіть в ухваленні державних рішень. (На жаль, парламентарі самі вибрали таке співвідношення, але то інша тема", - написав він.
Свою підтримку тезам Білецького висловила також скандальна народна депутатка Мар’яна Безугла.
"Андрій Білецький наголосив, що збільшення чисельності війська без якісної підготовки лише веде до зростання втрат", - виокремила вона головну думку Білецького.
Військові блогери та журналісти, наголошують, що головний меседж колонки Білецького - це те, що 2026 рік має стати роком тверезих, складних і системних рішень, де ключовою цінністю є не паперові структури й ілюзії, а підготовлена людина, відповідальне командування та реальна боєздатність. Про це у своєму розборі пише журналіст Василь Пехньо.
Телеграм-канал "Бахмутський демон" також додає:
"Білецькому честь. Хто не читав, обовʼязково прочитайте".
Командир Третього Армійського Корпусу Андрій Білецький розкритикував поточну систему розподілу мобілізованих у ЗСУ. За його словами, в українському війську достатньо людей з досвідом та освітою, однак їх часто скеровують не за фахом, що негативно впливає на ефективність армії. Таким чином, за його словами, це створює дефіцит кваліфікованих кадрів.
Білецький вважає, що замість того, щоб залучати зв’язківців, електриків, водіїв чи мотористів до відповідних підрозділів, вони опиняються у випадкових частинах. Це створює дефіцит кваліфікованих кадрів саме там, де вони найбільше потрібні - у підрозділах тилового забезпечення та бойової логістики.
Також Білецький заявляв, що СБУ має повне право перевіряти будь-які державні структури на наявність російських агентів, включно з НАБУ. Він назвав затримання детектива Бюро позитивним сигналом і наголосив, що в умовах війни жодна установа не повинна бути поза підозрою.