Міністри закордонних справ країн Брюсселя на Кіпрі обговорять, чи вестиме діалог із Путіним ексканцлерка ФРН або колишній президент Європейського центрального банку
Євросоюз шукає сильного лідера, який говоритиме від імені всієї Європи на майбутніх переговорах із Росією. Головні кандидатури на чолі з Маріо Драгі та Ангелою Меркель міністри закордонних справ обговорять на Кіпрі в останній тиждень травня 2026 року. Сама Меркель уже відмовилася, бо вважає, що Кремль говоритиме серйозно лише з чинними керівниками держав. Київ водночас чекає, що Брюссель змусить Путіна піти на негайне припинення вогню на поточній лінії фронту.
Про такі плани європейських урядів повідомляє видання Financial Times із посиланням на власні поінформовані джерела серед посадовців Євросоюзу. Журналісти зазначають, що Брюссель прагне діяти на випередження.
«Міністри закордонних справ обговорять переваги можливих кандидатів на зустрічі ЄС на Кіпрі наступного тижня після того, як Вашингтон і Київ висловили підтримку співпраці Європи з президентом Росії щодо війни в Україні», — зазначає видання з посиланням на власні джерела.
Окрім колишніх лідерів Німеччини та Італії дипломати пропонували кандидатури з Фінляндії. На стіл лягли імена чинного президента Александра Стубба та його попередника Саулі Нійністьо.


Проте цей варіант швидко викликав сумніви в кулуарах Брюсселя. Один із високопосадовців ЄС зауважив, що зараз росіяни вкрай незадоволені Гельсінкі через вступ країни до НАТО. Хоча той самий Нійністьо і залишається одним із небагатьох європейських політиків із досвідом прямих контактів із Путіним, цей фактор усе ускладнює.
Через такі розбіжності у європейських столицях почали шукати інші варіанти. Там припускають, що для місії краще підійде представник значно нейтральніших щодо Кремля країн, наприклад Нідерландів чи Португалії.
Українська сторона водночас висуває власні критерії до майбутнього переговорника. Джерела видання в Києві зазначили, що Володимир Зеленський хотів би бачити у цій ролі «когось на кшталт Драгі» або «сильного чинного лідера». Італійського політика надзвичайно поважають у всьому Євросоюзі за його масштабний антикризовий досвід.

Журналісти намагалися отримати коментарі від офіційних представників Драгі та Меркель. Жодна зі сторін на запити не відповіла.
Політичну спадщину німецької ексканцлерки зараз жорстко критикують у Європі через колишню газову залежність Берліна від Москви. Проте її унікальний досвід одночасних складних перемовин із Києвом та Кремлем досі вважають вагомим аргументом для Брюсселя.
Своє бачення майбутнього процесу ще 16 травня озвучив прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо в ефірі телеканалу HNtelevízia. Він закликав Європу до прямого діалогу з Кремлем і зазначив, що переговорником має бути людина, яка глибоко розуміє політичну специфіку Росії. Фіцо також додав, що багато лідерів ЄС лише публічно засуджують контакти з РФ, а в кулуарах активно розпитують його про настрої Володимира Путіна.
Вже 18 травня видання Politico розкрило нові деталі закритих європейських обговорень. Журналісти з'ясували, що на роль перемовника також претендує очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас, яка сама запропонувала свою кандидатуру та запевнила, що здатна розпізнати пастки Росії. Проте дипломати скептично оцінюють її шанси, бо через надто жорстку позицію Каллас Кремль відмовиться від будь-які розмов.
Наступного дня, 19 травня, видання Euractiv оприлюднило нову заяву Ангели Меркель на заході в Берліні, де вона офіційно відмовилася від ролі посередника. Ексканцлерка пояснила своє рішення тим, що Кремль сприйматиме серйозно виключно чинних європейських керівників, а не політиків у відставці. Водночас вона дорікнула Брюсселю, наголосивши, що Європа недостатньо використовує свій дипломатичний потенціал і має значно активніше поєднувати військову допомогу Києву з реальними переговорними кроками.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що керівник Офісу президента Кирило Буданов упевнений, що мирний процес між Україною та Росією зрештою завершить війну. Він наголосив, що вірить у ці переговори та їхній результат. Домовлятися про мирну угоду Буданову допомагає досвід керівника ГУР, адже завдяки багаторічній роботі з росіянами він чітко знає їхні «червоні лінії», а також сильні й слабкі сторони.