У владі невірно оцінили важкі наслідки перемоги республіканців або намагалися приховати це від суспільства: проблеми залишилися невирішеними
Під час інавгураційної промови Трамп жодного разу не згадав Україну. Серед гостей у Капітолії не було представників української влади. Стендапер Лекс Фрідман, якому Зеленський давав інтервʼю, 20 січня розкритикував українського президента за те, що той не продемонстрував Трампу та усьому світові готовність до перемовин, а натомість почав лаятися. І нарешті Путін привітав Трампа та заявив, що готовий до мирних переговорів. Щоправда, він бачить ці переговори певно не з Україною.
Підсумок того, що відбулося у день інаугурації Трампа 20 січня не дуже радісний для України. Тут декілька ключових моментів.
Перший, Трамп зранку розпорядився терміново зателефонувати Путіну та домовитися про зустріч. Це вказує, що фактично переговори команди нового президента США із Росією вже тривають. Бо президенти зустрічаються, коли вже напрацьовані попередні домовленості.
Особливо, якщо мова про президентів таких великих країн, як США. Даремно думати, що Трамп справді буде сидіти із Путіним та годинами через перекладача вмовляти його припинити вогонь.
Але парадокс у тому, що з Росією Трамп вже домовляється, але з Україною мабуть ні. Спецпредставник Трампа, генерал Кіт Келлог так і не доїхав до Києва. Він не зустрічався ані з ким із представників влади.
Проте, як зʼясувалося, він мабуть зустрівся з Юлією Тимошенко, про що Інформатор розповідав докладно. Також виявилося, що Тимошенко була присутня у Вашингтоні на інагураційних заходах.
Другий, Путін вже відповів Трампу. Це відбулося у другій половині дня 20 січня. Правитель РФ привітав Трампа з інаугурацією та заявив, що готовий до мирних переговорів.
Проте з контексту заяви Путіна виходить, що мова йде не про переговори з Україною, а про переговори РФ та США. Згадаємо попередні заяви з Кремля. Зокрема погляд Патрушева. Він теж казав про прямі переговори РФ та США – навіть без участі представників ЄС. Він також вказав, що на його думку Україна припинить існування у 2025 році.
Проблема у тому, що переговори США та Росії - це саме переговори про Україну без України. Точні результати прогнозувати важко, проте без сумніву вони будуть для нас невтішними.
Третє, після перемоги Трампа українська інформаційна політика мабуть була хибною. Було створено декілька меседжів, що стосувалися перемоги Трампа:
Складається враження, що провладні спікери, а разом з ними можливо навіть Офіс президента, випали з тренду. Поступово позиція Трампа стане всім більш зрозумілою, і тоді громадську думку доведеться формувати з нуля.
Четверте, власне Зеленський. Увесь час від оголошення результатів виборів у США і аж до інаугурації він намагався вплинути на команду обраного американського президента.
Зеленський певно сподівався переконати Трампа щодо доречності військової підтримки України. А також він переконував обраного президента щодо перспективи вступу України до НАТО.
Саме з цією метою Зеленський дав інтервʼю Лексу Фрідману та навіть лаявся під час цього інтервʼю, бо сподівався, що це буде зрозуміло республіканцям. Проте, як свідчить заява Фрідмана, не допомогло. Стендапер пояснив, що саме Зеленський зробив не так:
«Я дав президенту всі шанси продемонструвати готовність до переговорів. Знаючи, що і Трамп і Путін будуть слухати цю розмову. Я не думаю, що він нею скористався. І натомість обрав дуже грубі слова на адресу Володимира Путіна. Це цілком зрозуміло, але не є безпосередньо продуктивним для переговорів.»
Із пояснення Фрідмана добре зрозуміло, що республіканці не схильні заглиблюватися у суто українські проблеми. Наприклад, у проблеми окупованих територій, біженців, руйнівних ракетних ударів, тощо. Вони міркують геополітичними масштабами, і з цієї точки зору виявляється, що їм треба встановити відносини із Росією. Та як раніше казав Трамп, вирвати Росію з обійм Китаю.
Виходить, Росія може розраховувати хоча б на часткове зняття санкцій, поступки у військовому балансі та навіть на частину окупованих територій. На що може розраховувати Україна, наразі незрозуміло. Проте вже цілком зрозуміло, що Україна не може розраховувати на вступ до НАТО.
Тобто Зеленський намагався переконати Трампа зробити те, на що він попри будь-які аргументи не погодився б. Колись канцлер ФРН Ангела Меркель так відповіла президентові Ющенку саме на питання щодо України в НАТО: треба висувати реальні вимоги, бо якщо вимоги нереальні, це не до чого не призведе, лише нашкодить процесу переговорів. Це можливо найважливіший урок, що буде корисним для українських політиків.
Нагадаємо, Інформатор від самої перемоги Трампа попереджував, що очікувати від нового президента США нічого доброго не варто. Попри те у суспільстві переважала думка, що Трамп перезавантажить українсько-американські стосунки та вони зміняться на краще.