ПриватБанк самовільно збільшив кредитний ліміт і з картки зникло 75 тисяч гривень - що вирішив суд
Чоловік вказує, що з січня 2021 року до липня 2023 року жодного разу не користувався кредитними коштами, оскільки вони йому не були потрібні
ПриватБанк вимагає примусово стягнути з чоловіка заборгованість за кредитом у розмірі 62 751 гривні. Однак він відмовляється вносити кошти, адже не отримував кредит. Про це йдеться у рішенні Болградського районного суду Одеської області, опублікованому 11 лютого 2025 року.
Чоловік добровільно не виконує зобов'язань за кредитним договором, тому ПриватБанк вимагає стягнути з нього заборгованість у розмірі 62 751 гривні, що складається з наступного: 49 тисяч гривень - заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором №б/н від 22.01.2021 року, 13 750 гривень - заборгованість за відсотками. 13.01.2025 року він надав відклик на позов, яким просить відмовити у задоволенні вимог позову, стверджуючи, що не отримував кредит - дійсно мав рахунок у відділенні ПриватБанку в місті Болград Одеської області у зв'язку з тим, що отримував на заробітну картку зарплатню, але працівниками банку йому було нав'язано і кредитну картку, оскільки не хотів, щоб йому встановлювали кредитний ліміт, але працівник відділення вказав, що це обов'язково. Громадянин не користувався кредитними коштами. Це підтверджується додатком до позову «Розрахунок заборгованості», згідно з яким з січня 2021 року до липня 2023 року жодного разу не користувався кредитними коштами, оскільки вони йому не були потрібні, й тому жодного разу не просив банк збільшувати кредитний ліміт. Банк за власним бажанням збільшував кредитний ліміт. Це підтверджується додатком до позову «Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на нього (договір б/н)», згідно з яким кредитний ліміт змінювався п'ять разів з 22.01.2021 року до 19.07.2023 року, однак за цей період жодного разу не скористувався кредитними коштами. 19.07.2023 року банк без його заяви та згоди збільшив ліміт до 75 тисяч гривень, а вже 22.07.2023 року ці кошти були переведені банком на рахунок магазину, який знаходиться в м. Київ. В очікуванні зарплатні, зайшов у додаток Приват-24 і побачив смс про списання коштів з кредитної картки, і відразу звернувся до банку, оскільки ці кошти не використовував. Йому порадили звернутися до поліції. Він подав заяву про кримінальне правопорушення, яке містить ознаки ст. 190 ч. 3 Кримінального кодексу України.
"Згідно з інформацією про входи в Приват-24 і інформації від клієнта все вказує - на фішинг, а зібрані в ході перевірки дані свідчать про те, що первинний несанкціонований вхід в акаунт Приват-24 клієнта, став можливим через компрометацію клієнтом конфіденційних даних (фінансовий номер не змінювався, вхід в акаунт Приват-24 здійснено шляхом коректного вводу логіну, паролю). Компрометація конфіденційних даних, могла виникнути внаслідок переходу клієнта за фішинговими посиланнями в мережі інтернет, з подальшим внесенням вказаних даних (логіну та паролю Приват-24) у відповідну форму. Використовуючи вказані дані, треті особи отримали доступ до акаунту клієнта, та отримали змогу здійснити операції по картковому рахунку. Вина банка у проведених операціях по картці - відсутня. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, Відповідач станом на 22.07.2024 року має заборгованість в розмірі 62 751 гривні", - вказується у матеріалах справи.
Яким було рішення суду?
ПриватБанку відмовили у задоволенні позову. Суду не надано належних доказів того, що саме з вини чоловіка були списані з його кредитної картки кошти.
"Позивачем не доведено, що саме відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, чи незаконному використанню інформації, яка надає доступ до відомостей по кредитній картці, та особового рахунку відповідача, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати несанкціоновані (а на твердження позивача - санкціоновані) платіжні операції, не звернувся до кіберполіції та не ініціював пошук зловмисників, про які стверджує відповідач. Тому суд не може визнати доведеним той факт, про який стверджується у позові - що саме відповідачем ініційовано збільшення кредитного ліміту за його картковим рахунком по кредитній картці. Також, оцінюючи доводи сторін, суд бере до уваги і нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою, а тому всі доводи відповідача про не користування відповідачем кредитною карткою і навіть не активування її, за відсутністю доказів з боку позивача щодо користування відповідачем кредитною карткою в інших випадках окрім тих, які відповідач вважає шахрайськими діями - є слушними, заслуговують на увагу та ґрунтуються на вимогах Закону. Таким чином, оскільки суду не надано безспірних, належних і достатніх доказів того, що саме з вини відповідача були списані з його кредитної картки кошти - суд позбавлений можливості вважати вимоги позову достатніми та підтвердженими доказами, а тому позов підлягає залишенню без задоволення", - наголосив суд.
Читайте нас у Facebook
