ПриватБанк відмовився повертати військовому 210 тисяч гривень, вкрадені шахраями з картки - що вирішив суд
Чоловік письмово повідомив АТ КБ «ПриватБанк» про шахрайські дії стосовно його картки із заявою, також звернувся у поліцію
Чоловік отримав дзвінок від нібито працівника ПриватБанку. Згодом з його картки зникли кошти у розмірі 210 177 гривень. Про це йдеться у рішенні Шевченківського районного суду Львова, опублікованому 28 листопада 2025 року.
22.11.2022 року чоловік, перебуваючи у черговій частині військової частини, отримав на телефон дзвінки. Невідома особа, представившись працівником Служби безпеки АТ КБ «ПриватБанку», повідомила, що йде налаштування системи безпеки клієнтів для запобігання шахрайських дій, і що його картка заблокована, щоб пересвідчитися необхідно зайти в додаток Приват-24. Під час розмови співрозмовник назвав всі реквізити і суму коштів, яка була на картці. На цей час на картці знаходилось 210 180 гривень. Це були кошти, які виплачувались йому, як учаснику бойових дій - як заробітна плата з військової частини, де він проходить військову службу. Через додаток Приват-24 виявилось, що дійсно карта була заблокована. Працівник Служби безпеки банку повідомив, що зараз карта буде розблокована. В нього не виникло жодних сумнівів у тому, що з ним розмовляв працівник банку, оскільки він повідомив всі анкетні дані, йому було відомо достеменно про суму коштів, яка була на рахунку. Дійсно, карта була розблокована. І відразу миттєво, протягом двох хвилин, з картки почали переказуватись кошти - різними транзакціями - від 205 гривень, 32 662 гривень, 50 250 гривень, 25 125 гривень - всього на суму 210 177 гривень, всього 13 транзакцій. При цьому, під час переказу коштів жодних повідомлень від банку про підтвердження переказу коштів не отримував і такі перекази не підтверджував. Відразу зателефонував на гарячу лінію, письмово повідомив АТ КБ «ПриватБанк» про шахрайські дії стосовно його картки із заявою, також звернувся у поліцію. Надалі неодноразово звертався до фінустанови з приводу ситуації, яка виникла, і 30.11.2022 року він отримав шаблонну відповідь про відмову у поверненні коштів. Вважає, що ним не порушено умов та правил надання банківських послуг, жодній особі не повідомляв свій пін-код до карти та CVV-код, не реєструвався в системі «LigPay» «Sendmoney» АТМ, ТСО, SMS, месенджери та інші будь-які системи «клієнт-банк», а відтак кошти, які були на його картковому рахунку, безпідставно списані та підлягають стягненню з банку.
18.01.2024 року в суд надійшло від банку письмове спростування позовних вимог, в якому вказав, що всі без виключення входи в додаток Приват-24 клієнта до періоду виконання спірних транзакцій, під час таких та в дати після здійснення - проводились з типового для них пристрою iPhone та з його фінансовим номером телефону, що свідчить про те, що всі входи в Приват-24 та користування таким здійснювалось саме ним. Він підтверджував проведення спірних видаткових транзакцій через мерчанта стороннього банку, без здійсненого підтвердження такі транзакції б не відбулись. Про успішне підтвердження клієнтом в Приват-24 переказів через мерчанта стороннього банку свідчить присвоєння транзакціям кодів авторизації й успішне виконання таких. Вважає, що позовні вимоги є безпідставними у їх задоволенні просить відмовити.
Що вирішив суд?
Суд частково задовольнив позов чоловіка. З акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на його користь стягнуть безпідставно списані з карткового рахунку кошти в сумі 210 177 гривень, а також 3% річних в сумі 5 286 гривень.
"Спірні транзакції позивачем не проводились, вони були для позивача нетиповими, позивач одразу в день проведення спірних транзакцій звернувся з відповідними заявами до керуючого відділенням банку в м. Львові, на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанку» та до поліції. Посилання відповідача на те, що сам позивач зі свого телефону здійснював спірні транзакції не заслуговує на увагу. Відповідач не вчинив жодних дій для зупинення переказу коштів, їх повернення на рахунок клієнта та оскільки кошти за даними розмов з операторами гарячої лінії банку ще не були списані з рахунку та перебували в резерві. Відповідачем не наведено жодного доказу про те, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Навпаки факти і обставини свідчать про протилежне, а саме про те, що зі сторони відповідача не було забезпечено достатніх заходів безпеки, які б унеможливлювали ініціацію неналежного переказу, що власне і сприяло несанкціонованому заволодінню коштами позивача. Списання коштів відбулося не за розпорядженням позивача, і він не повинен нести відповідальності за такі операції. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту його звернення з вимогою про скасування цих транзакцій. Відтак, в силу вимог закону відповідач користуючись з власних коштів повинен відшкодувати позивачу завдані збитки в розмірі суми безпідставно списаних коштів - 210 177 гривень. Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи з цієї норми, з відповідача підлягає стягненню 3 % річних за весь час прострочення (неповернення коштів) -306 днів, починаючи з 23.11.2022 року до 25.09.2023 року, становить: 210 177 гривень (сума заборгованості) х 3% : 365 х 306 (днів) = 5 286 гривень", - наголосив суд.
Читайте нас у Facebook
