ТОПТЕМИ:

13:13, 09 Жовтень

Верховна Рада розпочала розгляд закону про підвищення податків, який юристи ВР назвали неконституційним

У Головному юридичному управлінні у вкрай стислі строки здійснено юридичну експертизу підготовленого до другого читання Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики однойменного законопроєкту та, за результатами експертизи, зазначаємо про те, що його окремі положення не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України, – йдеться у висновку юристів

Ольга Палій Редактор

Верховна Рада 9 жовтня розпочала розгляд законопроєкту № 11416д щодо історичного збільшення податків. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Тим часом стало відомо, що Головне юридичне управління Верховної Ради проаналізувало законопроєкт №11416-д та дійшло висновку, що його окремі норми не відповідають Конституції України. Про це йдеться у висновку управління щодо поданого до другого читання тексту.

“Традиційно, зараз 1300+ правок до ночі і завтра зранку хочуть голосувати в цілому”, - зазначив Ярослав Железняк.

Нагадаємо, що раніше саме Ярослав Железняк закликав українських підприємців публічно критикувати податковий законопроєкт для того, щоб завадити його ухваленню.

"У Головному юридичному управлінні у вкрай стислі строки здійснено юридичну експертизу підготовленого до другого читання Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики однойменного законопроєкту та, за результатами експертизи, зазначаємо про те, що його окремі положення не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України", – йдеться у висновку юристів.

Що не так із законопроєктом?

Запропоноване законопроєктом запровадження сплати авансових внесків з ПДФО, податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди та можливості повернути ці переплати як надміру сплачені, не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків.
Вказана у законопроєкті пропозиція щодо встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток (для обмінних пунктів) у євро нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України.
Низка положень законопроєкту не враховує вимог статті 8 Конституції України, адже порушує принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону.

"Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед – до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку", – зазначає Головне юридичне управління Ради, посилаючись на висновки Конституційного суду.

Також юристи парламенту розкритикували ретроспективне запровадження деяких змін до податкового законодавства, зокрема підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, яке, у разі схвалення законопроєкту у чинній редакції, буде застосовуватися з 1 жовтня 2024 року. Така норма не відповідає статті 58 Конституції, яка стверджує, що закони не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім цього юристи вказують, що законопроєкт №11416-д запроваджує підвищену ставку військового збору для всіх фізичних осіб, хоча у Податковому кодексі передбачаються виключення щодо нарахування військового збору з доходів осіб, які беруть участь у бойових діях з агресором.

Ще одна норма, яку розкритикувало Головне юридичне управління – зміни до розрахунку мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) для власників сільськогосподарських земель. Законопроєкт пропонує встановити мінімальний розмір цього зобов'язання на рівні 700 грн з гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50% – 1400 грн з гектара. На думку юристів, такі зміни унеможливлюють належний розрахунок МПЗ.

На сам кінець, законопроєкт №11416-д містить доручення Кабінету міністрів внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земель, врахувавши вплив змін клімату на зменшення доходів з сільськогосподарських земель. Водночас ця норма не відповідає статті 6 Конституції України, якою влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу та судову.

Мінфін наполягає на якнайскорішому прийнятті закону про підвищення податків

Всі зібрані податки у держбюджеті спрямовуються на сектор безпеки та оборони. Проте навіть їх не вистачає, тому залишок покривається з інших джерел, у тому числі неподаткових доходів та внутрішніх запозичень. Попри те, що зібраних податків не вистачає, щоб профінансувати усі потреби безпеки та оборони з початку повномасштабного вторгнення ставки податків не зростали - ні ПДВ, ні на прибуток, ні ПДФО, ні військовий збір. Навпаки - у 2022 році було запроваджено ряд пільг, щоб підтримати громадян та бізнес і дати час їм пристосуватися до нових умов. Про це 7 жовтня заявили в Міністерстві фінансів.

Як наслідок, в Україні у 2023 році податкові надходження до зведеного бюджету разом із ЄСВ становили 32,4% від ВВП, що нижче навіть за рівень довоєнного 2013 року (37%) та 2021 року (33,1%). Для порівняння середній рівень зібраних податків до ВВП у країнах ОЕСР у 2022 році - 34%. За даними ОЕСР у Польщі цей показник становив у 2022 році 35,2%, Словаччині - 34,8%, Угорщині - 33,2%.

“Зростаючі потреби сектору безпеки та оборони, на які спрямовуються усі внутрішні ресурси, вимагають ухвалення відповідних заходів. Саме тому важливо забезпечити прийняття змін до Податкового кодексу у другому читанні, щоб мати ресурси для фінансування Збройних Сил як до кінця 2024 року, так і у 2025 році”, - йдеться у повідомленні.

Законопроєкт про підвищення податків 11416-д

Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетманцев, підтримав до другого читанні у парламенті законопроєкт про значне збільшення податків №11416-д. Крім того, нардепи обговорювали питання економічного бронювання. Про це 4 жовтня повідомив Данило Гетманцев.

У податковому законопроєкті передбачили:

1) підвищення військового збору на період до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан, а саме:

підвищення ставки з 1,5% до 5% для доходів фізичних осіб;
встановлення ВЗ у розмірі 1% від доходу платників єдиного податку ІІІ групи;
встановлення ВЗ для ФОП - платників єдиного податку І, ІІ та IV групи на рівні 10% розміру мінімальної ЗП;

2) встановлення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%;

3) встановлення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25% з 1 січня 2025 року;

4) вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків з податку на прибуток підприємств для АЗС;

5) зміна податкового періоду з квартального на місячний для подання звітності про виплачені доходи на користь фізичних осіб (для економічного бронювання) з 1 січня 2025 року;

6) прив'язка до євро ставки авансового внеску для пунктів обміну валюти;

7) продовження до кінця воєнного стану пільги щодо отриманої благодійної допомоги з бюджетів інших держав;

8) зміни по ренті в частині ПСО та щебеню;

9) звільнення від оподаткування доходів, отриманих в межах "Зроблено в Україні";

10) зміни щодо мінімальних роздрібних цін для вина;

11) зміни щодо мінімального податкового зобов'язання;

12) доручення КабМіну розробити законопроект про зарахування військового збору до спецфонду Держбюджету.

Як прогнозував народний депутат Ярослав Железняк 2 жовтня, розгляд законопроєкту в парламентів буде на наступному тижні, підпишуть його вже у другій половині жовтня, але частина норм вступить заднім числом, з 1 жовтня. Тож, якщо законопроєкт приймуть, українці отримають меншу зарплату за жовтень, ніж очікували.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Зараз читають на Інформаторі

17:57

Фінляндія затримала танкер тіньового флоту РФ: його підозрюють у причетності до обриву кабеля з Естонією